Кочан Володимир Олександрович
| *Кочан Володимир Олександрович | |
 Володимир Кочан | |
| Ім'я при народженні | Володимир |
|---|---|
| Дата народження | 8 червня 1909 р. |
| Місце народження | м. Рава-Руська на Львівщині |
| Помер | 30 квінтя 1988 р. м. Львів |
| Поховання | Брюховицький цвинтар під Львовом |
| Громадянство | УРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Дата закінчення | 1937 р. |
| Спеціальність | електротехнік |
| Галузь наукових інтересів | дослідження мостів постійного струму |
| Науковий ступінь | кандидат наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1952 р. |
| Вчене звання | доцент |
| Дата присвоєння в.з. | 1954 р. |
Кочан Володимир Олександрович – науковець, фахівець у галузі електрики, електричних вимірювань та метрології
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 5 червня 1909 р. в м. Рава-Руська Львівської області.
Після закінчення гімназії, у 1928 р., вступив до Львівської політехніки на електротехнічний відділ механічного факультету.[1]
У 1937 р. закінчив навчання і став асистентом кафедри електричних вимірювань. З вересня 1939 р. продовжив працювати у Львівській політехніці. Впродовж 1939–1941 рр. – профорг кафедри. Від 1944 р. до 1953 р. – старший викладач кафедри електричних вимірювань електротехнічного факультету. З 1944 до 1945 – виконувач обов’язків завідувача цієї ж кафедри. За сумісництвом – старший інженер в Управлінні у справах мір і вимірювальних приладів (1944–1951).[2]
Пройшов навчання у вечірньому університеті марксизму-ленінізму (1949).[2]
У 1952 р. захистив кандидатську дисертацію «Теория и применение дифференциальных приборов с меднозакисными выпрямителями» і здобув науковий ступінь кандидата технічних наук. Впродовж 1953–1982 рр. – доцент кафедри електричних вимірювань і приладів.[2]
Велику увагу приділяв вдосконаленню методики викладання.
Займав посади голови цехкому електротехнічного факультету Львівського політехнічного інституту, секретаря, страхделегата цехкому. Був членом редакції газети інституту (1944–1946), членом оргбюро товариства «Внтоприборпром». За сумісництвом – науковий керівник НДС-11 (1973–1975) та голова СКПБ «Микроприбор» (1976–1982); старший науковий співробітник НДЛ-11 (1982–1987).[2]
За участю Володимира Кочана на львівському заводі «Теплоконтроль» розроблено і налагоджено для серійного випуску 15 найменувань електровимірювальних приладів.[3] Вчений розробив низку пристроїв для перевірки електровимірювальних приладів.
Звільнений з ЛПІ за власним бажанням 1987 р. у зв’язку із виходом на пенсію.
Нагороджений почесними медалями: «Ветеран труда завода Теплоконтроль» та «40-летие Комитета стандартов».[2]
Помер 30 квітня 1988 р. у Львові. Похований на Брюховицькому цвинтарі.
Наукова діяльність
Напрям наукових досліджень пов’язаний зі створенням приладів інформаційно-вимірювальної техніки. Найважливіші наукові розробки вченого стосуються приладів зрівноважувального перетворення, зокрема, в галузі теорії мостів постійного струму. Йому належить першість у розробці низки методів підвищення точності і чутливості засобів вимірювання.
Автор понад 500 наукових праць. Серед них: «Дифференциальные вольтметры и амперметры с меднозакисными выпрямителями» (1952); «Точность измерения сопротивления двойным мостом» (1953); «Автоматический регистрационный прибор для измерения низких температур» (1965); «Измерение разности температур при помощи автоматического моста с полупроводниковымы терморезисторами» (1974); «Метод компенсации погрешностей, обусловленный нелинейности характеристик термопар при измерении разности температур» (1965); «Определение предельной погрешности измерения мощности в трехфазной цепи» (1982); «Установка для проверки термоэлектрических преобразователей дифференциальным гальванометром» (1983); «Планировка иплатиновых термоэлектрических преобразователей в горизонтальных электрических печах» (1983); «Об измерении сопротивлений вольтметров» (1989);[2]
Автор 120 свідоцтв на винаходи, зокрема: «Цифровой прибор для измерения температур» (1970); «Устройство для автоматического измерения, записи и сигнализации сопротивления сварочного контакта» (1972).[2]
Учасник багатьох науково-технічних конференцій, зокрема: II Всесоюзна конференціїя з метрології і техніки точних вимірювань, м. Тбілісі (1971); III Всесоюзна нарада з напівпровідникової тензометрії, м. Новосибірськ (1971); II Республіканська конференція з методів розрахунку електричних кіл, м. Львів (1969); III Всесоюзна конференція з феромагнетизму, м. Львів (1971).
Під керівництвом Володимира Кочана захищено 20 кандидатських дисертацій. Вчений є одним із фундаторів львівської школи електричних вимірювань, метрології та електричної термометрії.
Бібліографія Володимира Кочана
Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. / М. І. Буцко. – Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. – 255 с. – С. 67–70: про В. О. Кочана.
Івахів О. Він завжди був попереду : [про В. Кочана] / О. Івахів, Є. Шморгун // Вимірювальна техніка та метрологія – Львів : Вид-во Держ. ун-ту "Львів. політехніка", 1996. – Вип. 52. – С. 3–4.
Івахів О. Він не любив "корифеїв за посадою" : [про В. Кочана] / Івахів О., Марунчак Д. // Аудиторія. – 1999. – 11–17 черв. (число 17). – С. 6.
Івахів О. Пам'яті вчителя : [про В. Кочана] / Івахів О., Шморгун Є. // Радянський студент. – 1988. – 22 черв. – С. 4.
Кочан Володимир Олександрович // Львівщина та львів'яни : енциклопед.-біогр. довід. / [упоряд.: Л. С. Василенко, М. В. Войтович, В. М. Губенко [та ін.]. – Львів : Ред.-вид. група "Віка", 2004. – [Вип. 1]. – С. 412. – (Новітня історія України. Нові імена). Б. Л. Рубльов Кочан Володимир Олександрович // [Електронний ресурс] / Б. Л. Рубльов // Енциклопедія Сучасної України / НАН України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень. – Режим доступу: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=1194 (дата звернення: 11.10.2021). – Назва з екрана.
Синіцин Б. Дослідник : [про В. О. Кочана] / Б. Синіцин, А. Шрамков // Радянський студент. – 1949. – 27 жовт., № 34 (126). – С. 3.
Шморгун Є. Сповнений великих задумів : [до 60-річчя В. О. Кочана] / Є. Шморгун, Д. Марунчак, О. Івахів // Радянський студент. – 1969. – 4 черв., № 20. – С. 4. Ювілей науковця : [до 50-річчя В. О. Кочана] // Радянський студент. – 1959. – 15 черв., № 20. – С. 4.
Примітки
- ↑ Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. – Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 67–70.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 2,6 Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 128.
- ↑ Енциклопедія сучасної України
