Відмінності між версіями «Юліан Захарієвич»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | {{Особа| П.І.Б = Юліан Захарієвич | + | {{Особа| П.І.Б = Юліан Захарієвич| Зображення (фото) = Julian_Zachariewicz.jpg| Підпис зображення (фото) =| Ім'я при народженні =| Дата народження = 17 липня 1837 р.| Місце народження = м.Львів| Дата смерті = 27 грудня 1898 р.| Місце смерті = м.Львів| Роки життя =| Причина смерті =| Поховання = Личаківський цвинтар| Титул =| Герб =| Підпис герба =| Батько =| Матір =| Дружина =| Чоловік =| Діти =| Відомі родичі =| Громадянство =| Національність =| Alma mater = | Дата закінчення =| Спеціальність =| Військове звання =| Галузь наукових інтересів =| Кваліфікаційний рівень =| Науковий ступінь =| Науковий керівник =| Дата присвоєння н_с =| Вчене звання = | Дата присвоєння в_з =| Відомі учні =| Відомі команди =| Відомий у зв’язку з =| Поточне місце роботи =| Почесні звання =| Державні нагороди = <!-- Ордени, медалі, іменна зброя тощо-->| Підпис =| Сторінка на lp_edu_ua =| Власний сайт =}} |
| − | | Зображення (фото) = Julian_Zachariewicz.jpg | + | |
| − | | Підпис зображення (фото) = | + | |
| − | | Ім'я при народженні = | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | | Дата народження = 17 липня 1837 р. | + | |
| − | | Місце народження = м.Львів | + | |
| − | | Дата смерті = 27 грудня 1898 р. | + | |
| − | | Місце смерті = м.Львів | + | |
| − | | Причина смерті = | + | |
| − | | Поховання = Личаківський цвинтар | + | |
| − | | | + | |
| − | | Батько = | + | |
| − | | Матір = | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | | Дружина = | + | |
| − | | Чоловік = | + | |
| − | | Діти = | + | |
| − | | | + | |
| − | | Громадянство = | + | |
| − | + | ||
| − | | Національність = | + | |
| − | | Alma mater = | + | |
| − | | Дата закінчення = | + | |
| − | | Спеціальність = | + | |
| − | | Галузь наукових інтересів = | + | |
| − | | Кваліфікаційний рівень = | + | |
| − | | Науковий ступінь = | + | |
| − | | Науковий керівник = | + | |
| − | | Дата присвоєння н_с = | + | |
| − | | Вчене звання = | + | |
| − | | Дата присвоєння в_з = | + | |
| − | | Відомі учні = | + | |
| − | | Відомі команди = | + | |
| − | | Відомий у зв’язку з = | + | |
| − | | Поточне місце роботи = | + | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | | Почесні звання = | + | |
| − | | | + | |
| − | + | ||
| − | | Підпис = | + | |
| − | | Сторінка на lp_edu_ua = | + | |
| − | | Власний сайт =}} | + | |
'''Захаревич Юліан Октавіан''' (Julian Oktawian Zachariewicz) 17 липня 1837 — 27 грудня 1898 — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття — початку ХХ століття. | '''Захаревич Юліан Октавіан''' (Julian Oktawian Zachariewicz) 17 липня 1837 — 27 грудня 1898 — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття — початку ХХ століття. | ||
| Рядок 62: | Рядок 18: | ||
== Роботи у Львові == | == Роботи у Львові == | ||
* Проекти корпусів Львівської політехніки (в ті часи — [[Вища політехнічна школа]]): | * Проекти корпусів Львівської політехніки (в ті часи — [[Вища політехнічна школа]]): | ||
| − | + | * головний корпус вул. С. Бандери, 12) у 1873—1877 роках; | |
| − | + | * корпус Хімічної лабораторії (нинішній хімічний корпус Львівської політехніки, пл. Св. Юра, 9) — завершений у 1876 р. | |
* Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874). | * Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874). | ||
* Галицька ощадна каса (1888—1891), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15). | * Галицька ощадна каса (1888—1891), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15). | ||
Версія за 11:24, 1 березня 2013
| Юліан Захарієвич | |
 | |
| Дата народження | 17 липня 1837 р. |
|---|---|
| Місце народження | м.Львів |
| Помер | 27 грудня 1898 р. м.Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
Захаревич Юліан Октавіан (Julian Oktawian Zachariewicz) 17 липня 1837 — 27 грудня 1898 — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття — початку ХХ століття.
Біографічні відомості
Захаревич Юліан Октавіан (Julian Oktawian Zachariewicz) 17 липня 1837 — 27 грудня 1898 — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття — початку ХХ століття.
Біографічні відомості
Народився у Львові в родині вірменина Георгія Захаревича та Юзефи з Ґросманів. Навчався у Львові у реальній школі. Закінчив Технічну академію (1852—1857), нині — Національний університет «Львівська політехніка», професійну освіту отримав у Відні (закінчив 1858, нині Віденська політехніка). 1859 року проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста при реставрації віденського готичного костелу св. Стефана. Працював на Австрійській залізниці. З 1871 р. професор, завідувач кафедри архітектури Львівської Політехніки. У 1881—1882 р. — ректор Політехніки. Був одружений двічі. Батько не менш відомого львівського архітектора і підприємця Альфреда Захаревича. З огляду на заслуги перед містом та фанатичну любов до Львова одержав додаток до прізвища — Захаревич-Львігруд (Zachariewicz-Lwigród). Був піонером створення у Львові комплексних архітектурно-будівельних компаній. Зібрав колекцію творів українського ужиткового мистецтва.
Помер у Львові, похований там же на Личаківському цвинтарі.
1992 року на честь Захаревича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901—1946 роках іменем Захаревича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська. У вестибюлі головного корпусу Львівської політехніки 1910 року встановлено погруддя із зображенням Захаревича авторства Юліуша Белтовського.
Роботи у Львові
- Проекти корпусів Львівської політехніки (в ті часи — Вища політехнічна школа):
* головний корпус вул. С. Бандери, 12) у 1873—1877 роках; * корпус Хімічної лабораторії (нинішній хімічний корпус Львівської політехніки, пл. Св. Юра, 9) — завершений у 1876 р.
- Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874).
- Галицька ощадна каса (1888—1891), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15).
- Майстерня-особняк художника Яна Стики (1889—1890), де нині музей О. Новаківського (вул. Листопадового чину, 11).
- Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка.
- Костел і монастир сестер францисканок (1876—1888, вул. Лисенка, 43).
