Кароль Вонторек
| Кароль Вонторек |
Кароль Вонторек (Wątorek Karol) – інженер-залізничник, професор, ректор Львівської політехніки у 1924–1925 рр.
Коротка біографія
Навчання
Кароль Вонторек народився 29 вересня 1875 року в Добчицях Мисленицького повіту Малопольського воєводства в Польщі. Після закінчення у 1893 р. гімназії св. Анни у Кракові протягом року навчався в Яґеллонському університеті, згодом на факультеті інженерії Вищої політехнічної школи, яку закінчив у 1898 р.
Професійна кар’єра, викладання
У 1898–1899 рр. став асистентом на кафедрі будови мостів.
Протягом 1899–1909 рр. працював на будівництві залізниць Самбір-Сянки.
У 1905–1909 рр. – конструктор на кафедрі будівництва доріг, залізничних колій та тунелів.
У 1906 році здобув ступінь доктора технічних наук на підставі праці «Krzywe przejściowe».
У 1908–1909 рр. – доцент, заступник професора залізничних колій.
У 1909 р. старший комісар залізничних колій К. Вонторек отримав звання надзвичайного професора і посаду завідувача кафедри будівництва доріг і залізних колій, у 1912 р. – звання звичайного професора.
На факультетах інженерії, комунікацій, а з 1926 р. на факультеті сухопутної та водної інженерії професор К. Вонторек викладав предмети: після вихода на пенсію Р. Гостковського «Залізничний транспорт», а з 1909 по 1939 рр. – «Будівництво доріг», «Будівництво залізних колій», після смерті професора А. Кюнеля в 1925–1929 рр. – «Будівництво тунелей».
Під час Першої світової війни у 1915–1917 рр. служив в австрійській армії.
У 1916–1918 рр. – замісник декана факультету інженерії, з 1918 по 1920 рр. виконував обов’язки декана.
Протягом 1924–1925 рр. обіймав посаду ректора Львівської політехніки, у 1925–1926 рр. – проректора. Член-коресподент Академії технічних наук у Варшаві, член Технічної ради при Міністерстві комунікацій. У 1939–1941 рр. працював на посаді професора у Львівському політехнічному інституті.
Мешкав у Львові на вул. Кохановського, 7. (тепер Костя Левицького), Охоронок, 9a (тепер О. Кониського), Ходкевича, 6. Помер 12 лютого 1944 р. у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
Нагороди та членство
Командорський хрест ордена Відродження Польщі (1929) за наукові досягнення , Золотий хрест Заслуги (1936). Член-коресподент Академії технічних наук у Варшаві, член Технічної ради при Міністерстві комунікацій.
