Історія Інституту КНІТ
Iнститут створено 19 жовтня 2001 року на базі факультету комп’ютерної техніки та інформаційних технологій. Сьогодні він є провідним науково-освітнім центром у галузі комп’ютерних наук.
Підготовку висококваліфікованих фахівців для сучасних та майбутніх потреб суспільства забезпечують п’ять випускових кафедр:
автоматизованих систем управління; інформаційних систем та мереж; інформаційних технологій видавничої справи; прикладної лінгвістики; програмного забезпечення; систем автоматизованого проектування;
Навчальний процес на випускових кафедрах забезпечують понад 200 викладачів, серед них 16 професорів, докторів наук та 76 кандидатів наук. Очолює інститут доктор технічних наук, професор М. О. Медиковський.
Матеріально-технічна база підготовки фахівців — це двадцять чотири комп’ютерних класи та дві спеціалізовані навчально-наукові комп’ютерні лабораторії (5 комп’ютерних класів), обладнані сучасною технікою та програмним забезпеченням. Студенти мають можливість безкоштовного доступу до мережі Інтернет.
В інституті розроблена і з 2005 р. успішно функціонує електронна інформаційно-аналітична система моніторингу навчального процесу, яка дає змогу ефективніше використовувати кадровий потенціал, науково-методичне забезпечення, матеріальну базу. Впровадження такої системи дало змогу якісно планувати і організовано проводити навчальний процес, запровадити індивідуальні навчальні траєкторії кожному студентові. Крім того, суттєво спростилися адміністративні процедури підготовки різнопланової документації, контролю навчальної роботи, формування архівних даних.
Студенти Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій здобувають базову вищу освіту за такими напрямами підготовки:
6.050101 «Комп’ютерні науки»; 6.050103 «Програмна інженерія»; 6.051501 «Видавничо-поліграфічна справа»; 6.020303 «Філологія».
Студенти, які навчаються за напрямом «Комп’ютерні науки», отримують достатні знання для експлуатації комп’ютеризованих систем, зокрема комп’ютерних систем оброблення інформації та управління інформаційно-аналітичними системами, інформаційних систем проектування, систем штучного інтелекту та програмного забезпечення автоматизованих систем, інтелектуальних систем обробки інформації і прийняття рішень. Вони здатні забезпечити складання техніко-економічних обґрунтувань та технічних завдань, а також бути компетентними у таких галузях знань, як принципи побудови та архітектури сучасних автоматизованих систем; методи побудови та аналізу типових моделей баз даних та знань, складних об’єктів і систем; методи розроблення системного і прикладного за- безпечення для автоматизованих систем різноманітного призначення; мови програмування високого рівня; типові комп’ютерні системи.
У 2007/2008 навчальному році в Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій впроваджено новий напрям підготовки — «Програмна інженерія».
Випускники даного напряму — це фахівці у таких галузях: індустрія і економіка розробки програмних систем; сфера бізнесу, в якому використовуються програмні системи та інформаційні технології; сфера замовного програмування і програмного аутсорсингу; розробка конкурентоздатного програмного забезпечення для фінансового, виробничого, телекомунікаційного сектору економіки, освіти, охорони здоров’я, індустрії розваг, підприємств торгівлі, урядових закладів, оборонної промисловості тощо.
Завданнями професійної діяльності студентів, що обрали напрям підготовки «Програмна інженерія», є розробка програмного забезпечення з використанням алгоритмічних мов; збір і аналіз вхідних даних для проектування програмного забезпечення; проведення техніко-економічного обґрунтування пропонованих проектних рішень при концептуальному програмуванні; розробка алгоритмів розв’язання задач у відповідності з існуючим технічним завданням; використання сервісів Інтернет і Веб-технологій при реалізації розподілених інформаційних систем; інсталяція програм і програмних систем, налаштування і обслуговування програмно-апаратних засобів; розробка проектної і робочої документації, оформлення закінчених проектних робіт; верифікація програмних рішень, контроль відповідності реалізованих проектів і технічної документації стандартам, технічним умовам і іншим нормативним документам; використання стандартів і методів контролю якості програмної документації.
Фахівці з програмної інженерії володіють такими знаннями, умінням і навиками: структурна декомпозиція робіт і створення оперативних планів роботи виробничих підрозділів при реалізації програмних проектів; управління змістом, термінами, вартістю та якістю, людськими ресурсами, ризиками при розробленні ПЗ; використання мов опису архітектури і інтерфейсу, шаблонів, нотацій, стратегій і методів проектування програмного забезпечення, його структури і архітектури; тестування програмного забезпечення на модульному, інтеграційному і системному рівнях, орієнтованого на формальні специфікації, потоки даних, умови використання, тестування надійності, продуктивності; розробка проектної робочої технічної документації, оформлення закінчених проектних робіт, документування.
