Гнідець Богдан Григорович

Гнідець Богдан Григорович
д.т.н., професор
Дата народження	8 травня 1930 р.
Місце народження	с. Забір'я Рава-Руського району (на той час)
Помер	23 вересня 2023 р.
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Львівський політехнічний інститут
Дата закінчення	1953 р.
Спеціальність	автомобільні шляхи
Галузь наукових інтересів	дослідження збірно-монолітних залізобетонних конструкцій мостів, будинків та споруд
Кваліфікаційний рівень	інженер шляхів сполучення
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Дата присвоєння н.с.	1989 р.
Вчене звання	професор
Дата присвоєння в.з.	1990 р.
Відомий у зв’язку з	розробка збірно-монолітних залізобетонних конструкцій з попередньо напружуваними стиками
Почесні звання	Відмінник освіти України(1994 р.), Почесний професор Національного університету «Львівська політехніка».

Гнідець Богдан Григорович (8 травня 1930 р. – 23 вересня 2023 р.) — доктор технічних наук, професор кафедри автомобільних доріг та мостів Інституту будівництва та інженерних систем Національного університету «Львівська політехніка». Почесний професор Львівської політехніки. Дійсний член і керівник Львівського територіального відділення Академії будівництва України і Академії архітектури України.

Біографічна довідка

1948 р. — закінчив середню школу №1 в м. Рава-Руська і вступив на навчання на інженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту.

1953 р. — закінчив Львівський політехнічний інститут, одержав диплом з відзнакою.

1958 р. — вступив в аспірантуру при кафедрі будівельних конструкцій та мостів Львівського політехнічного інституту, а з 1960 року почав працювати асистентом цієї кафедри.

1963 р. — захистив кандидатську дисертацію в Одеському інженерно-будівельному інституті.

Професійна діяльність:

1953–1957 рр. — працював 4 роки на будівництві доріг та мостів у Львівській області.

1964 р. — обраний за конкурсом доцентом кафедри будівельних конструкцій інженерно-будівельного факультету Львівського політехнічного інституту, де поряд з педагогічною постійно займався науково-дослідною роботою. Основний науковий напрямок досліджень, обраний ще під час навчання в аспірантурі, це — «Дослідження збірно-монолітних статично-невизначених залізобетонних конструкцій з попередньо-напруженими стиками і регулювання зусиль».

1989 р. — за темою створеного самим Гнідцем Б.Г. наукового напряму, успішно захистив докторську дисертацію в Московському інженерно-будівельному інституті.

1990 р. — був обраний професором кафедри будівельних конструкцій та мостів Львівського політехнічного інституту.

1991–1996 рр. — очолював кафедру будівельних конструкцій та мостів Львівського політехнічного інституту.

До 2022 р. — працював професором кафедри автомобільних доріг та мостів Національного університету «Львівська політехніка».

З 1994 р. — керував Львівським територіальним відділенням Академії будівництва України.

Нагороди та звання

• 1990 р., 2007 р. — нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України
• 1994 р. — Нагрудним знаком «Відмінник освіти України»
• 2001 р. — Почесною грамотою Національного університету «Львівська політехніка»
• 2005 р. — Присвоєно звання Почесного професора Національного університету «Львівська політехніка»
• 2008 р. — за багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізму, вагомий особистий внесок у підготовку кадрів будівельної галузі України одержав подяку Кабінету Міністрів України
• 2009 р. — Нагрудним знаком «Петро Могила»

Наукова робота

Напрямки наукових досліджень:

• Дослідження збірно-монолітних залізобетонних конструкцій мостів, будинків та споруд.

Наукові здобутки:

Теоретичні й експериментальні дослідження, виконані професором Б.Г. Гнідцем і під його керівництвом за час, починаючи від вступу до аспірантури в 1958 р., створили на кафедрі будівельних конструкцій та мостів Львівському політехнічному інституті новий науковий напрямок, доробком якого є: підготовка і захист шести кандидатських і однієї докторської дисертацій; впровадження нових конструкцій на 20 об'єктах будівництва; одержано 4 авторські свідоцтва на винаходи.

Під його керівництвом виконано більше 40 госпдоговірних науково-дослідних робіт. На протязі всього часу проведення науково-дослідних робіт за основним науковим напрямком професор Б.Г. Гнідець, починаючи ще з років навчання в аспірантурі постійно співпрацював з заводами залізобетонних конструкцій, будівельними трестами і управліннями, проектними і науково-дослідними інститутами, будівельними відомствами і міністерствами за тематикою, пов'язаною з впровадженням у виробництво нових прогресивних і типових конструкцій і технологій.

