Перегляд вихідного коду сторінки Беркман Яків Павлович

{{Особа
| П.І.Б                         = *Беркман Яків Павлович
| Зображення (фото)             =Berkman.jpg
| Підпис зображення (фото)      =Яків Павлович Беркман
| Ім'я при народженні           =Яків
| Дата народження               =31 травня 1897 р.
| Місце народження              =Харків
| Дата смерті                   =18 січня 1967 р.
| Місце смерті                  =Львів
| Роки життя                    =
| Причина смерті                =
| Поховання                     =Личаківський цвинтар, Львів
| Титул                         =
| Герб                          =
| Підпис герба                  =
| Батько                        =
| Матір                         =
| Дружина                       =
| Чоловік                       =
| Діти                          =
| Відомі родичі                 =
| Громадянство                  =УРСР
| Національність                =єврей
| Alma mater                    =Харківський університет
| Дата закінчення               =1919
| Спеціальність                 =хімік
| Військове звання              =
| Галузь наукових інтересів     =вивчення властивостей і синтез штучних дубильних речовин
| Кваліфікаційний рівень        =
| Науковий ступінь              =доктор хімічних наук
| Науковий керівник             =
| Дата присвоєння н_с           =1940
| Вчене звання                  =професор    
| Дата присвоєння в_з           =1941
| Відомі учні                   =
| Відомі команди                =
| Відомий у зв’язку з           =
| Поточне місце роботи          =
| Почесні звання                =Заслужений діяч науки і техніки УРСР
| Державні нагороди             =Лауреат Сталінської премії, Державна премія 3-го ступеня <!-- Ордени, медалі, іменна зброя тощо-->
| Підпис                        =
| Сторінка на lp_edu_ua         =
| Власний сайт                  =
}}
'''Беркман Яків Павлович''' – видатний вчений у галузі синтетичних продуктів шкіряного виробництва, заслужений діяч науки і техніки УРСР.


==Коротка біографія і професійна діяльність==
Народився 31 травня 1897 у м. Харкові.

У 1915 р. завершив навчання у Харківській гімназії.

У 1919 р. – закінчив хімічне відділення фізико-математичного факультету Харківського університету (нині [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9D._%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%BD%D0%B0 Харківський національний університет ім.  В. Н. Каразіна]) і призначений асистентом кафедри неорганічної хімії цієї ж установи (1919–1927). Одночасно, з 1920 по 1922 рр. – викладач хімії на військово-артилерійських курсах,<ref>Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біограф. довід. / М. І. Буцко. – Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. – С. 27–29.</ref> науковий співробітник Харківського інституту прикладної хімії Укрраднаргоспу (1923–1931), а також – викладач Медичного інституту (до 1927). 

Упродовж 1928–32 рр. очолював лабораторію хімії шкір Харківської філії науково-дослідного інституту шкіряної промисловості. З 1931 по 1935 рр. – завідувач сектора органічної технології і науковий керівник цього інституту. Водночас – викладач Робітничого університету (1930–1933).

Від 1936 р. – очільник кафедри загальної хімії Української промислової академії ім. Сталіна. У цьому ж році йому присвоєно вчений ступінь кандидата хімічних наук. 

У 1940 р. – завідувач кафедри Харківського інженерно-економічного інституту, утвореного на базі промислового факультету [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 Харківського інституту народного господарства]. Цього ж року йому присуджено вчений ступінь доктора хімічних наук, а в 1941 р. – звання професора.

У 1941 р. переведений на посаду завідувача кафедри загальної хімії Томського медичного інституту ім. Молотова, за сумісництвом – завідувач кафедри хімії у Томському педагогічному інституті.

З 1944 р. – старший науковий співробітник Всесоюзного науково-дослідного інституту рідкого палива та газу в Москві. 

Упродовж 1945–67 рр. – очільник кафедри загальної і неорганічної хімії [[Львівський політехнічний інститут|Львівського політехнічного інституту]]. Від 1947 до 1952 рр. – декан хіміко-технологічного факультету. Водночас – завідувач кафедрою неорганічної та аналітичної хімії Львівського медичного інституту (1946–1950).<ref>[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/4733/berkman-yakiv-pavlovich Фармацевтична енциклопедія ]</ref>

Під його керівництвом 14 осіб захистили кандидатські дисертації.

Лауреат Сталінської премії (1941). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1948).

Помер 18 січня 1967 р. Похований на Личаківському.

==Наукова діяльність==


Опублікував понад 100 наукових праць. 
Серед них:
«Gerbung mit Konzentrierten Chrombrühen» (1925); «Опыт сравнительного изучения кривых упругости пара» (1925);  «Дубление концентрированными растворами хромовых солей» (1926); «Синтетические дубящие вещества в опытном дублении» (1926); «Производство искусственных дубящих веществ как практическая проблема» (1928);  «Die rationalle chemische Analysie der Synthetischen Gerbstofle» (1928); «Метод непосредственного определения нерастворимых в дубильных екстрактах» (1932); «Метод осветления синтетических дубителей путем  предварительной полимеризации серной кислотой» (1932); «К вопросу изучения состава донецких сырых антраценов» (1934); [[Файл: 336818-1.jpg|150px |83 КБ |thumb|left| Видання з фонду Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки]]«Метод определения жидкой части в сырых антраценах» (1934); «Химико-технологическая характеристика синтетического дубителя «Бестан А. С.»» (1934); «Активная плотность кожи в отдельных стадиях хромового производства» (1935); «Влияние заместителей в нафталиновом ядре на дубящее действие ароматических сульфокислот» (1936); публікації у збірнику «Советские синтетические дубители»; «Освоение синтетических дубителей кожевенной промышленности СССР» (1937); «Изучение структурного формирования кожи в процессе дубления. IV. Формирование по слоям» (1940); «Синтез и изучение свойств искусственных дубильных веществ получения" (1940, докторська дисертація); «Рациональная классификация дубящих веществ на основе их наполняющей и формирующей способности» (1947). 

Є власником 30 авторських свідоцтв, зокрема:
«Способ получения сулемы из сернокислой ртути с дополнительным патентом об очистке маточных растворов», «Получение синтетических дубителей путем сульфирования фенольной смолы малыми количествами серной кислоты».<ref>Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр.  723. Арк. 5–120.</ref>

За наукові розробки синтетичних дубителів нагороджений Державною премією 3-го ступеня.

==[[Бібліографія Якова Беркмана]]==

==Примітки==