Відмінності між версіями «Лозинський Орест Юлiанович»
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
* Львівський політехнічний інститут, електромеханічний факультет за спеціальністю «Електропривод і автоматизація промислових установок» в 1965 році. | * Львівський політехнічний інститут, електромеханічний факультет за спеціальністю «Електропривод і автоматизація промислових установок» в 1965 році. | ||
| − | == | + | == Професійна діяльність == |
Версія за 09:03, 17 грудня 2013
| Лозинський Орест Юлiанович | |
 | |
| Дата народження | 1941 р. |
|---|---|
| Місце народження | м. Ходорів Львівської області |
| Alma mater | Львівський політехнічний інститут |
| Дата закінчення | 1965 р. |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1996 р. |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1997 р. |
| Почесні звання | заслужений діяч науки та техніки України |
Лозинський Орест Юліанович — професор, доктор технічних наук, заслужений діяч науки та техніки України, директор Інституту енергетики та систем керування, завідувач кафедри електроприводу і автоматизації промислових установок.
Біографія
Народився 01.04.1941 року в м. Ходорові Львівської області. Закінчив:
- Середню школу № 1 у м. Ходорові Львівської області в 1958 році.
- Львівський політехнічний інститут, електромеханічний факультет за спеціальністю «Електропривод і автоматизація промислових установок» в 1965 році.
Професійна діяльність
- 1958-1960 р. р. — електромонтер Ходорівського цукрозаводу (Львівська область).
- 1960-1965 р. р. — студент ЕМФ Львівського політехнічного інституту.
- 1965-1967 р. р. — інженер НДЛ-7 при кафедрі ЕАП ЛПІ.
- 1967-1970 р. р. — аспірант кафедри ЕАП ЛПІ.
- 1970-1975 р. р. — асистент кафедри ЕАП ЛПІ.
- 1975-1980 р. р. — старший викладач кафедри ЕАП ЛПІ.
- 1980-1992 р. р. — доцент кафедри ЕАП ЛПІ.
- 1992 — до тепер — завідувач кафедри ЕАП Національного університету «Львівська політехніка».
- 1989-2001 р. р. — декан електромеханічного факультету ЛПІ, ДУ, НУ «ЛП».
- 2001 — до тепер — директор Інституту енергетики та систем керування.
Кандидатську дисертацію на тему: «Система оптимального керування електроприводом переміщення електродів дугової сталеплавильної печі» захистив у 1974 році.
Докторську дисертацію на тему: «Системи керування режимом дугових сталеплавильних печей на основі імовірнісних моделей процесів» — у 1996 році.
Вчене звання доцента присвоєно в 1982 році, професора — в 1997 році.
Науковий доробок
- Наукових праць — понад 240.
- Авторських свідоцтв та патентів — 33.
- Навчальних посібників — 3.
- Методичних розробок — біля 40.
Керівник наукової школи при кафедрі ЕАП зі створення автоматизованих систем керування електричним режимом дугових сталеплавильних печей.
Основні курси
- «Теорія автоматичного керування».
- «Основи надійності електромеханічних систем».
- «Синтез систем електроприводів».
- «Теорія функціонування оптимальних систем з детермінованими і випадковими збуреннями».
