Осташ Орест Петрович

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Осташ Орест Петрович
Ostash.jpg
Місце народження м. Стрий
Громадянство Українець
Alma mater Львівський політехнічний інститут
Спеціальність фізика металів
Науковий ступінь доктор технічних наук
Вчене звання професор
Поточне місце роботи завідувач відділу Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України

Осташ Орест Петрович  — інженер-металург за спеціальністю «Фізика металів», доктор технічних наук, професор, завідувач відділу Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України, лауреат премії ім. Г.В. Карпенка Президії НАН України.

Біографічні відомості

1971 року закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «Фізика металів».

З 1971 року працює у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України.

1978 р. захистив кандидатську, а в 1993 р.– докторську дисертації.

1998 р. йому присвоєно вчене звання професора зі спеціальності «Матеріалознавство».

Завідувач відділу структурної механіки руйнування та оптимізації властивостей матеріалів Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка НАН України.


Наукова діяльність

Спеціаліст у галузі матеріалознавства та фізико-хімічної механіки руйнування. Автор понад 200 наукових статей і 2 монографій, які присвячені оптимізації мікроструктури сталей, алюмінієвих і титанових сплавів,високоміцних чавунів, металокерамік з метою підвищення рівня їх міцності й циклічної тріщиностійкості. Запропонував ряд оригінальних підходів та методик дослідження процесу втомного руйнування матеріалів на стадіях зародження і росту тріщини, методик визначення базових характеристик для розрахунку довговічності елементів конструкцій з конструктивними концентраторами напружень і тріщиноподібними дефектами в умовах тривалої дії циклічних напружень, низьких і високих температур, корозійних середовищ.

Член експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт МОН України з машинознавства та машинобудування.

Лауреат премії ім. Г.В.Карпенка ПрезидіїНаціональної Академії наук України (1993 р.)