Фройнд Август
Август Фройнд (30 липня 1835 р. – 28 лютого 1892 р.) — це видатний вчений, відомий австрійський хімік-органік, доктор філософії, професор хімії, тричі ректор Національного університету «Львівська політехніка»: у 1876–1877 рр. — Цісарсько-королівської технічної академії; у 1882–1883 рр. і 1889–1890 рр. – Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.
Біографічна довідка
Народився в сім’ї аптекаря у Кентах (Австрійська імперія, нині у складі Польщі).
Після закінчення гімназії в місті Цешин (колись в Австро-Угорщини, тепер на Польському кордоні з Чехією), навчався на фармацевта у Львові (колись Австро-Угорщина, на теперішній час — Україна), пізніше у місті Лейпциг (Німеччина).
Після навчання у Львівському університеті протягом 1856–1858 рр., він отримав ступінь магістра фармації. Потім Фройнд став помічником Леопольда фон Пебаля у своїх дослідженнях з нафти.
З 1858 р. — працював асистентом у Львівському університеті, де отримав докторський ступінь.
З 1861 р. — працював учителем гімназії в Тернополі.
З 1869 р. — був призначений професором реальної кафедри (середньої школи) у Львові.
1871 р. — отримав ступінь доктора у Лейпцизькому університеті.
З 1872 р. — очолив кафедру загальної і аналітичної хімії Технічної академії і став першим деканом школи технічної хімії.
Був авторитетним педагогом і науковцем, його п’ять разів обирали деканом і тричі ректором Політехніки.
Очолював екзаменаційну комісію другого державного екзамену на відділі Технічної хімії, був членом екзаменаційної комісії для кандидатів на вчителів для середніх шкіл.
Помер у м. Львові.
Наукова робота
Досліджував бродильні процеси, склад і властивості нафти, синтез і структуру кетонів тощо. Його праці про одержання триметикарбінолу, триметиленового спирту з гліцерину, про природу кетонів, фенілсірчисту і фенілсірчану кислоти та інші опубліковані у тогочасних австрійських і німецьких часописах.
Найбільшими досягненнями професор А. Фройнда стало відкриття синтезу циклопропану взаємодією 1,3-дибромпропану з натрієм (ця реакція з 1881 р. названа його ім’ям) і встановлення його структури, а також розроблення методу одержання кетонів і хлорангідридів за допомогою хлорорганічних сполук.
У 1881 р. — розпочав роботу над синтезом циклопропану.