Максимович Микола

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Максимович Микола Григорович
Maksymovych mykola.jpg
Дата народження 16(29).04.1914 р.
Місце народження с. Добратичі Люблінського воєводства (Польща)
Помер 29.06.1981 р.
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар, м. Львів
Роки життя 1914–1981
Alma mater Львівський політехнічний інститут (Львівська політехніка)
Дата закінчення 1941 рік
Спеціальність Електротехнік
Галузь наукових інтересів теоретична електротехніка
Кваліфікаційний рівень доктор технічних наук
Науковий ступінь професор
Дата присвоєння н.с. 1962 рік
Вчене звання професор
Відомий у зв’язку з ректор ЛПІ (Львівська політехніка) у 1953–1963 роках
Почесні звання заслужений діяч науки і техніки УРСР (1964)

Микола Григорович Максимович — український радянський вчений у галузі електротехніки, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР, який очолював Львівську політехніку (Львівський політехнічний інститут) у 1953–1963 роках.

Коротка біографія

Народився 16 (29) квітня 1914 року у с. Добратичах Люблінського воєводства. Закінчив гімназію у м. Холмі.

У 1933–1941 рр. навчався у Львівській політехніці. У 1939 був ув’язнений за комуністичну діяльність, відбував покарання у концтаборі Береза Картузька. Під час нападу гітлерівської Німеччини на Польщу звільнений з ув’язнення, продовжив навчання на електротехнічному факультеті ЛПІ, який закінчив у 1941р. На початку війни працював інженером конструкторського бюро Харківського електромеханічного заводу, з 1942 р. — у партизанському загоні.

У 1945 р. вступив в аспірантуру без відриву від виробництва на кафедрі загальної і теоретичної електротехніки.

У 1948 р., після закінчення аспірантури та захисту кандидатської дисертації, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, а згодом затверджений у вченому званні доцента.

У 1950 р. призначений заступником ректора з навчальної роботи, а з 1953 р. — ректор ЛПІ. Завідував кафедрою теоретичної та загальної електротехніки (1950–1963).

М. Максимович пройшов школу загальної електротехніки у професора Фризе, одержав диплом інженера-електрика з відзнакою. Викладав для студентів лекційний курс з теоретичних основ електротехніки, вів факультативні заняття із спеціальних питань розрахунку електричних кіл, а також семінар з нелінійних кіл при кафедрі. Науковий керівник спеціальної науково-дослідної лабораторії, яка працювала над створенням нових типів навчальних машин; відповідальний редактор двох томів наукових записок «Вопросы теории электрических и магнитных цепей»; автор понад 30 наукових праць.

1962 р. затверджений у вченому званні професора на кафедрі теоретичної та загальної електротехніки.

У липні 1963 р. призначений ректором Львівського державного університету ім. І. Франка (звільнений з посади ректора ЛПІ).

Помер 29 червня 1981 року у Львові.

Похований на Личаківському цвинтарі.

Джерела

Презентаційне видання «Національний університет «Львівська політехніка». Еліта держави». — ТОВ «Видавничий центр «Логос Україна», 2008. ISBN 978-966-1581-02-8