Відмінності між версіями «Збігнєв Кшивоблоцький»
(→Наукова, проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність) |
(→Наукова, проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність) |
||
| Рядок 99: | Рядок 99: | ||
[[File:З церемонії відкриття конгресу ISTUS 1939 у Варшаві.jpg|500px|thumb|left|З церемонії відкриття конгресу ISTUS 1939 у Варшаві]] | [[File:З церемонії відкриття конгресу ISTUS 1939 у Варшаві.jpg|500px|thumb|left|З церемонії відкриття конгресу ISTUS 1939 у Варшаві]] | ||
| + | |||
Версія за 19:49, 2 вересня 2024
| Кшивоблоцький Збігнєв * | |
| Ім'я при народженні | Збігнєв Маріан |
|---|---|
| Дата народження | 29 липня 1904 р. |
| Місце народження | Львів |
| Помер | 12 грудня 1978 р. Іст-Лансінг, Мічиган, США |
| Роки життя | 74 |
| Громадянство | Австро-Угорщина, Польська Республіка, США |
| Національність | поляк |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Дата закінчення | 1936 р. |
| Спеціальність | механіка, авіація |
| Вчене звання | професор |
| Відомий у зв’язку з | науковою та професійною діяльністю |
Збігнєв Маріан Кшивоблоцький (Zbigniew Maria Krzywobłocki (Krzywobłocki-Leliwa)) – авіаційний інженер, професор аеронавтики та космонавтики, викладач Львівської політехніки, професор Політехнічного інституту Брукліна в Нью-Йорку, Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн та Мічиганського університету в Анн-Арборі.
Зміст
Біографія
Збігнєв Кшивоблоцький народився 29 липня 1904 р. у Львові в шляхетській родині (гербу Леліва), син Бенедикта та Станіслави з роду Циммер.
У 1929-1932 рр., ще будучи студентом Львівської політехніки, працював заступником асистента кафедри нарисної геометрії[1] . 1932-1933 рр. – заступник асистента кафедри будівництва машин Львівської політехніки [2].
У 1935-1936 рр. Збігнєв Кшивоблоцький – молодший асистент ІІ кафедри механіки Львівської політехніки[3].
У 1936 р. закінчив навчання на механічному факультеті у Львівській політехніці та отримав диплом інженера[4]. Протягом 1928-1936 рр. читав лекції для пілотів військового аеродрому в Скнилові, біля Львова.
У 1934–1936 рр. в Інституті техніки планеризму у Львівській політехніці, проводив дослідження щодо використання порохових ракет в авіації[5].
У 1936–1937 рр. працював у конструкторському бюро Люблінського аеропланового заводу (Lubelskiej Wytwórni Samolotów), а з 1937 р. працював на Державному авіаційному заводі у Варшаві (Państwowych Zakładach Lotniczych).
В 1938-1939 рр. інженер-механік, Збігнєв Кшивоблоцький був старшим асистентом Інституту техніки планеризму; проводив практичні заняття з конструкції літаків для студентів.
У вересні 1939 р. емігрував до Франції, де продовжив роботу в авіаційній промисловості. Після поразки Франції переїхав до Великої Британії, а звідти до Канади.
З 1941 р. він працював в авіаційному підрозділі Canadian Carand Foundry Co. Ltd у Форт-Вільям у провінції Онтаріо.
У 1942 р. Збігнєв Кшивоблоцький працював у Noorduyn Aircraft Ltd у Монреалі.
Звідти він направився до Політехнічного інституту Брукліна в Нью-Йорку, де в 1943 р. отримав ступінь магістра авіаційної інженерії.
1944 р. захистив докторську дисертацію за тією ж спеціальністю[6]. Дисертація на тему: «Approxi mategeneral method in the theory of plates of small deflection» (Sc.M.: Applied Mathematics, 1946), науковий керівник: Stefan Bergman.
Він також вивчав математику в Університеті Брауна (Brown University) в Провіденсі, Род-Айленд, США (магістр у 1945 р.) та в Університеті де Ліон у Франції (доктор філософії в 1955 р.).
У 1946–1949 рр. він викладав авіатехніку в Університеті Іллінойсу (University of Illinois Urbana-Champaign) в Урбана-Шампейн, а в 1949–1960 рр. працював там професором газової динаміки.
У 1958–1960 рр. на замовлення армії розрахував траєкторію можливого польоту на Марс.
З 1960 р. обіймав посаду професора Мічиганського університету (University of Michigan) в Анн-Арборі, де працював над американською космічною програмою[7].
Помер в США у 1978 р., точна дата смерті невідома
Наукова, проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність
З 1934 р. по 1936 р. Збігнєв Кшивоблоцький вів рубрику «Авіаційні хроніки» («Kronika lotnicza”) в часописі «Życie Technickie».
