Наукова діяльність кафедри БЖД

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук

Впродовж 2007-2009 р.р. виконувався Проект Державного фонду фундаментальних досліджень № Ф25.1/032 «Математичне моделювання механо-термодифузійних процесів з урахуванням розпаду речовини в тілах випадкової структури». Керівником Проекту був доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондант НАН України Бурак Я.Й. Відповідальним виконавцем Проекту був доцент Гончарук В.Є., виконавцем Проекту доцент Мохняк С.М. Заключний звіт по всьому Проекту здано в ДФФД у грудні 2009 р. Наукові дослідження проводилися на стику термодинаміки, математичної фізики, теорії ймовірності та обчислювальних методів. Отримані результати є новими і становлять вагомий внесок у розв’язання проблеми математичного моделювання процесів тепло-масо переносу в багато- фазних, багатокомпонентних тілах із стохастично неоднорідною внутрішньою структурою. Вони можуть знайти застосування в техногенно-екологічній безпеці, екології, геофізиці, будівельній справі тощо. Зокрема їх можна використовувати для створення програмних засобів, прогнозування та оцінки поширення техногенних забруднень в об’єктах природного середовища, в т.ч. у зоні дії радіаційного, хімічного та іншого типу небезпечних об’єктах. Вони можуть знайти практичне застосування для кількісної оцінки впливу на основні дифузійні характеристики промислових фільтрів, захисних шарів, технічних конструкцій і сховищ агресивних забруднень тощо. Отримані результати є науковою основою для подальшого розвитку теоретичних досліджень в галузі математичного моделювання, фізики твердого тіла, механіки суцільного середовища. Фундаментальні дослідження в галузі математичного моделювання взаємозв’язаних процесів різної фізичної природи в неоднорідних структурах продовжуються.

Створення нових сцинтиляційних матеріалів для термолюмінесцентної дозиметрії на базі галогенідів двовалентних металів.

Дослідження іонних процесів в цих матеріалах дозволить вдосконалити прилади радіаційного контролю за рахунок зниження їх «метрового часу», здатності реєструвати низькоенергетичні параметри та підвищити точність вимірювання.