Сокольницький Габріель

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Версія від 16:44, 28 жовтня 2013, створена Галина Денисенко (обговореннявнесок) (Створена сторінка: {{Особа | П.І.Б = Сокольницький Габрієль | Зображення (фото) = sokolnycky_g.jpg |...)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Сокольницький Габрієль
Sokolnycky g.jpg
Дата народження 01.02.1877 р.
Місце народження с.Кашовари Костельні Кусновського повіту (Польща)
Помер 02.06.1975 р.
м. Львів
Поховання Брюховицький цвинтар (під Львовом)
Роки життя 1877–1975
Alma mater Дормштадський політехнічний інститут (Німеччина)
Дата закінчення 1900 р.
Спеціальність інженер-електрик
Галузь наукових інтересів Електротехніка
Науковий ступінь професор
Дата присвоєння н.с. 1921 р.
Вчене звання академік
Дата присвоєння в.з. 1931 р.
Відомий у зв’язку з ректор Львівської політехніки

Габріель Сокольницький — видатний науковець, який вніс великий вклад до скарбниці світової практичної електротехніки, педагог, професор, дійсний член академії технічних наук Польщі, у 1931–1932 роках — ректор Львівської політехніки.

Коротка біографія

Народився 1 лютого 1877 р. у Кашоварах Костельних Кусновського повіту (Польща).

У 1894 закінчив Високу ремісничу школу в Лодзі (діяла на правах реальної). Вищу освіту здобув у політехніці м. Дармштадту (Німеччина) на електротехнічному відділі (1900 р.), де отримав диплом інженера-електрика.

У 1901–1903 рр. — асистент кафедри загальної електротехніки, протягом 1908–1910 керував Електротехнічним акціонерним товариством.

З 1913 р. до 1921 р. — доцент Львівської політехнічної школи.

Автор і реалізатор перебудови старих і спорудження нових електростанцій, проектів електрифікації околиць Львова та Польщі. У 1917 призначений керівником Центральної крайової електротехнічної установи для промислової розбудови Галичини.

Із 1921 р. — доцент, професор і керівник нової кафедри електричного устаткування. У 1931 р. був обраний ректором Львівської політехніки.

З 1922 — член-кореспондент, а з 1938 — дійсний член Академії технічних наук у Варшаві.

Нагороджений численними відзнаками.

Після Другої світової війни — професор Львівського політехнічного інституту, де очолював кафедру «Електричні станції, мережі та системи» (1940-1961 рр.).

Автор понад 20 наукових праць. Під його керівництвом захищено 6 кандидатських дисертацій.

Помер 2 червня 1975 року у Львові.

Похований на Брюховицькому цвинтарі під Львовом.