Машковський Кароль

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Версія від 16:36, 26 січня 2024, створена Галина Мончак (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Кароль Машковський
Maskovsky karol.png
Дата народження 15 січня 1831 р.
Місце народження м. Дубно на Волині
Помер 2 вересня 1886 р.
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Роки життя 55
Дата закінчення 1852 р.
Кваліфікаційний рівень нарисна геометрія
Науковий ступінь професор
Дата присвоєння н.с. 1871 р.
Вчене звання професор

Кароль Машковський (15 січня 1831 р. — 2 вересня 1886 р.) — математик, музикант, різьбяр, художник-аматор, радник м. Львова, професор нарисної геометрії, ректор (1875–1876 рр.) Національного університету «Львівська політехніка», на той час Цісарсько-королівської технічної академії у Львові.

Біографічна довідка

Народився в м. Дубно на Волині в родині відомого художника Яна Машковського. Брат художника Марцелія Машковского і музиканта Рафала Людвіка Машковского.

1852 р. — здобув вищу технічну освіту здобув у Відні.

Викладав у Інсбруці, Кракові, Львові, Рільничій школі в Дублянах.

Учасник польського Січневого повстання 1863 р.

З 1863 р. — працював у Цісарсько-королівській технічній академії у Львові асистентом відділу нарисної геометрії, викладав нарисну геометрію.

1871–1886 рр. — професор, завідувач кафедри нарисної геометрії Цісарсько-королівської технічної академії у Львові, а згодом Цісарсько-королівської Вищої технічної школи, нині — Національний університет «Львівська політехніка».

1875–1876 н.р. — обраний ректором Цісарсько-королівської технічної академії у Львові.

Похований у родинному гробівці на 22 полі Личаківського цвинтаря у Львові.

Наукова робота

Більшість наукових праць Кароля Машковського присвячені темі перспективи в геометрії. Він один з перших ввів поняття перспективної проекції. В книгозбірні Науково-технічної бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» зберігаються літографії, «Rzutowa perspektywa» (1872 р.), «Wolna perspektywa» (1872 р.), які на цей період часу були «найпопулярнішою формою тиражування конспектів лекцій викладачів...» (Renata Samotyi «Видавничі здобутки вчених Львівської політехніки (1844–1939 рр.)»), такі роботи вченого, як «Perspektywa rzutowa jako wynik rzutów prostokątnych na płaszczyzny ukośnie względem siebie położone» (1874 р.), «Zasady perspektywy wolnéj» (1879 р.) були важливі для розвитку методології та термінології у геометрії. Крім того, вчений підготував підручники для середньої школи, в інших публікаціях піднімав тему впливу технологій на цивілізацію, розглядав питання метеорології та плоських кривих ліній.

Автор трьох підручників з курсу нарисної геометрії, в т.ч. підручника «Wykreślna geometrya.Lwów, 1881.» (Нарисна геометрія), а також підручників для середніх шкіл, які видавалися у Львові та більш ніж 10 наукових праць.

101869117 2981562421890781 7912983381770502144 n.jpg

Громадська робота

Вчений був надзвичайно активним і у громадському житті.

Разом з мовознавцем і педагогом Б. Трасковським були одні із найбільш активних організаторів Польського педагогічного товариства (Polskie Towarzystwo Pedagogiczne), головною метою якого була реформа освіти та шкільництва і розширення мережі початкових та середніх шкіл в Галичині. Кароль Машковський очолював Товариство (1868–1871 рр.), і був редактором його друкованого органу «Школа» (Szkola) [1].

Ще у далекому 1862 р. професори Технічної академії В. Кюгн, О. Райзінгер, Ф. Стжелецький, К. Машковський і Я. Франке організували Політехнічне товариство. Але згодом у зв'язку з реорганізацією Технічної академії, діяльність його на деякий час була призупинена. І тільки у 1876 р. ініціюється створення Товариства дипломованих техніків (Towarzystwo ukończonych techników), від 1878 р. — Політехнічне товариство. Товариство засновано групою з 22 інженерів, серед яких був і Кароль Машковський.

Частинка серця видатного математика належала музиці та мистецтву. Він був ініціатором Товариства співочого «Lutnia», яке разом з іншими співочими товариствами «Гармонія», «Товариство Друзів Співу», «Просвіта», «Теорбан», «Ехо», «Хор академічної молоді», «Боян», «Бандурист», «Сурма» були осередками національної хорової культури, Товариства ремісників «Gwiazda».

Прекрасно грав на віолончелі, і гастролював у складі камерного оркестру Галицького музичного товариства. Був організатором популярних на той час лекцій по мистецтву.

Примітки