Мосціцький Ігнацій
| Мосціцікий Ігнацій | |
 | |
| Дата народження | 01.12.1867 р. |
|---|---|
| Місце народження | м. Межаново, Цеханувскій повіт (Польща) |
| Помер | 02.10.1946 р. Версуа (кантон Женева, Швейцарія) |
| Поховання | м. Варшава |
| Роки життя | 1867–1946 |
| Alma mater | Ризька політехніка, Технічний коледж (Лондон) |
| Галузь наукових інтересів | Хімія |
| Кваліфікаційний рівень | професор |
| Науковий ступінь | доктор |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1922 рік |
| Відомий у зв’язку з | президент Польщі у 1926-1939 рр., ректор Львівської політехніки у 1925–1926 роках |
| Почесні звання | почесний професор Львівської політехніки, почесний доктор Познанського, Паризького, Варшавського (двічі) університетів, Гірничої академії у Кракові |
Ігнацій Мосціцікий — це вчений-хімік, винахідник, професор та ректор (у 1925–1926 роках) Львівської політехніки, який був 3-м президентом Польщі.
Коротка біографія
Народився 1 грудня 1867 року у Межанові біля Полоцька. Походив з родини, в якій живими були повстанські традиції.
Закінчив школу в Полоцьку, гімназію у Варшаві (1886) та розпочав навчання на хімічному відділі в Ризькій політехніці. Деякий час навчався у Лондоні в Технічному коледжі, тут встановив контакти з польськими соціалістами.
У 1897 р. переїхав до Швейцарії. Асистент на кафедрі фізики університету Фрайбурґу.
У 1901 очолив фірму «Soc’iete de l’Acide Nitrique», яка почала продукувати азотну кислоту методами, опрацьованими Ігнацієм Мосціцьким. За розробленими ним принципами були вибудовані також електричні печі для виробництва азотної кислоти.
У 1915–1917 декан хімічного відділу. У 1915–1925 керував кафедрою технології великого неорганічного промислу та технічної електрохімії.
У 1916 організував у Львові Інститут наукових і технічних досліджень «Мета». Запроектував оригінальний метод переробки ропи.
З 1922 р. — професор кафедри фізичної хімії і електротехніки Львівської політехніки.
У 1925-1926 навчальному році був обраний ректором Львівської політехніки.
У 1926 р. йому надано звання почесного професора. З 1926 по 1939 р. — президент Польщі.
Автор близько 70 публікацій, 40 патентів у різних країнах світу.
Почесні докторати надали йому університети: Познанський, Паризький, Варшавський (двічі), Гірнича академія у Кракові, Львівська політехніка.
Помер 2 жовтня 1946 року у Швейцарії (коммуна Версуа, кантон Женева).
В 1993 році урна з його прахом була перенесена в Варшаву.
