Стжелецький Фелікс

Фелікс Стжелецький
Дата народження	1 червня 1823 р.
Місце народження	с. Голешів Мілецького повіту
Помер	9 жовтня 1883 р. м. Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Роки життя	60
Alma mater	Віденський та Львівський університети
Дата закінчення	1848 р.
Спеціальність	фізик
Науковий ступінь	доктор наук
Дата присвоєння н.с.	1849 р.
Вчене звання	професор
Дата присвоєння в.з.	1856 р.

Фелікс Стжелецький (1 червня 1823 р. – 9 жовтня 1883 р.) — видатний вчений фізик, ректор (1872–1874 рр.) Національного університету «Львівська політехніка», на той час Цісарсько-королівської технічної академії у Львові.

Біографічна довідка

Народився 1 червня 1823 року в Ґолешуві (Сілезьке воєводство, Польща) у сім'ї Казимира і Маріанни Стжелецьких. Був одружений з Саломеєю з родини Гупків. Мали доньку Станіславу-Стефанію (1858–1909 рр.).

1842 р. — закінчив гімназію у м. Тарнові.

1842–1843 рр. — вивчав право, а згодом у 1843–1848 рр. — фізику та математику у Віденському університеті.

1849 р. — здобув ступінь доктора філософії з фізики у Львівському університеті імені Івана Франка.

1849–1855 рр. — працював учителем фізики у ІІ гімназії імені Франца Йосифа І у Львові.

З 1856 р. — професор Цісарсько-королівської технічної академії у Львові. Очолював кафедру загальної фізики від березня 1856 р. і беззмінно керував нею аж до виходу на пенсію в 1882 р.

У вересні 1871 р. — обійняв посаду директора Цісарсько-королівської технічної академії у Львові. 12 листопада 1871 р. імператор Франц Йосиф І підписав декрет, який дозволив академії обирати ректора. Завдяки цьому нововведенню технічна академія підвищила свій статус — отримала права вищого закладу освіти. Новим статутом визначалося, що академією керує колегія професорів на чолі з ректором. Ректора терміном на один рік обирала зі свого складу колегія професорів, а затверджувало — міністерство освіти.

1872–1874 рр. — обраний ректором Цісарсько-королівської технічної академії у Львові, тепер Національний університет «Львівська політехніка».

Як ректор сприяв розвитку та модернізації академії. За період його керівництва в академії було утворено вісім нових кафедр, реалізовано три напрямки навчання (інженерія, архітектура та технічна хімія). Добився зрівняння зарплатні працівників академії із зарплатнею викладачів університету, що сприяло піднесенню престижу закладу освіти.

Після реорганізації академії у Цісарсько-королівську Вищу політехнічну школу упродовж 1878–1880 рр. Фелікс Стжелецький був деканом будівельного відділу.

З 1867 р. — член Наукового товариства у Кракові.

З 1873 р. — дійсний член математично-природничого відділу Академії наук в Кракові.

Був дійсним членом Галицького господарського товариства і членом-кореспондентом Академії наук в Парижі.

У зв'язку із хворобою в 1882 р. був змушений залишити працю у вищій технічній школі у Львові та вийти на пенсію. На знак подяки за довголітню працю йому присвоєно довічний професорський оклад і почесне звання придворного радника.

Похований на Личаківському цвинтарі у м. Львові.

Наукова робота

У науковій діяльності займався проблемами оптики й основ термодинаміки. У цей час опублікував роботу «Фізичні дослідження» (1861 р.), яка відображала розвиток тодішніх експериментальних досліджень у галузі теплознавства, видав підручник «Лекції з фізики» (1865 р.) і монографію «Теорія кривих коливань на основі двох елементарних коливань» (1867 р.). Також досліджував фізичні властивості повітря у Львівській окрузі та опублікував роботу про чистоту повітря, яка містила елементи науки про охорону навколишнього середовища.

Громадська діяльність

Фелікс Стжелецький брав активну участь у суспільно-політичному житті Львова та Галичини, зокрема був депутатом міської ради Львова, де керував відділом з питань освіти та виховання.

Був куратором студентського Товариства братньої допомоги (1867–1882 рр.), сприяв викладанню природознавства в галицьких гімназіях та створенню жіночих педагогічних курсів у Львові.

Член і діяч Педагогічного товариства у Львові, його віце-голова (1869–1870 рр.) і голова (1870–1872 рр.).