Відмінності між версіями «Сітницький Юрій Іванович»
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
'''Сітницький Юрій Іванович''' – український науковець, фахівець у галузі автоматизації хіміко-технологічних і теплоенергетичних процесів. | '''Сітницький Юрій Іванович''' – український науковець, фахівець у галузі автоматизації хіміко-технологічних і теплоенергетичних процесів. | ||
| + | |||
| + | ==Коротка біографія і професійна діяльність== | ||
| + | |||
| + | Народився 27 листопада 1912 р. у м. Львові. | ||
| + | |||
| + | Після закінчення гімназії (1931–1939) навчався на механічному факультеті Львівської політехніки. Отримав диплом інженера-механіка і зарахований лаборантом, згодом, – асистентом кафедри теплових вимірювань цього факультету. | ||
| + | |||
| + | Під час німецької окупації працював інженером Водоканалтресту і асистентом фахових технічних курсів, відкритих на базі Львівського політехнічного інституту. | ||
| + | |||
| + | У 1944 р. призначений асистентом, потім – старшим викладачем кафедри електромеханічних приладів ЛПІ. Захистив кандидатську дисертацію і здобув вчений ступінь кандидата технічних наук (1952). Затверджений у вченому званні доцента (1954). | ||
| + | |||
| + | Упродовж 1958–1970 рр. – один і засновників і завідувач кафедри автоматизації теплових та хімічних процесів. | ||
| + | |||
| + | Заснував відділ автоматизації виробничих процесів в Інституті машинознавства і автоматики АН УРСР, де працював за сумісництвом (1959–1961). | ||
| + | |||
| + | Під керівництвом вченого підготовлено і захищено 11 кандидатських дисертацій. | ||
| + | |||
| + | У 1983 р. вийшов на пенсію. Помер у Львові 28 вересня 1992 р. Похований на Брюховицькому цвинтарі. | ||
Версія за 18:26, 8 червня 2022
| Сітницький Юрій Іванович * | |
 Юрій Сітницький | |
| Ім'я при народженні | Юрій |
|---|---|
| Дата народження | 27 листопада 1912 р. |
| Місце народження | Львів |
| Помер | 28 вересня 1992 р. Львів |
| Поховання | с. Брюховичі |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Спеціальність | інженер-механік |
| Галузь наукових інтересів | підвищення точності вимірювання витрат методом змінного перпаду тисків, вимірювання температури, автоматизація хіміко-технологічних і теплоенергетичних процесів, опрацювання теорії автоматизованого керування процесами |
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1952 р. |
| Вчене звання | доцент |
| Дата присвоєння в.з. | 1954 р. |
Сітницький Юрій Іванович – український науковець, фахівець у галузі автоматизації хіміко-технологічних і теплоенергетичних процесів.
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 27 листопада 1912 р. у м. Львові.
Після закінчення гімназії (1931–1939) навчався на механічному факультеті Львівської політехніки. Отримав диплом інженера-механіка і зарахований лаборантом, згодом, – асистентом кафедри теплових вимірювань цього факультету.
Під час німецької окупації працював інженером Водоканалтресту і асистентом фахових технічних курсів, відкритих на базі Львівського політехнічного інституту.
У 1944 р. призначений асистентом, потім – старшим викладачем кафедри електромеханічних приладів ЛПІ. Захистив кандидатську дисертацію і здобув вчений ступінь кандидата технічних наук (1952). Затверджений у вченому званні доцента (1954).
Упродовж 1958–1970 рр. – один і засновників і завідувач кафедри автоматизації теплових та хімічних процесів.
Заснував відділ автоматизації виробничих процесів в Інституті машинознавства і автоматики АН УРСР, де працював за сумісництвом (1959–1961).
Під керівництвом вченого підготовлено і захищено 11 кандидатських дисертацій.
У 1983 р. вийшов на пенсію. Помер у Львові 28 вересня 1992 р. Похований на Брюховицькому цвинтарі.