Він брав участь у випробуваннях і впровадженні у виробництво у Львові перших попередньо напружених залізобетонних конструкцій, таких як: складаних балок перекрить для будівництва Львівського заводу залізобетонних виробів, прогоном 15 і 18 м; підкранових балок прогоном 6 і 12 м; аркових і сегментних попередньо напружених ферм для будівництва Львівського інструментального заводу і заводу «Львівсільмаш»; сегментних ферм з лінійних елементів; кроквяних ферм з паралельними поясами прогоном 18 і 24 м для розбудови Львівського автобусного заводу; підкроквяних ферм прогоном 12 м для сегментних ферм і ферм з паралельними поясами; безрозкісних ферм прогоном 18 і 24 м для будівництва Львівського конвеєрного заводу і домобудівного комбінату №2 (ДБК-2) та ін.; плит покрить на прогін розмірами 3x18 м для будівництва Львівського домобудівного комбінату №2 та багатьох інших об'єктів.

Творчі доробки:

Результати науково-дослідних робіт проф. Б.Г. Гнідця викладено в численних публікаціях, доповідях на науково-технічних конференціях, симпозіумах, семінарах, наукових нарадах в Україні і за кордоном (Польща, Португалія, Англія, Росія, Грузія та ін.). Росту авторитету вже відомого науковця сприяло налагодження контактів з вченими в галузі залізобетону та науково-дослідних інститутів і фірм.

У 1993 р. він обирається членом Міжнародної асоціації спеціалістів помостах і конструкціях (IABSI), дійсним членом двох академій — Академії Будівництва України і Української Академії Архітектури. З 1994 р. він обирається і працює керівником Львівського територіального відділення Академії Будівництва України.

З 1993 р. — голова, а пізніше член Вченої ради із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю «Будівельні конструкції, будівлі та споруди», діяльність якої була відновлена за його ініціативою після 10-річної перерви.

1997 р. — професор Гнідець Б.Г. брав безпосередню участь в розробці «Комплексної програми збереження історичної забудови м. Львова» і, з цього часу, як керівник Львівського територіального відділення Академії будівництва України, бере участь в її реалізації.

Впровадження наукових досягнень

Кесонні перекриття:

На початку 70-х років Гнідець Б.Г. звертає особливу увагу на проблеми в будівництві громадських будівель. З метою уникнення одноманітності забудови при спорудженні таких будівель, переходу від прямокутної форми будинків до інших нетрадиційних форм, застосування різних конструкцій перекриттів над зальними приміщеннями, реалізує ідею застосування для перекриттів зальних приміщень громадських будинків відомих залізобетонних кесонних перекриттів, але вже в новому вирішенні: із застосуванням великорозмірних попередньо напружених збірних балкових елементів і ребристих плит різної форми в збірно-монолітному оригінальному вирішенні. На таке рішення через деякий час було одержано авторське свідоцтво (1976 р.). Особливістю цих збірно-монолітних кесонних перекрить (ЗМКП) є те, що їх можна застосовувати в різних умовах для широкого діапазону навантажень, різних прогонів, різних статичних схем, різних форм будинків і зальних приміщень у плані, а також для неплоских перекриттів.

Такі конструкції перекриттів зальних приміщень громадських будинків на той час були настільки необхідними, що відразу були застосовані в проектах і реалізовані на багатьох об'єктах будівництва. Починаючи з 1972 р., у проєктах багатьох проєктних інститутів Львова (Містопроект, Південкомунбудпроект, Промбудпроект). ЗМКП системи Б.Г. Гнідця були застосовані, а трестами і будівельними управліннями Головльвівбуду і Закарпатбуду були побудовані десять будинків різної форми, а саме у Львові: торговий зал «Дунай»(1972 р.), автобусна станція (1979 р.), реконструкція будинку культури ім. Г. Хоткевича (1980 р.), будинок інституту Містопроект (1982 р.), завод електродвигунів (м. Ужгород, 1983 р.), санаторій «Кришталевий палац» (м. Трускавець, 1984 р.), готель «Бескид» (м. Трускавець,1985 р.), адміністративний будинок (м. Львів, 1986 р.), церква Св. Володимира й Ольги (м. Львів, 1993 р.), житловий будинок (м. Львів, 1996 р.).

Багатоповерхові будинки зі збільшеною сіткою колон:

У процесі масового застосування збірного залізобетону в будівництві в 70-х роках виникла проблема пошуку нових систем каркасів і перекриттів багатоповерхових будинків зі збільшеною сіткою колон для звичайних і великих навантажень. Ця проблема зацікавила вже досвідченого дослідника і експериментатора Б.Г. Гнідця. Виконаний ним аналіз відомих і типових конструктивних вирішень та проведені теоретичні дослідження систем багатоповерхових промислових і громадських будинків привів його до висновку, що при вирішенні цієї проблеми необхідно в нових системах застосовувати великорозмірні збірні елементи, попередньо напружені стики і замонолічування для їхнього з'єднання в збірно-монолітних конструкціях для спільної роботи. Особливістю запропонованих Б.Г. Гнідцем нових конструкцій систем каркасів багатоповерхових будинків є застосування в них подвійних, великорозмірних збірних елементів ригелів і колон, які з'єднуються між собою і з плитами перекриттів новими стиками. Водночас, при цьому досягається підвищена надійність і довговічність багатоповерхових будинків та їх універсальність за призначенням. Щоб підтвердити ці показники під керівництвом Б.Г. Гнідця в 1985–1988 рр. був розроблений проєкт і реалізоване будівництво багатоповерхового будинку заводу «Мікроприлад» у м. Львові. Натурні випробування цих конструкцій каркасів і перекрить і більш як двадцятирічний термін їхньої експлуатації підтвердив ці показники і перспективність ширшого їхнього застосування не тільки в промисловому, а також у житловому, в тому числі малоповерховому індивідуальному будівництві.

