Івасишин Орест Михайлович

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Версія від 12:01, 5 вересня 2014, створена Stefanovych (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
Івасишин Орест Михайлович
IvasyshynOrest.jpg
Дата народження 8 листопада 1946 року
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Дата закінчення 1969
Спеціальність Фізика металів
Галузь наукових інтересів металофізика
Кваліфікаційний рівень інженер-металург
Вчене звання академік

Івасишин Орест Михайлович (*8 листопада 1946, Івано-Франківщина) — український вчений у галузі фізики металів, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, директор Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України.

Біографічні відомості

Івасишин Орест Михайлович народився у 1946 р. на Івано-Франківщині.

1969 р. із відзнакою закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю «фізика металів» з присвоєнням кваліфікації інженера-металурга. Упродовж 1969–1972 років навчався в аспірантурі Інституту металофізики АН УРСР: виконував дослідження під керівництвом академіка НАН України В. Н. Гріднєва. Відтоді і понині вся наукова біографія Ореста Михайловича пов’язана з цим інститутом. Захистив кандидатську та докторську дисертації за спеціальністю «фізика твердого тіла». З 2003 року — академік Національної академії наук України.

Наукова діяльність

З 1989 р. О. М. Івасишин — завідувач відділу фізики міцності і пластичності негомогенних сплавів, від 1990 р. – заступник директора інституту з наукової роботи, з 2011 - директор інституту металофізики ім. Г.В.Курдюмова НАН України.

Орест Михайлович Івасишин відомий у світі вчений у галузі фізичного матеріалознавства, автор близько 200 наукових праць, двох монографій, 19 винаходів і патентів. Його дослідження заклали підґрунтя нового наукового напряму – фізики високоміцних метастабільних структурних станів у негомогенних сплавах. Він показав можливість реалізації зворотних мартенситних перетворень у титанових сплавах, установив, що мартенситне перетворення й ізоморфний розпад зі зміною параметрів модульованої структури можуть забезпечити високу міцність цих сплавів. Очолюваний ним науковий колектив досяг найвищих у світі параметрів міцності титанових сплавів і розробив фізичні основи відповідних технологій.

За видатні наукові досягнення Орест Михайлович Івасишин удостоєний звань заслуженого діяча науки і техніки України (1998), двічі лауреата Державної премії України у галузі науки і техніки (1993, 2005), лауреата премії НАН України ім. К. Д. Синельникова, премій Президентів Академії наук України, Білорусі та Молдови.