Бобало Юрій Ярославович
| Бобало Юрій Ярославович | |
 | |
| Дата народження | 23 липня 1945 року |
|---|---|
| Місце народження | с. Дунаїв Перемишлянського району Львівської області, Україна |
| Дружина | Бобало Софія Іванівна |
| Громадянство | Українець |
| Alma mater | Львівський політехнічний інститут |
| Дата закінчення | 1973 р. |
| Спеціальність | «радіотехніка» |
| Галузь наукових інтересів | Надійнісне проєктування радіоелектронної апаратури |
| Науковий ступінь | д. т. н. |
| Вчене звання | Професор
Член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України |
| Поточне місце роботи | Національний університет «Львівська політехніка», вул. С. Бандери, 12, м. Львів, Україна |
| Сторінка на lp.edu.ua | lp.edu.ua/rector |
Бобало Юрій Ярославович ректор Національного університету «Львівська політехніка»
Зміст
Коротка біографія
Народився 23 липня 1945 у с. Дунаїв Перемишлянського району Львівської області.
У 1973 році закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «радіотехніка».
1973-1975 рр. — завідувач навчальної лабораторії.
1975-1980 рр. — асистент кафедри радіотехнічних систем і пристроїв радіотехнічного факультету Львівського політехнічного інституту.
1980-1984 рр. — аспірант Московського аваіційного інституту.
1984-1986 рр. — молодший, старший науковий працівник галузевої науково-дослідної лабораторії радіотехнічного факультету.
1986 рр. — асистент, доцент, з 2004 — професор кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань.
1986-2002 рр. — заступник проректора з наукової роботи, 2002-2005 рр. — проректор з наукової роботи.
З 2005 року — перший проректор, з 2007 року — ректор Національного університету «Львівська політехніка».
Учений у галузі радіотехніки, кандидат технічних наук (1985), доктор технічних наук (2010), професор, Заслужений працівник освіти України (2006).
З квітня 2007 року — ректор Національного університету «Львівська політехніка».
Одружений. Має дочку і сина.
Професійна діяльність
1973–1975 рр. – завідувач навчальної лабораторії кафедри радіотехнічних систем та пристроїв радіотехнічного факультету (РТФ) Львівського політехнічного інституту.
1975–1980 рр. – асистент кафедри радіотехнічних систем та пристроїв РТФ.
1980–1984 рр. – аспірант Московського авіаційного інституту ім. С. Орджонікідзе.
1984–1986 рр.. – молодший науковий співробітник галузевої науково-дослідної лабораторії РТФ ЛПІ, старший науковий співробітник цієї ж лабораторії.
1986 р. - дотепер - викладає за штатним сумісництвом на кафедрі теоретичної радіотехніки та радіовимірювань (на посадах асистента, доцента, професора). Основні лекційні курси — «Контроль і діагностика радіоелектронної апаратури» та «Основи теорії радіокіл».
1986–2002 рр. – заступник проректора з наукової роботи.
2002–2005 рр. – проректор з наукової роботи.
2005–2007 рр. – перший проректор.
З травня 2007 р. – ректор Національного університету «Львівська політехніка».
Наукові інтереси
Наукові інтереси зосереджені в галузі надійнісного проєктування радіоелектронної апаратури. Є автором понад 130 друкованих праць, серед яких — монографія «Системний аналіз якості виробництва прецизійної радіоелектронної апаратури» (1996 р.), навчальні посібники «Основи надійності радіоелектронних пристроїв» (1998 р.), «Основи радіоелектроніки» (2002 р.), «Методика розрахунку надійності радіоелектронних пристроїв» (2005 р.), підручник «Основи теорії електронних кіл» (2006 р.). Під його керівництвом захищено чотири кандидатські дисертації.
Наукові ступені та вчені звання
1985 р. – кандидат технічних наук за спеціальністю 05.12.17 «радіотехнічні та телевізійні системи»;
1995 р. – старший науковий співробітник за спеціальністю «радіотехнічні та телевізійні системи і пристрої»;
2000 р. – доцент кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань;
2004 р. – професор кафедри теоретичної радіотехніки та радіовимірювань;
2010 р. – доктор технічних наук за спеціальністю 05.13.07 «автоматизація процесів керування»;
2012 р. – Doctor Honoris Causa Вроцлавської політехніки (Польща).
2014 р. - Doctor Honoris Causa Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Державні нагороди та відзнаки Міністерства освіти і науки України
- 2001 р. – Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь»;
- 2001 р. – Почесна Грамота Міністерства освіти України;
- 2004 р. – Грамота Верховної Ради України;
- 2004 р. – нагрудний знак «Відмінник освіти України»;
- 2005 р. – нагрудний знак «Петро Могила»;
- 2006 р. – Відзнака Міністерства оборони України — медаль «15 років Збройним Силам України»;
- 2006 р. – почесне звання «Заслужений працівник освіти України»;
- 2007 р. – відзнака Міністерства оборони України «Знак пошани»;
- 2008, 2010 р. р. - Нагрудний знак «За наукові досягнення»;
- 2008 р. – орден Святого Юрія Переможця;
- 2008 р. – медаль Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України «15 років спеціальному зв'язку України»;
- 2009 р. – Почесна Грамота Кабінету Міністрів України;
- 2009 р. – орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня;
- 2009 р. – медаль Служби зовнішньої розвідки України «За заслуги»;
- 2009 р. – медаль Академії педагогічних наук України «К. Д. Ушинський»;
- 2009 р. – медаль Західного оперативного командування ЗСУ «За заслуги»;
- 2012 р. – орден св. Кирила і Мефодія;
- 2012 р. – орден «За заслуги» III ступеня.
Джерела
Дані на сторінці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадсько
