Фройнд Август
Август Фройнд (30 липня 1835 р. – 28 лютого 1892 р.) — це видатний вчений, відомий австрійський хімік-органік, доктор філософії, професор хімії, тричі ректор Національного університету «Львівська політехніка»: у 1876–1877 рр. — Цісарсько-королівської технічної академії; у 1882–1883 рр. і 1889–1890 рр. – Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.
Біографічна довідка
Народився в сім’ї аптекаря у Кентах (Австрійська імперія, нині у складі Польщі).
Після закінчення гімназії в місті Цешин (колись в Австро-Угорщини, тепер на Польському кордоні з Чехією), навчався на фармацевта у Львові (колись Австро-Угорщина, на теперішній час — Україна), пізніше у місті Лейпциг (Німеччина).
Після навчання у Львівському національному університеті імені І. Франка протягом 1856–1858 рр., він отримав ступінь магістра фармації. Потім Фройнд став помічником Леопольда фон Пебаля у своїх дослідженнях з нафти.
З 1858 р. — працював асистентом у Львівському університеті, де отримав докторський ступінь.
З 1861 р. — працював учителем гімназії в Тернополі.
З 1869 р. — був призначений професором реальної кафедри (середньої школи) у Львові.
1871 р. — отримав ступінь доктора у Лейпцизькому університеті.
З 1872 р. — очолив кафедру загальної і аналітичної хімії Технічної академії і став першим деканом школи технічної хімії.
Був авторитетним педагогом і науковцем, його п’ять разів обирали деканом і тричі ректором Політехніки.
Очолював екзаменаційну комісію другого державного екзамену на відділі Технічної хімії, був членом екзаменаційної комісії для кандидатів на вчителів для середніх шкіл.
У 1859 р. Август Фройнд одружився на доньці відомого львівського фотографа Альфреда Сількевича. Саме в лабораторії фотоательє свого тестя науковець проводив свої перші хімічні досліди.
Помер та похований у м. Львові.
Наукова робота
Август Фройнд досліджував нафту, її властивості та всі процеси, пов’язані з цією рідиною. Велику увагу хімік приділяв бродильним процесам, вивчав синтез та структуру кетонів. Був автором одного з перших підручників, надрукованих польською мовою «Контури хімії для використання у гімназіях» (1883 р.) [[1]].
Опублікував велику кількість праць у австрійських та німецьких виданнях. У публікаціях А Фройнда описувався процес одержання триметикарбінолу, триметиленового спирту з гліцерину, фенілсірчисту і фенілсірчану кислоти та інше. Найбільшими досягненнями професора стало відкриття синтезу циклопропану взаємодією 1,3-дибромпропану з натрієм (ця реакція з 1881 р. названа його ім’ям) і встановлення його структури, а також розроблення методу одержання кетонів і хлорангідридів за допомогою хлорорганічних сполук.
Циклопропан — безбарвний горючий газ з характерним запахом, що нагадує запах петролейного ефіру, їдкого на смак. Речовину використовували для загальної анестезії, змішуючи її з киснем та іншими газами. Однак через негативний вплив на серце (під час операції хворому не можна вводити адреналін) та велику вибухову небезпеку, газ згодом вилучили з медичного застосування, замінивши його більш безпечною речовиною. Дослідники довели, що у суміші з киснем, азотом та повітрям цей газ вибухав при контакті з полум’ям, електричною іскрою та іншими джерелами.
Водночас вчені виявили, що циклопропан можна застосовувати пацієнтам з захворюванням легень, так як не викликає подразнення слизових дихальних шляхів. Газ впливає також на кору головного мозку, порушує процеси обміну у головному мозку.
Досліджуючи різноманітні хімічні реакції, А. Фройнд багато часу проводив у різних лабораторіях. Аби отримані дані були точними, він кілька разів повторював один дослід щоб виявити усі похибки.