Шаблони інформаційних блоків

Бондаренко Ірина Олександрівна
д.т.н., доцент
Дата народження	11 лютого 1969 року
Місце народження	м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської обл.
Громадянство	Україна
Alma mater	Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора інститут інженерів залізничного транспорту імені М. Калініна
Дата закінчення	1991 р.
Спеціальність	"Будівництво залізниць, шлях та шляхове господарство"
Науковий ступінь	Доктор технічних наук зі спеціальностей "Залізнична колія" та "Промисловий транспорт"
Дата присвоєння н.с.	11.жовтня 2017 р.
Вчене звання	доцент
Дата присвоєння в.з.	19.02.2009 р.
Поточне місце роботи	кафедра Залізничний транспорт Інституту механічної інженерії та транспорту НУ "Львівська політехніка"

Бондаренко Ірина Олександрівна (*11 лютого 1969) - доктор технічних наук, доцент, доцент кафедри залізничний транспорт Інституту механічної інженерії та транспорту Національного університету «Львівська політехніка»

Освіта

2017 р. – захист докторської дисертації за темою «Розробка наукових основ оцінки роботи залізничної колії під впливом рухомого складу», диплом від 11 жовтня 2017 р. № 006908, присуджено науковий ступень доктора технічних наук за спеціальностями 05.22.06 - «Залізничний транспорт» та 05.22.12 - «Промисловий транспорт».

2006 р. – захист кандидатської дисертації за темою «Підвищення якості оцінки працездатності залізничної колії за рахунок удосконалення розрахункових характеристик підрейкової основи», диплом ДК №036653 від 12 жовтня 2006 р., присуджено науковий ступень кандидата технічних наук зі спеціальності 05.22.06 – Залізнична колія.

1991 р. – Дніпропетровський ордена Трудового Червоного Прапора інститут інженерів залізничного транспорту імені М. Калініна, диплом з відзнакою інженера за спеціальністю «Будівництво залізниць, шлях та шляхове господарство» ПВ №773121 від 20 червня 1991 р., присвоєно кваліфікацію – інженера шляхів сполучення – будівельника.

Досвід роботи

Моделювання динамічних процесів і прогнозування поведінки об’єктів моделювання при зміні умов експлуатації, з різними системами обслуговування та різноманітністю характеристик об’єктів моделювання, необхідних для оцінки надійності, готовності, ремонтопридатності і безпеки (RAMS).

Планування, проведення, обробка, аналіз та обґрунтування експериментальних досліджень щодо випробувань нових одиниць рухомого складу та нових конструкцій елементів залізничної колії.

Модифікації систем вимірювання параметрів геометрії, жорсткості та міцності, розташованих як на рухомому складі, так і стаціонарно.

Сфера наукових інтересів

Фізико-математичне моделювання деформативних процесів динаміки об'єктів взаємодії, як спосіб підвищення рівня оцінки ризиків функціональної безпеки. Розробка універсального програмного модуля для моделювання динамічних процесів методом розповсюдження пружних хвиль у різних матеріалах на основі фундаментальної теорії пружних хвиль.

ПРОБЛЕМА З ЯКОЮ ЗІТКНУЛАСЬ ТА ВИРІШИЛА: Як відомо, оцінка ризиків функціональної безпеки будь-яких об’єктів інженерії пов’язана з визначенням другого граничного стану, при якому визначається придатність об'єктів виконувати свої функції безпечно (з певними рівнями ризику на всіх етапах життєвого циклу) і ефективно (з певним рівнем витрат) в умовах конкретних параметрів експлуатації. За цим станом мають бути оцінені показники деформативності. Але сучасні інструменти, що використовуються для визначення стану об’єкта (методи та програмні продукти) базуються на засадах, що розроблені для визначення першого граничного стану, який визначає загальну придатність об’єкта працювати в певних умовах. За цим станом оцінюють показники міцності та стійкості, отримані шляхом чисельного моделювання, наприклад, методом скінченних елементів, для імітації квазідинамічних процесів деформації, що відбуваються всередині елементів під дією зовнішніх впливів. При чисельному моделюванні відповідне рішення визначається шляхом підбору даних, тобто моделюються умови для отримання певного результату. Але ж для оцінки ризиків необхідно застосовувати аналітичні методи, що використовують просторово-часові залежності та імітують процеси, що відбуваються всередині як кожного елементу конструкції, так і в конструкції взагалі під дією зовнішніх впливів. В рамках виконання докторською роботи, я розробила метод щодо визначення параметрів деформативності об’єктів в часі, застосовуючи теорію пружних хвиль. Цей метод використовує здатність пружних хвиль переносити енергію в часі та просторі, то ж дозволяє виконувати: • моделювання просторово-часових процесів, що відбуваються як всередині кожного елемента конструкції об’єктів під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх впливів; • цілеспрямовану зміну процесів деформації всередині об’єктів моделювання шляхом зміни геометричних та фізико-механічних характеристик конструкції для певних умов експлуатації; • оптимізацію ризиків, пов'язаних з проведенням невдалих випробувань; • контроль параметрів деформативності в динамічних процесах;• розширення існуючих методів діагностики динамічних систем; • оптимізацію витрат на виготовлення та експлуатацію об’єктів моделювання, а також прогнозування пошкоджень під час продовження експлуатації. Заплановані заходи з подальшого розвитку розробок: 1. Наступним кроком реалізації проекту має бути розробка програмного забезпечення для розв'язання поставлених задач щодо визначення параметрів деформативності конструкцій для оцінки ризиків їх функціонування та верифікація програмного забезпечення в лабораторіях для масштабування моделювання для різних інженерних сфер. Тож я шукаю однодумців, разом з якими ми створимо програмне забезпечення за розробленим методом, та установи, що мають лабораторне обладнання щодо фіксації деформацій в часі з урахуванням швидкості розповсюдження пружних хвиль в матеріалах та конструкціях. Оскільки процеси деформативності визначаються однаково у всіх галузях інженерії (машинобудування та устаткування, транспортної інфраструктури, гірничодобувної, військової, будівельної, енергетичної та охорони навколишнього середовища), тож буду рада співпраці зі спеціалістами та установами інженерії, які зацікавлені цим напрямком досліджень. 2. Як відомо, існують лише два види хвиль завдяки яким відбувається перенесення енергії. Це пружні хвилі, для яких я запропонувала метод визначення деформативних процесів в об’єктах, та електромагнітні хвилі, які також мають місце при деформативності матеріалів та є причиною появи дефектів. Зараз я займаюсь цими хвилями та потребую однодумців, що зацікавлені в поєднанні хвильових процесів, що мають різну природу походження (механічну, електромагнітну, хімічну, та інш.).

Додаткова інформація: https://orcid.org/0000-0003-4717-3032

Контакти

вул. Ст.Бандери 32, 79013, Львів; 6-й корпус

Номер(и) телефону: +38 (032) 258-26-59

Електронні адреси: iryna.o.bondarenko@lpnu.ua, dr.iryna.bondarenko@gmail.com