Юліан Захарієвич

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Версія від 12:54, 29 січня 2024, створена Галина Мончак (обговореннявнесок) (Роботи у Львові: доповнення інформацією)

Перейти до: навігація, пошук
Юліан Захарієвич
Захарієвич Ю..jpg
Дата народження 17 липня 1837 р.
Місце народження м. Львів
Помер 27 грудня 1898 р.
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Alma mater Технічна академія
Дата закінчення 1857 рік
Вчене звання професор

Захарієвич Юліан Октавіан (Julian Oktawian Zachariewicz) (17 липня 1837 р. – 27 грудня 1898 р.) — львівський архітектор, ректор (1881–1882 рр.) Національного університету «Львівська політехніка», на той час Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові. Засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття – початку ХХ століття.

Біографічна довідка

Народився у Львові в родині вірменина Георгія Захарієвича та Юзефи з Ґросманів. Навчався у Львові у реальній школі.

1852–1857 рр. — навчався в Цісарсько-королівській технічній академії у Львові, нині — Національний університет «Львівська політехніка».

1858 р. — закінчив Віденську політехніку, де отримав професійну освіту.

1859 р. — проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста при реставрації віденського готичного костелу св. Стефана. Працював на Австрійській залізниці.

З 1871 р. — професор, завідувач кафедри архітектури Цісарсько-королівської технічної академії у Львові.

1881–1882 рр. — ректор Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.

Був одружений двічі. Батько не менш відомого львівського архітектора і підприємця Альфреда Захарієвича.

З огляду на заслуги перед містом та фанатичну любов до Львова одержав додаток до прізвища — Захаревич-Львігруд (Zachariewicz-Lwigród).

Був піонером створення у Львові комплексних архітектурно-будівельних компаній. Зібрав колекцію творів українського ужиткового мистецтва.

Надгробок Юліана Захарієвича на Личаківському цвинтарі

27 грудня 1898 р. — помер у Львові, похований там же на Личаківському цвинтарі.

1992 року на честь Ю. Захарієвича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901–1946 рр. іменем Захарієвича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська.

Погруддя із зображенням Ю. Захарієвича в головному корпусі Національного університету «Львівська політехніка»

1910 р. — у вестибюлі головного корпусу Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — Національний університет «Львівська політехніка») встановлено погруддя із зображенням Ю. Захарієвича авторства Юліуша Белтовського.

Роботи у Львові

- головний корпус вул. С. Бандери, 12 (1873–1877 рр.)
- корпус Хімічної лабораторії — нинішній хімічний корпус, пл. Св. Юра, 9 (завершений у 1876 р.)
  • Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874 р.)
  • «Юлієтка» – розкішна старовинна вілла, розташована на вулиці Метрологічна, 14а, що у мальовничому львівському районі Кастелівка. Її спорудив для себе та своєї родини Ю. Захаревич у 90-х роках ХІХ століття. Будівля, збудована у стилі ранньої сецесії, своїм виглядом нагадувала справжній замок і була справжньою архітектурною знахідкою тих часів. Подейкують, що проєктуючи свій родинний дім, Ю. Захаревич надихнувся архітектурним стилем знаменитого «Червоного дому» англійського художника Уільяма Морріса, спроєктованого архітектором Філіппом Веббом.
  • Галицька ощадна каса (1888–1891 рр.), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15)
  • Майстерня-особняк художника Яна Стики (1889–1890 рр.), де нині розмістився музей О. Новаківського (вул. Листопадового чину, 11)
  • Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка
  • Костел і монастир сестер францисканок (1876–1888 рр., вул. Лисенка, 43)

Примітки