Наукова робота кафедри ЕМА
Основними науковими напрямами роботи кафедри в 70-х роках були нелінійна теорія електричних машин; а також спеціальні та вентильні електричні машини. Роботи за першим напрямом виконувались під керівництвом к.т.н., доц. Фільца Р.В. За результатами цих робіт були захищені кандидатські дисертації аспірантами кафедри (Б. Козій, В. Попічко, Б. Дячишин, В. Маляр, М. Лябук).
Другий напрям охоплює розробку та дослідження високоточних вимірювальних електричних машин /тахогенераторів, давачів прискорення/ (Осідач Ю.В., Завгородній В.Д.), моментних двигунів (Чучман Ю.І.) та заглибних генераторів змінного струму стабілізованої напруги (Черник М.А., Гайдук В.Г.). Результати цих робіт були впроваджені на прокатних станах низки металургійних заводів СРСР, а також в пристроях Московського інституту геофізики. Крім цього, проводились роботи з покращення охолодження трансформаторів на замовлення Хмельницького заводу трансформаторних підстанцій (керівник — доц. Власенко М.В.), створення нових типів обмоток для багатофазних багатошвидкісних машин (Є.О. Онишко та Р.Б. Гаврилюк), розробки, дослідження та впровадження електричних машин для автоматизованих систем і побуту (Р.В. Дишовий, І.І. Андрейко).
Названі роботи при кафедрі здійснювались на базі сформованої науково-дослідної лабораторії НДЛ-53, завідувачами якої в різний час були Баранівський Т.А., к.т.н. Попічко В.В., к.т.н. Дишовий Р.В.
Окреслений вище напрям наукових робіт в основному зберігся й у період з 1977 по 1985р., коли кафедрою завідував к. т н., доц. Саляк Й.І., який привніс на кафедру тематику госпдоговірних робіт зі створення асинхронно — вентильних каскадів для бурових установок, випробувальних стендів для локомотиворемонтного заводу, підвищення надійності електродвигунів великої потужності в сірковидобувній галузі. Крім того, в цей період групою науковців кафедри під керівництвом доц. Осідача Ю.В. розпочинаються науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи зі створення принципово нових вентильних двигунів з пасивним ротором і буфером енергії. За господарськими договорами цією групою науковців розробляються головний привід та привід головок відеомагнітофона для спеціального конструкторського бюро побутової радіоелектронної апаратури (м. Львів), приводи дисків-розбризкувачів та регулятора подачі рідких добрив сільськогосподарських машин для заводу «Львівхімсільмаш», позиціонера антени супутникового телебачення для науково-дослідного радіотехнічного інституту (м. Львів).
Новий напрям досліджень сформувався на кафедрі електричних машин і апаратів після повернення до Львівської політехніки д.т.н., проф. Яцуна М.А., який очолив кафедру з 1985 р. Проф. Яцун М.А. є відомим спеціалістом в області неруйнівних методів і засобів контролю та технічної діагностики, ним було сформовано напрям з розробки засобів контролю та технічної діагностики для визначення технічного стану і залишкового ресурсу роботи електрообладнання, зокрема електричних машин. Під його керівництвом в НДЛ-53 доц. Селепиною Р.О., асист. Хліпальським Ю.З., інж. Стасьо Р.І. були розроблені прилади для контролю короткозамкнених кліток роторів асинхронних двигунів, які впроваджено в кінці 80-х і на початку 90-х років на Ужгородському заводі «Електродвигун», Полтавському електромеханічному заводі «Електромотор», Лунінецькому заводі з виробництва електродвигунів для с./г. (Білорусь), Вільнюському заводі «Elfa» (Литва).
В цей же час продовжуються наукові роботи з дослідження і створення електричних машин нового покоління для приводу ротора медичної центрифуги для Львівського заводу «Біофізприлад » під керівництвом доц. Ткачука В.І.
Відкривається за головування проф. Яцуна М.А. спеціалізована рада з захистів кандидатських дисертацій зі спеціальності «Електричні машини і апарати».
