Д. арх., проф. Бевз Микола Валентинович

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Бевз Микола Валентинович
Bevz Mykola2 02.jpg
Дата народження 1954 р.
Місце народження с. Нагірянка, Тернопільська обл.
Alma mater Львівський політехнічний інститут
Дата закінчення 1977 р.
Науковий ступінь доктор архітектури
Вчене звання професор

Бевз Микола Валентинович - доктор архітектури, професор, завідувач кафедри Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів.


1954 р. народження, народився в селі Нагірянка (зараз включена до території міста Бучач) Тернопільської обл. Закінчив Бучацьку СШ № 1 в 1972 р. Закінчив також Бучацьку дитячу художню школу (вчився тут у Омеляна Ментуса).


В 1972-1977 р. р. навчався у Львівському політехнічному інституті на архітектурному факультеті (вчителі фаху — Тетяна Максимюк, Віктор Кравцов).


В 1977-1978 р. р. працював архітектором в Студентському проектно-конструкторському бюро при Львівському політехнічному інституті (під керівництвом В. Лясковської).


Від 1978 по сьогодні працює на викладацькій роботі у Львівському політехнічному інституті (перейменованому згодом у Національний університет «Львівська політехніка») на архітектурному факультеті: до 1992 р. працював асистентом та старшим викладачем кафедри Містобудування ЛПІ.


Від 1992 р. працює на кафедрі Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів. У травні 2002 р. обраний завідувачем кафедри. Дійсний член Українського комітету Міжнародної ради з питань памяток та визначних міст ІКОМОС; від грудня 2003 року обраний віце-президентом Українського комітету ІКОМОС.

Віце-президент Товариства прихильників фортець і палаців (м. Львів).

Член Наукового Товариства ім. Шевченка у м. Львові. Член Товариства шанувальників Львова.

Сфера наукових зацікавлень:

Автор більше ніж 140 наукових публікацій на тему дослідження та збереження архітектурно-містобудівної спадщини України. Організатор 4 міжнародних конференцій та семінарів на тему збереження памяток архітектури та історичних міст. Досліджує історичні міста Західної України, їх еволюцію, типи, розпланувальні системи, їх композиційно-містобудівні характеристики, а також проблеми збереження в них історико-архітектурної спадщини.

Основні науково-дослідні та проектні роботи:


Автор більше ніж тридцяти архітектурних та містобудівних проектів, в тому числі — проекту Музейно-меморіального комплексу Патріарха Йосипа Сліпого в с. Заздрість, Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. (1996-1997 рр.), проекту памятника Івану Вишенському в м. Судова Вишня (1979 р.), проекту реставрації інтерєрів аптеки «Під золотим левом» в м. Львові (1996 р.), генерального плану заповідника «Княжий Белз» (2003 р.), проекту регенерації містобудівного комплексу історичного ядра міста Жовкви Львівської обл. (2001 р.), проекту консервації та музеєфікації фундаментів Успенського собору Давнього Галича (сьогодні в с. Крилос), 2001-2002 р. та ін.


В 1997 р. відкрив Науково-дослідну лабораторію з регенерації заповідних архітектурних комплексів історичних міст України (НДЛ-104) при Інституті архітектури Національного університету «Львівська політехніка», якою дотепер керує і, в якій протягом останніх років виконуються науково-проектні розробки для історичних міст західного регіону України — Львова, Жовкви, Белза, Бучача, Галича, Підгайців, Івано-Франківська.