Користувач:Людмила Волкова

Роман Ґостковський
Роман Ґостковський
Ім'я при народженні	Роман
Титул	барон
Gozdawa
Дата народження	2 вересня 1837 р.
Місце народження	Тшицеж, біля Сєдльце, Австрійська імперія
Помер	27 березня 1912 р. Львів
Поховання	Личаківське кладовище, Львів
Роки життя	75
Батько	Базилій Ґостковський
Матір	Юліанна Броновецька
Відомі родичі	дочка - Софія Анна Морачевська
Дружина	Ванда (дівоче - Дилевська)
Громадянство	Австрійська імперія, Австро-Угорщина
Національність	поляк
Alma mater	Віденський технічний університет
Дата закінчення	1858 р.
Спеціальність	інженер-залізничник
Галузь наукових інтересів	залізничний транспорт, повітроплавання
Кваліфікаційний рівень	приват-доцент
Дата присвоєння н.с.	габілітація, 1872
Вчене звання	професор
Дата присвоєння в.з.	1890
Відомі учні	Кароль Скібіньський, Кароль Вонторек, Казімєж Зіпсе
Відомий у зв’язку з	ректор Львівської політехнічної школи 1897-1898 рр.
Почесні звання	Почесний член Політехнічного товариства у Львові

Роман Ґостковський (Roman Gostkowski) – видатний інженер у галузі залізничного транспорту, автор численних статей і монографій, професор, ректор у 1897-1898 роках Вищої політехнічної школи, перший голова Політехнічного товариства у Львові.

Коротка біографія і професійна діяльність

Роман Ґостковський народився 2 вересня 1837 року у с. Тшицеж біля Седльця (тепер Польща). Закінчив реальну школу та Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні. У 1858 році отримав диплом інженера. У 1860–1865 роках працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 – на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 роках – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта. У 1872 році габілітувався у Технічній академії і отримав звання приват-доцента. Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр. Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні – обіймав посаду керівника технічного відділу в генеральній дирекції державних залізниць. У 1890–1908 роках – очолює кафедру залізничого руху професор Політехніки. Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху». У 1897-1898 роках був обраний ректором Вищої політехнічної школи Від часу створення у 1877 році до 1884, i протягом 1893-1895 рр. був головою Політехнічного товариства у Львові, де виголосив 43 доповіді. У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 році надало йому титул почесного члена. Був членом міської ради Львова, членом патентного суду. Вийшов на пенсію у 1908 р., мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францисканська). Помер 27 березня 1912 р. у Львові, похований на Личаківському кладовищі.

Дочка – Софія Анна Морачевська , польська громадсько-політична діячка.

Наукова діяльність

Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами. Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki» (1883) та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899). Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der Eisenbahnwagen» (1898). Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»). Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892). У своїх дослідженнях він цікавився проблемами та питаннями розвитку аграрної сфери. Про це свідчать статті: «Землеробство» / «Praca na roli» (1896), «Електроенергія у рільництві» / «Elektryczność na roli» (1897).

Популяризаторська діяльність

7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив публічну лекцію про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому перебував Бруно Абданк Абаканович. 29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який Політехнічне товариство організувало з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де засобами телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику . Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881) . Практичну частину проекту втілив в життя інженер Францішек Рихновський.

Друкована спадщина

Після смерті Романа Гостковського бібліотека Вищої політехнічної школи отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.

Ушанування пам’яті

У 1990 році його ім’ям названо Об’єднання професійних шкіл залізничного транспорту в Лазах (Сілезьке воєводство, Польща) .