У 1990 р. завідувачем кафедри стає проф. Глухівський Л.Й., який перед цим успішно захистив докторську дисертацію. Він надалі розвиває нелінійну теорію електричних машин, поєднуючи плідну працю в області електромеханіки з громадсько—політичною діяльністю в лавах Народного Руху України у період зародження незалежної держави. Не стояла осторонь в цей історичний період і кафедра, яка була одним із ініціаторів створення нового навчального напрямку «Електромеханіка». Разом з кафедрою електроприводу розробляються нові навчальні плани для базового та фахового напрямків підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів.
На жаль, цей період у зв’язку з занепадом промисловості та різким обмеженням фінансування з боку держави був важкий для розвитку фундаментальної та прикладної науки. Проте на кафедрі в 1991 році за результатами проектно-конструкторської роботи для заводу «Біофізприлад» з ініціативи Дніпропетровського заводу «Південьмаш» його КБ «Південне» підписало масштабний господарський договір про створення електроприводу мотор-коліс міні¬господарського комплексу «Майстер — А», який був виконаний у рекордно-стислий термін — за півтора року і за яким було розроблено і виготовлено два комплекти приводів на базі вентильних двигунів зі збудженням від постійних магнітів. Виконувала роботи група науковців під керівництвом доц. Ткачука В.І.
Проф. Л. Глухівський став народним депутатом Верховної Ради України 2 та 3 скликань. У зв’язку з цим для виконання обов’язків завідувача кафедри в період виконання ним депутатських повноважень з 1994 року наказом ректора заступником завідувача кафедри був призначений доц. Ткачук В.І., який в 1999 році захистив докторську дисертацію і в 2000 році обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри.
В цей період діяльності кафедри інтенсифікується і наукова робота кафедри. Під керівництвом її завідувача проф. Ткачука В.І. на базі екологічно чистого вентильного двигуна створюється електропривод ротора настільної лабораторної медичної центрифуги крові, яка розроблена в Науково-дослідному конструкторському інституті «ЕЛВІТ» Львівської політехніки і успішно пройшла медичні та промислові випробування й рекомендована до впровадження. За замовленням Львівського казенного експериментального підприємства засобів протезування та пересування розроблено та виготовлено електропривод мотор-коліс інвалідного крісла-візка.
На кафедрі в період з 1950 року сформувався науковий напрям, який на даний час можна означити як «Математичне моделювання, автоматизоване проектування та розробка електромеханічних перетворювачів і систем керування ними. Теоретичне та експериментальне дослідження електричних машин з урахуванням не лінійності електричних кіл і електромагнітних зв’язків», який можна віднести пріоритетного напрямку розвитку науки і техніки України «Новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі». В межах даного наукового напрямку проводяться фундаментальні та прикладні дослідження, прикладні розробки, а також сформовані наукові школи:
Математичне моделювання, розроблення електромеханічних перетворювачів та систем керування ними на основі теоретичного дослідження, засновником якої є проф. Губенко Т.П., представниками 9 докторів технічних наук (Фільц Р.В., Глухівський Л.Й., Яцун М.А. Плахтина О.г,. Чабан В.Й., Ткачук В. І. та інші), 24 к.т.н. (Біляковський І.Є., Макарчук О.В., Гречин Д.П., Черник М.А., Андрейко І.І., Попичко В.В., Гаврилюк Р.Б., Гавдьо Р.М. тощо); в кінці 90-х років минулого століття на базі цієї школи відгалузився новий науковий напрям Електромеханотронні перетворювачі та системи: розроблення методик та автоматизованих систем проектування та дослідження, засновником і керівником якого є професор Ткачук В.І. За цією тематикою на кафедрі вже захищено одна докторська і три кандидатські дисертації, опубліковано: Ткачук В.І. Електромеханотроніка // Підручник — Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2006.— 440с. — ISBN: 966-553-543-9. Vasyl Tkachuk and Marius Klytta. Switched Reluctance Motor and its Mathematical Model. «Compatibility in Power Electronics», IEEE Catalog № 07EX1712C, Gdynia, Poland, 2007. Vasyl Tkachuk, Lidiya Kasha. Mathematical Model for M-phases Switched Reluctance Motor. Przegland Electrotechniczny, Vol. No 2, 2007 ISSN 1731 — 6106, R 5 NR 2/2007. Warszawa, 2007. Lozynskyy A.O., Smetana I.V. Flux Identification in Field-Oriented Controlled Drive by Recurrent Neural Networks. Przegland Electrotechniczny, Vol. No 2, Warszawa, 2006. V.Tkachuk. Research System of Electric Drives on the Basis of Switched Reluctance Motor. «Compatibility in Power Electronics», — Gdansk, (Polska), 2005.
