Відмінності між версіями «Лисичанський Олексій Станіславович»
(→Примітки) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Особа | {{Особа | ||
| − | | П.І.Б = | + | | П.І.Б =Лисичанський Олексій Станіславович |
| Зображення (фото) =Лисичанський Олексій Станіславович.jpg | | Зображення (фото) =Лисичанський Олексій Станіславович.jpg | ||
| Підпис зображення (фото) =Олексій Лисичанський | | Підпис зображення (фото) =Олексій Лисичанський | ||
Версія за 18:52, 1 грудня 2021
| Лисичанський Олексій Станіславович | |
 Олексій Лисичанський | |
| Ім'я при народженні | Олексій |
|---|---|
| Дата народження | 12 лютого 1910 р. |
| Місце народження | с. Стинжаричі Володимир-Волинського повіту Волинської губернії |
| Помер | 24 січня 1991 р. Київ |
| Громадянство | УРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Московський геодезичний інститут |
| Дата закінчення | 1935 |
| Спеціальність | картограф-геодезист |
| Галузь наукових інтересів | геодезія, картографія, і аерофотозйомка |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1975 р. |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1975 р. |
| Державні нагороди | грамоти і державні нагороди СРСР |
Лисичанський Олексій Станіславович – український науковець, видатний фахівець у галузі геодезії і картографії.
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 12 лютого 1910 року в с. Стинжаричі Володимир-Волинського повіту Волинської губернії в українській селянській сім'ї. Середню спеціальну освіту здобув у м. Нікополі, куди переїхав 1915 р. У 1927 р. одержав кваліфікацію гірничого десятника і до 1929. р. працював помічником маркшейдера.[1]
Вищу освіту здобував у Харківському геодезичному інституті (з 1929) і Московському геодезичному інституті. Закінчив картографо-геодезичний факультет Московського геодезичного інституту (1935).[2]
Впродовж 1935–1937 рр працював інженером-картографом у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, у м.Ташкент.
Із серпня 1938 р. – виконувач обов'язків завідувача кафедри картографії і декан картографічного факультету Новосибірського інститу інженерів геодезії, аерофотозйомки і картографії (1938–1945).
Упродовж 1945–1950 рр. – виконувач обов'язків завідувача кафедри картографії Львівського політехнічного інституту, старший викладач кафедри. За сумісництвом (1946–1950) – виконувач обов'язків завідувача кафедри геодезії і картографії Львівського державного університету ім. І. Франка (нині Львівський національний університет ім. Івана Франка).
У 1950 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Вопросы обновления топографических карт методом аэрофотосъемки», після захисту дисертації присвоєно науковий ступінь кандидата технічних наук. За сумісництвом (1950–1961) – виконувач обов'язків завідувача кафедри геодезії і аерофотогеодезії Львівського сільськогосподарського інституту ( тепер Львівський національний аграрний університет).
У 1952 р. затверджений у вченому званні а доцента кафедри картографії, згодом – астрономії, картографії і вищої геодезії ЛПІ (1952–1963). Виконувач обов'язків декана геодезичного факультету ЛПІ (1951,1965).[3]
Упродовж 1963–1967 рр. – перший завідувач кафедри аерофотогеодезії ЛПІ, із 1967 р. – доцент цієї кафедри (1967–1975). За сумісництвом – старший науковий співробітник НДС-22 (1971–1980).[3]
У 1975 р. захистив докторську дисертацію на тему «Объединение системы конформных и эквивалентных картографических проекций», здобув науковий ступінь доктора технічних наук і був обраний професором кафедри аерофотогеодезії. Звільнений з ЛПІ 1981 у зв’язку виходом на пенсію та переїздом до м. Києва.
Упродовж 1982–1985 рр. – завідувач кафедри автоматизації геодезичних вимірювань Київського інженерно-будівельного інститутуінституту (тепер Київський національний університет будівництва і архітектури). З 1984 р. – професор цієї кафедри
Помер у Києві 24 січня 1991 р.
Нагороди та членство
Медаль «За трудовую доблесть», Указом президиума Верховного Совета СССР от 17.11.1953; грамота «О поощрении товарища Лисичанського А. С. за многолетнюю добросовестную роботу…» Министерства высшего и среднего образования УССР от 14.02.1980, №52-02.[3]
Наукова діяльність
Напрям наукових досліджень – розроблення спеціальних картографічних проекцій, визначення степені застарілості топографічних карт за статистико-економічними даними. Автор близько 20 наукових робіт у галузі картографії і математичної картографії. Зокрема, «Опыт построения сети опорных точек при составлении сборных планов» (1945); «Классификация картографических проекций» (1961); «Эквивалентные азимутально-цилиндрические проекции» (1970).
Член редколегії Міжвідомчого науково-технічного збірника «Геодезія і картографія і аерофотознімання» та «Научных записок ЛПИ. Серия геодезическая». Редактор, відповідальний редактор та рецензент низки наукових праць та підручників. Серед них – «Картография» Л. А.Вахрамеєвої (1981) і єдиний на той час, що виданий українською мовою «Теорія помилок і спосіб найменших квадратів» П. Т. Бугая (1965).
Наукові праці професора О. Лисичанського вирізняються точністю, глибиною прийнятих рішень і практичною спрямованістю.
Бібліографія Олексія Лисичанського
Примітки
- ↑ Буцко М. І. Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» 1844–1994 : біогр. довід. Львів : Вид-во Держ. ун-ту «Львів політехніка», 1994. С. 81–83.
- ↑ Енциклопедія сучасної України
- ↑ 3,0 3,1 3,2 Архів Національного університету «Львівська політехніка». Відділ кадрів. Ф. Р-120. Спр. 126.
(с) Дану статтю підготувала завідувач сектору НТБ Войтович Ірина Остапівна
