Харчова промисловість

Харчова промисловість — сукупність галузей промисловості, підприємства яких виробляють продукти харчування, а також тютюнові вироби, мило й мийні засоби, парфюмерно-косметичну продукцію [1].

Харчове виробництво — це сукупність послідовних технологічних процесів з переробки сировини рослинного і тваринного походження з метою отримання харчових або фармацевтичних продуктів із заданими властивостями і строками зберігання.

Відмінністю харчових виробництв від інших типів виробництва є необхідність жорсткого дотримання санітарно-гігієнічних вимог, пов’язаних з охороною здоров’я споживачів харчових продуктів.

Галузі

До харчової промисловості належать понад 40 галузей і виробництв, серед яких основні:

• м'ясна промисловість;
• молочна промисловість;
• цукрова промисловість;
• борошномельно-круп'яна промисловість;
• хлібопекарна промисловість;
• кондитерська промисловість;
• макаронна промисловість;
• олійно-жирова промисловість;
• рибна промисловість;
• плодоовочева промисловість;
• крохмале-патокова промисловість;
• соляна промисловість;
• консервна промисловість;
• спиртова промисловість;
• виноробна промисловість;
• пиво-безалкогольна промисловість;
• харчоконцентратна промисловість.

Історія

В Україні фабричне заводське виробництво харчових продуктів виникло у 2 пол. 19 ст. і займало значне місце в структурі промисловості. Переважали дрібні напівкустарні підприємства.

Першу цукроварню на Україні збудували у 1824 р. в селі Троєщині (тепер Канівський район, Черкаської області). Технічне оснащення цукрової промисловості було вищим, ніж інших галузей харчової промисловості. До рівня фабричного виробництва наблизилась спиртова промисловість. Виробництво вина було розвинуте головним чином на півдні України і базувалося на примітивній техніці і технологіях. Паромеханізовані заводи діяли в олійно-жировій промисловості. У 1913 р. в Україні було 92 цензові заводи та понад 2 тисячі дрібних олійниць. Інші галузі були менш розвинуті. Консервну продукція виробляли 34 напівкустарні підприємства, зосереджені в основному в Херсонській, Таврійській та Київській губерніях. Потреба у хлібі та хлібобулочних виробах задовольнялася в основному за допомогою домашнього виготовлення. У великих містах хлібопечення було представлене дрібними пекарнями. В кондитерській промисловості переважало кустарне виробництво. Невеликі підприємства фабричного типу діяли в Києві, Одесі, Харкові. Пивоваріння характеризувалося сезонністю виробництва і було зосереджено в великих містах. У 1913 р. діяло 218 пивзаводів.

Сіль добували дрібні солепромисловці, які орендували ділянки на морському узбережжі в Криму. Шахтне видобування солі в Донбасі (Артемівськ, Слов'янськ) та на Закарпатті (Солотвино) тільки почало розвиватися. У тютюновій промисловості навіть на великих фабриках механізація робіт була дуже низькою. На рівні ремесла і, рідше, мануфактури перебували й інші виробництва. М'ясна і молочна промисловість тільки починала розвиватися. Худобу переробляли на дрібних кустарних бійнях. Молочна промисловість була представлена 96 дрібними підприємствами (1913), які в основному виробляли тваринне масло. Продукція з незбираного молока вироблялася на невеликому заводі в Одесі.

Близько 80 % риби на Україні виловлювали в прибережних зонах Азовського та Чорного морів пасивними засобами лову. Частина рибальства зосереджувалася на внутрішніх водоймах та великих ріках.

В 1913 р. в Україні діяло 1365 великих підприємств, на яких виробляли 43,5 % валової продукції галузі.

За роки радянської влади харчова промисловість перетворилася на потужну галузь індустрії. Поряд з інтенсивним розвитком традиційних галузей було створено ряд нових: и'ясопереробну, молочноконсервну, маргаринову, харчоконцентратну. Значно зміцніла сировинна база, поліпшилося географічне розташування підприємств, створено сотні виробничих і агропромислових об'єднань. Серед найбільших об'єктів харчової промисловості. введених в дію у цей час, — Ворошиловоградський, Київський, Одеський, Полтавський, Вінницький м'ясокомбінати, молочні заводи в Харкові, Києві, Дніпропетровську, хлібозаводи в Донецьку, Харкові, Одесі, Києві. Водночас проводилася велика робота з підготовки кваліфікованих кадрів харчовиків. Як результат, у 1940 р. ообсяг виробництва продукції харчової промисловості України збільшився порівняно з 1913 р. в 2,6 рази.

Під час ІІ Світової Війни харчова промисловість України зазнала значних втрат: було зруйновано понад 80 % її виробничих потужностей, різко скоротилися сировинні ресурси. У 1944 р. виробництво найважливіших продуктів харчування зменшилося у порівнянні з 1940 р. у 7...13 разів.

У 1982 р. в харчовій промисловості України налічувалося 16 тисяч підприємств понад 25 міністерств і відомств. Питома вага харчової промисловості у загальному обсязі промислового виробництва становила 19,1 % [2].

Підприємства Львівщини

Див. основну статтю Підприємства харчової промисловості Львівщини.

Інтернет-ресурси

• Знак якості / Проект телеканалу Інтер. — Режим доступу до ресурсу : http://inter.ua/uk/programs/useful/znak_yakosti.
• Любите шоколад? Экскурсия на фабрику Елисеевского кондитерского дома / Блог Вадима Махорова. — Режим доступу до ресурсу : http://dedmaxopka.livejournal.com/53578.html.
• Heineken Russia. Экскурсия на Сибирскую пивоварню / Блог Вадима Махорова. — Режим доступу до ресурсу : http://dedmaxopka.livejournal.com/62681.html.
• Упаковка / Журнал для виробників і споживачів тари і упаковки. — Режим доступу до ресурсу : http://www.upakjour.com.ua.
• Мир упаковки / Украинский портал упаковочной отрасли. — Режим доступу до ресурсу : http://packaging.kiev.ua.
• Мініатюрні люди у світі гігантських продуктів / Джерело натхнення Inspired. — Режим доступу до ресурсу : http://inspired.com.ua/photography/miniature-people.

Джерела

1. Українська радянська енциклопедія. Том 12. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1985. — С. 114.
2. Українська радянська енциклопедія. Том 11. Кн. 2. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1984. — С. 184-186.