Багатопрогонові нерозрізні мости:

Багатопрогонові нерозрізні мости — це саме ті конструкції, в яких були вперше досліджені Б.Г. Гнідцем збірно-монолітні конструкції з попередньо напруженими стиками. Результати цих досліджень були застосовані у будівництві двох мостів: міст через р. Уж у Житомирській області й шляхопроводу м. Ужгороді. Аналогічно до цих мостів була застосована збірно-монолітна конструкція перекриття гаражу по вул. Вітовського в м. Львові у проєкті Львівського «Міськпроєкту», та перекриття підземних стоянок адміністративного будинку на вул. Стрийській у м. Львові.

Найновішими збірно-монолітними конструкціями прогонових будов мостів, запропонованими й дослідженими під керівництвом проф. Б.Г. Гнідця, є конструкції, що споруджуються методом поздовжнього насування і коробчасті конструкції прогонових будов для складних умов будівництва.

Вибрані публікації

Опублікував понад 310 наукових праць, утому числі три монографії й декілька методичних розробок.

Вибрані публікації:

1. Гнідець Б.Г., Щеглюк М.Р., Кавацюк І.Д. Електротермічне попереднє напруження будівельних конструкцій в умовах будівництва : Рекомендації для технології виконання робіт. — Львів : СПОЛОМ,2004. — 108 с.
2. Гнідець Б.Г. Залізобетонні конструкції з електротермічним попереднім напруженням при монтажі [Текст] / Б.Г. Гнідець [та ін] ; ред. Б.Г. Гнідець. — К. : Техніка, 1996. — 239 с. — ISBN5-7705-0631-8.
3. Залізобетонні конструкції з напружуваними стиками і регулюванням зусиль [Текст] : [монографія] / Б.Г. Гнідець ; Національний університет «Львівська політехніка». — Л. : Видавництво Львівської політехніки, 2008. — 548 с. : рис., табл. — Бібліогр. : с. 445–470. — ISBN978-966-553-823-3.
4. Гнідець Б.Г. Збірно-монолітні нерозрізні конструкції прогонових будов для будівництва та реконструкції мостів і шляхопроводів. НАН України. Фіз. мех. ін-т ім. Г.В. Карпенка. Збірник наукових праць. Вип. 4 Львів : Каменяр 2002. — с. 38–43.
5. Гнідець Б.Г. Стики з напружуваною арматурою і регулюванням зусиль в збірно-монолітних нерозрізних балкових і рамних моста. Автомобільні дороги і дорожнє будівництво. Науково-технічний збірник. Вип. 69. — К.,2004 — с. 48–53.
6. Гнідець Б.Г. Збірно-монолітні залізобетонні попередньо-напружені прогонові будови мостів для будівництва методом поздовжнього насування. Збірник наукових праць «Дороги і мости», — Вип.6. Київ, 2006, — с. 24–32.
7. Гнідець Б.Г., Ониськів Б.М., Васьків Б.М. та ін. «Експериментальне дослідження елементів прогонової будови збірно-монолітньої естакади. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» №600 «Теорія і практика будівництва», Львів, 2007, — с. 57–62.
8. До історії досліджень попереднього напруження збірних і збірно-монолітних залізобетонних конструкцій та мостів у Національному університеті «Львівська політехніка» та їхнє застосування в будівництві / Б.Г. Гнідець // Вісн. Львів. терит. від-ня Акад. буд-ва України. — 2010. — № 5/10. — с. 7–54. — Бібліогр. : 34 назви.
9. До 125-річчя створення кафедри мостів у Національному університеті «Львівська політехніка» / В.Г. Кваша, Б.Г. Гнідець // Вісн. Львів. терит. від-ня Акад. буд-ва України. — 2010. — №5/10. — с. 86–89.
10. Збірно-монолітні залізобетонні конструкції прогонових будов мостів коробчастої форми для складних умов будівництва / Б.Г. Гнідець // Теорія і практика будівництва : [зб. наук. пр.]/ відп. ред. З.Я. Бліхарський. — Л. : Видавництво Львівської політехніки, 2010. — с. 132–141. — (Вісник Національного університету «Львівська політехніка» №662). — Бібліогр. : 9 назв.
11. Пропозиції до вирішення транспортної проблеми північно-східної частини м. Львова / Б.Г. Гнідець // Вісн. Львів. терит. від-ня Акад. буд-ва України. — 2010. — №5/10. — с. 95–101. — Бібліогр. : 2 назви.