Студенти, які обрали напрям «Видавничо-поліграфічна справа», отримують необхідні знання для застосовування схемотехнічних методів при проектуванні та експлуатації комп’ютерних видавничих систем; програмування,з використанням алгоритмічної мови Pascal, C++, Prolog, середовища розробки Delphi, СУБД Access і т. д.; проектувати та експлуатувати комп’ютерні видавничі системи; проектувати та експлуатувати системи комп’ютерної реклами та обробки відеоінформації; проектувати та адмініструвати локальні комп’ютерні мережі; конструювати експертні системи автоматизованого реферування та перекладу текстів; розробляти інтелектуальні інформаційні системи видавництв та друкарень. Диплом бакалавра за напрямом «Видавничо-поліграфічна справа» дає можливість продовжити навчання (терміном 1,5 року) за спеціальністю «Комп’ютеризовані технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв».
Фахівець цієї спеціальності згідно з отриманою фундаментальною та спеціальною підготовкою здатний забезпечити фахове виконання таких робіт: проектування та обслуговування автоматизованих систем оброблення текстової та графічної інформації; комплектування та експлуатація комп’ютерних видавничих систем; організація функціонування мультимедійних комплексів видавничо-поліграфічних систем; оперативне відеоопрацювання інформації та створення ексклюзивної комп’ютерної реклами; проектування та експлуатація експертних систем автоматизованого реферування та перекладу текстів; ремонт та обслуговування обладнання оперативної поліграфії (копіри, різографи, принтери тощо); комп’ютерне складання, макетування та редагування книжково-журнальної продукції; інсталяція та підтримання системного і прикладного забезпечення комп’ютерних видавничих систем; забезпечення оперативної поліграфії з використанням локальних та глобальних мереж.
Кваліфікацію спеціаліста (інженера) отримують бакалаври через 1,5 року навчання після успішного освоєння професійно орієнтованих дисциплін. Кваліфікацію магістра (перший науковий ступінь) отримують бакалаври, які мають схильність до наукової роботи і поглиблену теоретичну підготовку, через 1,5 року навчання.
Напрям підготовки «Філологія» поєднує поглиблене вивчення англійської та німецької мов, загальних мовознавчих дисциплін з вивченням ряду комп’ютерних дисциплін. Це дає можливість готувати фахівців для вирішення цілого ряду актуальних завдань у галузях, що передбачають опис та моделювання фонетичної, граматичної, соматичної та статистичної структур різного типу текстів, створення словників, розроблення нових методик викладання іноземної мови та інформатики. Фахівці спеціальності «Прикладна лінгвістика» необхідні для забезпечення практичних робіт та наукових досліджень за такими основними напрямами: адекватне перетворення текстів в іншомовну форму (переклад), відбір мовного матеріалу з метою вдосконалення методики викладання мов та мовного тестування, уніфікація та стандартизація науково-технічної термінології, лексикографія, оброблення різних типів текстів (наукових, технічних, ділових, усних та письмових).
Потреба у фахівцях прикладної лінгвістики існує в таких сферах діяльності: комп’ютеризація навчання, комп’ютеризований переклад та словники, автоматичні методи оброблення текстової інформації, лінгвістичне забезпечення інформаційних технологій, автоматизація інформаційних робіт, створення систем інформаційного пошуку, автоматичне розпізнавання та синтез мовлення.
Бакалаври прикладної лінгвістики за напрямом «Філологія» після чотирьох років навчання ґрунтовно засвоюють дисципліни з трьох навчальних блоків: гуманітарного, фундаментального та професійно орієнтованого.
Підготовка бакалаврів здійснюється у спеціалізованій навчальній лабораторії та у лінгафонних класах. Для викладання іноземних мов використовуються навчальні матеріали провідних зарубіжних видавництв. Випускники кафедри можуть виконувати практичні роботи та наукові дослідження за такими основними напрямами: адекватне перетворення текстів в іншомовну форму (переклад, зокрема синхронний та комп’ютеризований) на базі двох іноземних мов (англійська та німецька або японська); уніфікація та стандартизація термінології, лексикографія; відбір мовного матеріалу з метою вдосконалення методики викладання мов та мовного тестування; автоматичні методи оброблення текстової інформації; лінгвістичне забезпечення інформаційних систем різних типів; автоматизація інформаційних робіт, створення систем інформаційного пошуку.
