Кафедра обчислювальної математики та програмування
Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Версія від 12:05, 13 серпня 2014, створена Валерій Куріленков (обговорення • внесок) (→Історична довідка)
Кафедра обчислювальної математики та програмування | |
| |
Тип підрозділу | кафедра |
---|---|
Абревіатура | ОМП |
Дата заснування | 1976 рік |
К-сть кандидатів наук | 10 |
К-сть доцентів | 10 |
Приналежність | Інститут прикладної математики та фундаментальних наук |
Попередник | кафедри вищої математики і прикладної математики |
Завідувач кафедри | к.ф-м.н, доц. Пелех Ярослав Миколайович |
Розташування (адреса) | вул. Митрополита Андрея 5, 79013, Львів; 4-й корпус, кімната 222 |
Сторінка на lp.edu.ua | http://lp.edu.ua/node/66 |
Власний сайт | http://imfn.lviv.ua/omp/ |
Кафедра обчислювальної математики та програмування — це навчально-науковий підрозділ Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Львівської політехніки.
Історична довідка
Кафедра обчислювальної математики та програмування (ОМП) створена в 1976 році як відгалуження від кафедр вищої математики і прикладної математики. Її організатором та першим завідувачем був кандидат фізико-математичних наук, доцент П. І. Боднарчук.
- З 1987 до 1993 рік кафедру очолював кандидат технічних наук, доцент О. М. Коссак.
- З 1993 року до 2007 року кафедрою завідував доктор фізико-математичних наук, професор П. І. Каленюк.
- З 2007 до 2012 року кафедру очолював доктор технічних наук, професор А. Ф. Обшта.
- З 2012 року кафедру очолює кандидат фізико-математичних наук, доцент Я. М. Пелех.
Детальніше: Історія кафедри ОМП
Викладацький склад кафедри
Наукова діяльність
Кафедра обчислювальної математики та програмування концентрує свої зусилля на дослідженнях за такими науковими проблемами:
- моделювання та розробка методів дослідження задач природознавства;
- методи комп’ютерної математики моделювання та дослідження економіко-еколого-соціологічних і технічних задач;
- двосторонні наближені методи;
- дослідження некласичних задач для рівнянь математичної фізики;
- розпаралелення обчислень, створення нових методів та алгоритмів, що орієнтовані на ефективне використання у багатопроцесорних системах та модернізація існуючих методів з реалізацією можливостей широкого паралелізму;
- розробка агрегаційно-ітеративних методів та алгоритмів, що допускають масовий паралелізм при обробці інформації та орієнтовані на ефективне використання у багатопроцесорних системах;
- розробка нових скінченно-різницевих методів для розв’язування широких класів нелінійних задач математичної фізики;
- розвинення математичного апарату розв’язування нелінійних задач, що є теоретичною основою створення методів, які дозволяють роздільно вимірювати складові вектора стану об’єкту при використанні електрично сканувальних електромагнітних методів;
- стохастичні методи оптимізації.