Кафедра механіки та автоматизації машинобудування
| Кафедра деталей машин | |
 | |
| Тип підрозділу | кафедра |
|---|---|
| Абревіатура | ДМ |
| Дата заснування | 2009 рік |
| Засновники | Національний університет «Львівська політехніка» |
| К-сть кандидатів наук | 4 |
| К-сть доцентів | 4 |
| К-сть докторів наук | 1 |
| К-сть професорів | 1 |
| Приналежність | Інститут інженерної механіки та транспорту |
| Попередник | кафедри «Автоматизація та комплексна механізація машинобудівної промисловості» та «Теоретична механіка» |
| Завідувач кафедри | професор, д.т.н. Кузьо Ігор Володимирович |
| Розташування (адреса) | вул. Ст.Бандери 8, 79013, Львів; 14-й корпус, кімната 63, 64 |
| Сторінка на lp.edu.ua | http://lp.edu.ua/node/161 |
| Власний сайт | http://old.lp.edu.ua/index.php?id=2044 |
Кафедра механіки та автоматизації машинобудування (абревіатура — МАМ) — випускова кафедра Інституту інженерної механіки та транспорту. Очолює кафедру професор, д.т.н. Кузьо Ігор Володимирович. === Історична довідка Кафедра механіки та автоматизації машинобудування (МАМ) створена 1 серпня 2009 року шляхом об’єднання випускової кафедри «Автоматизація та комплексна механізація машинобудівної промисловості» та загальнотехнічної «Теоретична механіка», яка об’єднала у єдиний колектив два потужних наукових осередки із власними науковими школами, визнаними як в Україні, так і за кордоном, та вагомими науковими здобутками і неповторною історією, що творилася не одним поколінням науковців Львівської політехніки. Передумовою утворення кафедри стало організаційно-структурне оформлення нової наукової школи з механіки і автоматизації виробництв.
Завідувачем кафедри від часу її заснування є доктор технічних наук, професор, академік ПТАН України Ігор Володимирович Кузьо. Він є провідним фахівцем у галузях «Машинознавство», «Динаміка та міцність машин» і відомим вченим із проблем міцності та надійності великогабаритного промислового обладнання, автором більше 300 наукових праць та понад 100 авторських винаходів і патентів. Професор Кузьо І. В. плідно займається підготовкою наукових кадрів: під його безпосереднім керівництвом захищено більше 20 кандидатських і 2 докторські дисертації. Він є головою Спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських та докторських дисертації із 4 спеціальностей.
Кадровий потенціал кафедри (станом на травень 2012 року): 23 особи (з них: 4 доктори технічних наук, та 15 кандидатів технічних наук), серед яких 3 — професори, 16 — доцентів, 2 — старші викладачі та 2 — асистенти.
Матеріально-технічна база кафедри налічує 14 спеціалізованих лабораторій, комп’ютерний клас, 2 спецаудиторії з проекційною апаратурою. При кафедрі функціонує науково-дослідна лабораторія НДЛ—40 з такими підрозділами: конструкторське бюро, електролабораторія, три лабораторії токарних верстатів, лабораторія шліфувальних верстатів, лабораторія фрезерувальних верстатів, зварювальне відділення, малярне відділення, кузня, компресорна, слюсарно-монтажне відділення.
Кафедра механіки існувала у складі Технічної академії з самого початку її відкриття у 1844 році. Першим завідувачем кафедри механіки був Й. Клоц — професор з механіки та нарисної геометрії. У цей час на кафедрі працювали відомі у своїй галузі професори Л. Жмурко, Я. Франке, Т. Фідлер, М. Губер.
У 1870 р. з кафедри механіки утворили дві: кафедру механіки і теорії машин, яку перевели до новоствореного у 1874 р. відділу будови машин, і кафедру геометрії, яка ввійшла до складу відділу архітектури.
У 1904 р. в результаті реорганізації кафедри механіки і теорії машин було створено кафедру теоретичної механіки на інженерному відділі, і кафедру технічної механіки на відділі будови машин.
В 1919 р. кафедру теоретичної механіки назвали першою, а кафедру технічної механіки — другою кафедрами механіки. У свій час тут працювали і були керівниками кафедр механіки відомі професори В. Гаусманн, Г. Пєшка, Я. Франке, Ц. Руссіян та А. Денізот.
У повоєнні часи кафедру теоретичної механіки очолювали: <nobr>1944-1945 рр.</nobr> — проф. Стефан Банах — відомий математик; <nobr>1945-1961 рр.</nobr> — доц. Шелепін Е. І.; <nobr>1962-1970 рр.</nobr> — доц. Шаповалов С.М..
У період з 1970 р. по 1977 р. кафедрою завідував д.ф.-м.н., проф. Сеник П. М. За короткий, але плідний період наукової роботи проф. Сеником П. М. була розроблена теорія спеціальних періодичних Ateb-функцій. Вона знайшла своє застосування для дослідження сильно нелінійних коливань систем із зосередженими масами та розподіленими параметрами. Ідеї професора П. Сеника продовжують розвиватись і в наш час його учнями та послідовниками, доробком яких стали 6 кандидатських та одна докторська дисертація.
З 1977 р. по 1998 р. завідувачем кафедри був д.ф.-м.н., проф. Русинко К. М., який вніс вагомий вклад у розробку цілого ряду фундаментальних напрямків сучасної механіки. Широко відомі його роботи, присвячені розвитку теорії пластичності та повзучості. Ним запропоновано визначальні співвідношення, які описують пружнов’язкопластичне деформування при ізотермічних і неізотермічних складних процесах навантаження. Значна увага у його роботах приділяється питанням зародження та розвитку тріщин. Його ідеї успішно розвинуті учнями у більше як 25 кандидатських та 4 докторських дисертаціях.
З 1998 р. кафедру ТМ, а з 2009 р. — об’єднану кафедру МАМ очолює д.т.н. проф. Кузьо І. В. Поряд з науковими здобутками професор Кузьо І. В. велику увагу приділяє і педагогічній діяльності. Під його керівництвом і з його безпосередньою участю співробітниками кафедри (доц. Смерека І. П., доц. Зінько Я. А., доц. Ванькович Т.-Н. М., доц. Боженко М. В.) підготовлено понад 25 підручників, посібників та методичних розробок з теоретичної механіки. Детальніше
