Губер Максиміліан
| Губер Максиміліан Титус | |
 | |
| Дата народження | 04.01.872 р. |
|---|---|
| Місце народження | м. Кросьценко-над-Дунайцем Новотарського повіту (Польща) |
| Помер | 09.12.1950 р. м. Краків (Польща) |
| Поховання | Раковецький цвинтар м. Краків |
| Роки життя | 1872–1950 |
| Alma mater | Львівська політехнічна школа |
| Дата закінчення | 1895 рік |
| Спеціальність | механік |
| Галузь наукових інтересів | теоретична та прикладна механіка |
| Кваліфікаційний рівень | професор технічної механіки та будівельних матеріалів |
| Науковий ступінь | доктор |
| Дата присвоєння н.с. | 1904 рік |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1907 рік |
| Відомий у зв’язку з | Дослідник теоретичної механіки, ректор Львівської політехніки у 1914–1915 та 1921–1922 роках. |
| Почесні звання | Доктор Нonoris Сausa Гірничої академії, Гданської і Варшавської політехнік. |
Максиміліан Титус Губер - це видатний науковець, дослідник теоретичної механіки, один з основоположників сучасної теорії пластичності, чиї наукові здобутки увійшли у золотий фонд світової науки. Двічі очолював Львівську політехніку у 1914–1915 та 1921–1922 роках.
Коротка біографія
Народився 4 січня 1872 р. у м. Кросьценко-над-Дунайцем у повіті Нови Тарг (Польща) у сім’ї податкового урядовця, поляка німецького походження.
З 1881 р. навчався у гімназіях Кракова, Нового Сончу, Коломиї, а з 1887 по 1889 рік у четвертій Львівській гімназії. З жовтня 1889 по 1895 рік навчався на відділі інженерії у Львівській політехнічній школі.
У 1894–1895 рр. працював асистентом кафедри будівництва доріг, залізниць та тунелів, після чого відбув військову службу.
У 1897 — у Крайовому бюро меліорації земельних угідь у Львові.
З 1898 по 1900 був асистентом кафедри математики.
У 1899–1905 рр. викладав математику та механіку у Вищій промисловій школі у Кракові.
З 1904 — доктор Політехніки, з 1907 — професор технічної механіки та будівельних матеріалів, у 1910–1912 декан відділу інженерії.
У 1914 р. обраний ректором, але незабаром був мобілізований до австрійської армії, під Перемишлем потрапив до російського полону, де контактував із професором Тимошенком. Деякий час (1917/18) працював учителем у польській гімназії у Казані (читав фізику). У 1918 повернувся до Львова, працював у Політехніці.
З 1928 став керівником кафедри механіки у Варшавській політехніці.
У 1928 році обираний головою Академії технічних наук, а на III Міжнародному конгресі з прикладної механіки (1930, Стокгольм) — представником Постійного міжнародного комітету конгресів прикладної (технічної) механіки.
У 1933 р. очолює Варшавське політехнічне товариство, Інженерне відділення Академії технічних наук, а у січні 1937 р. його обрано закордонним членом Академії праці ім. Т. Масарика у Празі.
В період окупації Польщі читав лекції на таємних політехнічних курсах у Закопаному. У 1945–1949 рр. — професор технічної стереомеханіки у Гданській політехніці.
Автор багатьох наукових праць. Один з основоположників сучасної теорії пластичності.
Дійсний член багатьох наукових товариств. Доктор Нonoris Сausa Гірничої академії, Гданської і Варшавської політехнік.
Помер 9 грудня 1950 року у Кракові.
Похований на Раковецькому цвинтарі.
Наукові праці
Huber M. T. Zur Theorie der Berührung fester elastischer Körper // Annalen der Physik. — 1904. — 4, № 1. — S. 153–163.
Huber M. T. Właściwa praca odkcztałcenia iako miara wytężenia materialu // Czasopismo Techniczne. — Lwów, 1904. — 22, № 3. — S. 33–40; № 4. — S. 49–50; № 5. — S. 61–62; № 6. — S. 80–81.
Huber M. T. Prosty sposób obliczania płyt prostokątnych swobodnie podpartych wzdłuż całego obwodu // Ibid. — 1919. — 37, № 7. — S. 53–55.
Huber M. T. Ogólna teoria płyt żelazo-betonowych i jej praktyczne zastosowanie do płyty prostokątnei podpartej wzdłuż całego obwodu // Ibid. — 1914. — 32, 11. — S. 129–132; № 12. — S. 141–144; № 13. — S. 153-155.
Huber M. T., Teoria płyt prostokątnie-róznokierunkowych wraz z technicznymi zastosowaniami do płyt betonowych, krat belkowych itp. — Lwów: Wydawnictwo Towarzystwa Naukowego, 1921. — 249s.
Huber M. T. Pisma. — Warszawa: Państwowe wydawnictwo naukowe. — T. 1, 1964. — 176 s.; T. 2, 1956. — 563 s.; T. 3, 1957. — 504 s.; T. 4, 1954. — 375 s.; T. 5, 1954. — 357 s.
Huber M. Т. О podstawach teorii wytrzymałości // Prace matematyczno-fizyczne. — Warszawa, 1904. — T. 15. — S. 47–59.
Huber M. T. Nowoczesne wzory wytrzymałości złożonej // Sprawozdanie Kwartalne Nr 4 Instytutu Badań Technicznych Lotnictwa. — Warszawa, 1930.
Huber M. T. Kryteria wytrzymałościowe w stereomechanice technicznej. — Warszawa: Instytut Wydawniczy SIMP, 1948. — 18 s.
Huber M. Т., Fuchs S. Spannungsverteilung bei der Berührung zweier elasticher Zylinder // Ibid. — 1914. — 15, № 6. — S. 298–303.
Huber M. Т. О natężeniach wywołanych nierównym ogrzaniem wewnętrznej i zewnętrznej ściany rury // Czasopismo Techniczne. — Lwów, 1906. — 24, № 2. — S. 30–35.
