Відмінності між версіями «Сітницький Юрій Іванович»
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
||
| Рядок 59: | Рядок 59: | ||
Під керівництвом Юрія Сітницького створені нові лабораторії (пневмоавтоматики, моделювання технологічних процесів на основі аналогових моделюючих машин), поповнена матеріально-технічна база кафедри. | Під керівництвом Юрія Сітницького створені нові лабораторії (пневмоавтоматики, моделювання технологічних процесів на основі аналогових моделюючих машин), поповнена матеріально-технічна база кафедри. | ||
| − | Заснував відділ автоматизації виробничих процесів в Інституті машинознавства і автоматики АН УРСР, де працював за сумісництвом (1959–1961). | + | Заснував відділ автоматизації виробничих процесів в Інституті машинознавства і автоматики АН УРСР, де працював за сумісництвом (1959–1961). У 1966 р. організував курси майстрів з ремонту контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в «Союзенергоремонттресті». Упродовж багатьох років був редактором журналу «Кит». |
Під керівництвом вченого підготовлено і захищено 11 кандидатських дисертацій. | Під керівництвом вченого підготовлено і захищено 11 кандидатських дисертацій. | ||
У 1983 р. вийшов на пенсію. Помер у Львові 28 вересня 1992 р. Похований на Брюховицькому цвинтарі. | У 1983 р. вийшов на пенсію. Помер у Львові 28 вересня 1992 р. Похований на Брюховицькому цвинтарі. | ||
Версія за 17:47, 9 червня 2022
| Сітницький Юрій Іванович * | |
 Юрій Сітницький | |
| Ім'я при народженні | Юрій |
|---|---|
| Дата народження | 27 листопада 1912 р. |
| Місце народження | Львів |
| Помер | 28 вересня 1992 р. Львів |
| Поховання | с. Брюховичі |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Спеціальність | інженер-механік |
| Галузь наукових інтересів | підвищення точності вимірювання витрат методом змінного перпаду тисків, вимірювання температури, автоматизація хіміко-технологічних і теплоенергетичних процесів, опрацювання теорії автоматизованого керування процесами |
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1952 р. |
| Вчене звання | доцент |
| Дата присвоєння в.з. | 1954 р. |
| Відомі учні | Є. Пістун, Л. Фабрі, В. Кос, Є. Ковела, А. Данельська |
Сітницький Юрій Іванович – український науковець, фахівець у галузі автоматизації хіміко-технологічних і теплоенергетичних процесів.
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 27 листопада 1912 р. у м. Львові.
Після закінчення гімназії (1931–1939) навчався на механічному факультеті Львівської політехніки. Отримав диплом інженера-механіка і зарахований лаборантом, згодом, – асистентом кафедри теплових вимірювань цього факультету.
Під час німецької окупації працював інженером Водоканалтресту і асистентом фахових технічних курсів, відкритих на базі Львівського політехнічного інституту.
У 1944 р. призначений асистентом, потім – старшим викладачем кафедри електромеханічних приладів ЛПІ. Захистив кандидатську дисертацію і здобув вчений ступінь кандидата технічних наук (1952). Затверджений у вченому званні доцента (1954).
Упродовж 1958–1970 рр. – один і засновників і завідувач кафедри «Автоматизація виробничих процесів», згодом перейменованої у кафедру «Автоматизація теплових та хімічних процесів». Під керівництвом Юрія Сітницького створені нові лабораторії (пневмоавтоматики, моделювання технологічних процесів на основі аналогових моделюючих машин), поповнена матеріально-технічна база кафедри.
Заснував відділ автоматизації виробничих процесів в Інституті машинознавства і автоматики АН УРСР, де працював за сумісництвом (1959–1961). У 1966 р. організував курси майстрів з ремонту контрольно-вимірювальних приладів і автоматики в «Союзенергоремонттресті». Упродовж багатьох років був редактором журналу «Кит».
Під керівництвом вченого підготовлено і захищено 11 кандидатських дисертацій.
У 1983 р. вийшов на пенсію. Помер у Львові 28 вересня 1992 р. Похований на Брюховицькому цвинтарі.