Щороку професорсько-викладацький склад кафедри приймають участь і виступають з доповідями на <nobr>8-9</nobr> науково-технічних конференціях та симпозіумах, в тому числі і закордонних.
На кафедрі відновлено роботу аспірантури, кількість аспірантів збільшена до 6 осіб, в тому числі один аспірант іноземець з Йорданії.
Докторські дисертації захищають доц. Чучман Ю.І., доц. Ткачук В.І. та доц. Лозинський А.О., а також випускник кафедри доц. кафедри теоретичної та загальної електротехніки Маляр В.С. Стають кандидатами технічних наук асистенти Біляковський І.Є., Хай М.В., Хліпальський Ю.З., а також аспіранти Макарчук О.В., Гладкий В.М., Сметана І.В., Копчак Б.Л., Омар Аль Зубі.
Протягом 1945-2005 років працівники кафедри та її випускники захистили 11 докторських (Губенко Т.П., Бразаускас П., Фільц Р.В., Фокін П., Чабан В.Й., Глухівський Л.Й., Яцун М.А., Плахтина О.Г., Чучман Ю.І., Ткачук В.І., Маляр В,С., Лозинський А.О.) і близько 50 кандидатських дисертацій.
Серед випускників кафедри є багато відомих вчених, дослідників, організаторів і керівників промисловості. В м. Запоріжжі на Запорізькому трансформаторному заводі у Всеукраїнському науково-дослідному інституті трансформаторобудування успішно трудиться численний колектив науковців, спеціалістів у галузі розрахунку, дослідження та будування потужних і надпотужних трансформаторів. Серед них можна виділити Меньгерта Бікі — генерального конструктора трансформаторів ВАТ «Запорізтрансформатор», к.т.н., лауреата багатьох державних премій СРСР. Засновником відділу електромагнітних і теплових досліджень згаданого колективу є к.т.н., с.н.с. В. Боднар, випускник 1952 р., автор понад 20 наукових публікацій та монографії «Трансформатори», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Спеціалістами високого класу стали Станіслав Войтюк, Віктор Суханов, Павло Кохан (за свідченнями багатьох фахівців — найкращий на пострадянському просторі спеціаліст з трансформаторобудування).
Рівненський завод високовольтних апаратів очолює випускник кафедри 1974 року Мельник Роман.
Видатними організаторами виробництва й керівниками промисловості стали: Анатолій Куліш — головний інженер, пізніше — директор Всесоюзного інституту «Перетворювач», куратор 56 підприємств колишнього Радянського Союзу, які випускали перетворювальну техніку та низьковольтну апаратуру; Шегемага — директор Ярославського електромашинобудівного заводу ; І.П. Галета — начальник відділу Міністерства електротехнічної промисловості СРСР; Ярослав Боженко — заступник генерального директора об’єднання «Львівтрансгаз»; Рахманейко — головний конструктор бюро КЕМ заводу «Електросила» в м. Санкт-Петербурзі; директор ГАЛРЕМЕНЕРГО Ю. Кириленко; нач. виробн.— технічн. віділу М. Юрчакевич; нач. електроцеху Л. Білик; начальник електроцеху АТОМЕНЕРГОРЕМОНТ І. Галицький; головний інженер Львівобленерго А. Крижанівський.
