Історія кафедри АТР

Поєднання реставраційних традицій, освіти і практики(портрет кафедри Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Інституту архітектури, Національний університет «Львівська політехніка») Підготовка архітекторів-реставраторів – це відносно молодий напрямок у галузі архітектурної освіти. Фах архітектора, що спеціалізується на реставрації архітектурних памяток, зародився в Європі щойно на початку ХІХ ст., після сенсаційних археологічних розкрить античних міст Помпеї, Геркуланум та античних форумів у центрі міста Риму. Однією з перших фахових реставрацій архітектурного об’єкту вважається робота архітекторів Рафаеля Стерна та Джузеппе Валадьє над аркою Тита на Форум Романум, яка була здійснена після ґрунтовних досліджень в 1821-23 рр. Сьогодні підготовка архітекторів-реставраторів передбачена не у всіх системах вищої освіти європейських країн. Таку традицію мають вищі школи в Італії, Англії, Франції, Польщі. В інших країнах таку освіту здобувають переважно на основі тривалих післядипломних студій. Приємно відзначити, що молода кафедра Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету «Львівська політехніка», яка створена у 1992 році як перша такого напрямку освітня одиниця в Україні, вже має складені традиції, сформоване на високому рівні навчально-методичне забезпечення, значний науковий потенціал працівників. Наукові, навчальні, проектні роботи кафедри відомі у колі вітчизняних спеціалістів та закордоном. Без сумніву досягти успіху у цій справі було неможливо без опертя на ті памяткоохоронні традиції, які були сформовані у Львові ще у ХІХ-на поч. ХХ ст. та продовжені у діяльності інституту «Укрзахідпроектреставрація» у другій пол. ХХ ст. Біля витоків реставраційної діяльності та освіти у Львові стояли такі особистості як А.Петрушевич, Ю.Захарієвич, Е.Ковач, І.Левинський, М.Осінський, Л.Дайчак, Я.Витвицький, І.Могитич, А.Рудницький та інші вчені і практики.

Кафедра Реставрації створена у складі факультету архітектури у зв’язку з необхідністю підготовки спеціалістів з реставрації та реконструкції архітектурних будівель і споруд, новими напрямками в охороні культурної спадщини в Україні. На той час це була перша і єдина в Україні науково-освітня одиниця, яка спеціалізувалася на архітектурно-реставраційній освіті. Традиція реставраційної діяльності має у Львові глибокі корені. Тут ще в 1856 р. було створено напівурядовий офіційний орган – філію Віденської «Центральної комісії з дослідження і консервації пам’яткових будівель», що виконувала функції нагляду за пам’ятками на території Галичини. Львівська політехніка уславлена іменами відомих архітекторів різних національностей, що немалу частину своєї професійної діяльності присвятили дослідженню історичних будівель та реставрації пам’яток архітектури. Це – Юліан Захарієвич, Едгар Ковач, Іван Левинський, Василь Нагірний, Тадей Обмінський, Марян Осінський, Ігор Старосольський та багато інших.