Максимович Микола
Максимович Микола Григорович | |
| |
Дата народження | 16(29).04.1914 р. |
---|---|
Місце народження | с. Добратичі Люблінського воєводства (Польща) |
Помер | 29.06.1981 р. м. Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар, м. Львів |
Роки життя | 1914–1981 |
Alma mater | Львівський політехнічний інститут (Львівська політехніка) |
Дата закінчення | 1941 рік |
Спеціальність | Електротехнік |
Галузь наукових інтересів | теоретична електротехніка |
Кваліфікаційний рівень | доктор технічних наук |
Науковий ступінь | професор |
Дата присвоєння н.с. | 1962 рік |
Вчене звання | професор |
Відомий у зв’язку з | ректор ЛПІ (Львівська політехніка) у 1953–1963 роках |
Почесні звання | заслужений діяч науки і техніки УРСР (1964) |
Микола Григорович Максимович — український радянський вчений у галузі електротехніки, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР, який очолював Львівську політехніку (Львівський політехнічний інститут) у 1953–1963 роках.
Коротка біографія
Народився 16 (29) квітня 1914 року у с. Добратичах Люблінського воєводства. Закінчив гімназію у м. Холмі.
У 1933–1941 рр. навчався у Львівській політехніці. У 1939 був ув’язнений за комуністичну діяльність, відбував покарання у концтаборі Береза Картузька. Під час нападу гітлерівської Німеччини на Польщу звільнений з ув’язнення, продовжив навчання на електротехнічному факультеті ЛПІ, який закінчив у 1941р. На початку війни працював інженером конструкторського бюро Харківського електромеханічного заводу, з 1942 р. — у партизанському загоні.
У 1945 р. вступив в аспірантуру без відриву від виробництва на кафедрі загальної і теоретичної електротехніки.
У 1948 р., після закінчення аспірантури та захисту кандидатської дисертації, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, а згодом затверджений у вченому званні доцента.
У 1950 р. призначений заступником ректора з навчальної роботи, а з 1953 р. — ректор ЛПІ. Завідував кафедрою теоретичної та загальної електротехніки (1950–1963).
М. Максимович пройшов школу загальної електротехніки у професора Фризе, одержав диплом інженера-електрика з відзнакою. Викладав для студентів лекційний курс з теоретичних основ електротехніки, вів факультативні заняття із спеціальних питань розрахунку електричних кіл, а також семінар з нелінійних кіл при кафедрі. Науковий керівник спеціальної науково-дослідної лабораторії, яка працювала над створенням нових типів навчальних машин; відповідальний редактор двох томів наукових записок «Вопросы теории электрических и магнитных цепей»; автор понад 30 наукових праць.
1962 р. затверджений у вченому званні професора на кафедрі теоретичної та загальної електротехніки.
У липні 1963 р. призначений ректором Львівського державного університету ім. І. Франка (звільнений з посади ректора ЛПІ).
Помер 29 червня 1981 року у Львові.
Похований на Личаківському цвинтарі.
Джерела
Презентаційне видання «Національний університет «Львівська політехніка». Еліта держави». — ТОВ «Видавничий центр «Логос Україна», 2008. ISBN 978-966-1581-02-8