У 1934-1935 рр. наукові працівники Львівської політехніки: проф. інженер Станіслав Лукасевич та проф. Збігнєв Кшивоблоцький провели попередні досліди щодо використання порохових ракет як засобу прискорювачів руху в авіації. Вони проводили дослідження моделей планера в рамках науково-дослідної роботи аеродинамічної лабораторії Львівської політехніки, зібравши багатий експериментальний матеріал. У 1935 р. модель планера ІТС-8 була прийнята як базова для лабораторних і польових випробувань. На основі цієї моделі були випробувані і розроблені: конструкції ракет, підбір палива, тяга і ефективність ракет-прискорювачів.
У квітні 1936 р. проф. інженер С. Лукасевич та проф. Кшивоблоцький подали винахід про використання порохових ракет-прискорювачів до Патентного відомства Республіки Польща під назвою «Sposób uzyskiwania sił napędowych (sil reakcyjnych) przy pomocy rakiet prochowych lub z innych materiałów wybuchowych do bezpośredniego napędu maszyn lotniczych». Він був зареєстрований під номером P49629. Патентні претензії включали, серед іншого, використання порохових ракет для приводу планерів і мотопланерів. Висновки дослідження були опубліковані у «Львівському авіаційному журналі» № 2(10) за жовтень 1936 року[8].
За час роботи на Державному авіаційному заводі у Варшаві працював у команді під керівництвом інж. С. Праусса над проектом літака-розвідника та бомбардувальника PZL.46/І.У 1937 р. після узгодження концепції літака з командуванням ВПС, команда під керівництвом інж. С. Праусса (у роботі брали участь: інж. Тадеуш Солтик, інж. К. Ґлебіцький, інж. З. Леліва-Кшивоблоцький, А. Крох, С. Мадейскі, Х. Міліцер, Б. Мілей, Я. Сташек, С. Творковський , А. Загорський та ін.) розробила структурний проект. Статичні випробування планера проходили в липні-серпні 1938 р.[9].
Представляв свої дослідження на міжнародних з’їздах інженерів та механіків. Збігнєв Кшивоблоцький представляв дослідження Інституту техніки планеризму і мотопланеризму на VII Міжнародному з'їзді з досліджень безмоторної планерної авіації у м. Берні, який проходив 29 травня 1938 р. Серед наукових доповідей на розгляд комісії було представлено його лекцію про навантаження планера при пікірувальному польоті «Оbciążeń szybowców w locie nurkowym» .
На VIII Міжнародному з'їзді з досліджень безмоторної планерної авіації (ISTUS 1939), який розпочався 13 травня 1939 р. у Варшаві та продовжувався у Львові, відзначено лекцію Збігнєва Кшивоблоцького «Uwagi o wpływie wydłużenia skrzydeł na powstawanie drgań». У підсумку, на основі його доповіді винесено резолюцію, що використання великих розширень крил, не тягне за собою небезпечну тенденцію до формування вібрації[10].
Він був автором понад 200 наукових праць, у тому числі кількох важливих монографій, зокрема: «Bergman's Linear Integral Operator Method in the Theory of Compressible Fluid Flow», «A Study of Special Interplanetary Flight Problems», «Determining Air Reactionson Moving Vehicles»…
Примітки
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok naukowy 1930/1931. T. 58. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1930. S. 58.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1932/1933. T. 60. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1932. S. 60.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1935/1936. T. 63. We Lwowie : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1935. S. 86.
- ↑ Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1937/38. Lwów : nakładem Politechniki Lwowskiej, 1937. T. 65. S. 221.
- ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 52.
- ↑ Brown Thesesand Dissertations. URL : https://library.brown.edu/theses/
- ↑ Sławomir Ł. Krzywobłocki (Leliwa) Zbigniew Maria / Łotysz Sławomir // Polski wkład w przyrodoznawstwo i technikę. Słownik polskich i związanych z Polską odkrywców, wynalazców oraz pionierów nauk matematyczno-przyrodniczych i techniki. T.2.Warszawa: Instytut Historii Nauki im. Ludwika i Aleksandra Birkenmajerów Polskiej Akademii Nauk Polskiemu : Instytut Pamięci Narodowej - Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, 2015. S. 326.
- ↑ Leliwa-Krzywobłocki Z. Możliwości wykorzystania rakiet prochowych w lotnictwie / Z. Leliwa-Krzywobłocki // Lwowskie Czasopismo Lotnicze. № 10. 1939. S. 1-8. Z; ITS-8R, 1937 // Samoloty w Lotnictwie Polskim. URL : http://www.samolotypolskie.pl/samoloty/14541/126/ITS-8R
- ↑ Glass A. Polskie konstrukcje lotnicze 1893-1939 / Andrzej Glass. Warszawa : Wydawnictwa Komunikacji i Łącznósci, 1976. S. 275.
- ↑ Stępniewski W. (ITSM) ISTUS 1939. Nauka i technika // Skrzydlata Polska. 1939. № 6. S. 182. URL : https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/356547/edition/340222/content
Бібліографія Збігнєва Кшивоблоцького
(с) Дану статтю підготувала головна бібліотекарка .
