Відмінності між версіями «Юрженко Тимофій Іванович»

Версія за 18:51, 1 грудня 2021

* Юрженко Тимофій Іванович
Дата народження	22 січня 1905 р.
Місце народження	Село Баратівка, Снігурівський район, Миколаівська область
Помер	5 травня 1973 р. Львів
Поховання	Личаківський цвинтар, Львів
Громадянство	УРСР
Національність	українець
Alma mater	Одеський сільсько-господарський інститут
Дата закінчення	1928 р.
Спеціальність	хімік
Галузь наукових інтересів	засновник наукової школи поліфункціональних пероксидних модифікаторів і полімерних композиційних матеріалів
Науковий ступінь	доктор хімічних наук
Дата присвоєння н.с.	1953 р.
Вчене звання	професор
Дата присвоєння в.з.	1954 р.

Юрженко Тимофій Іванович – видатний український вчений-хімік, засновник наукової школи поліфункціональних пероксидних модифікаторів і полімерних композиційних матеріалів, доктор хімічних наук, професор Львівського політехнічного інституту.

Біографія та професійна діяльність

Тимофій Іванович Юрженко народився 22 січня 1905 р. у селі Баратівка Снігурівського району Миколаівської області у багатодітній (12 дітей) родині. Тимофій був восьмою дитиною у сім'ї. Його батько Іван Васильович – український селянин, мати Степанида Трохимівна – з польської сім'ї, померла під час голодомору. Рідний брат Тимофія Oлександр Юрженко з 1945 р. працював у Львівському політехнічному інституті на посаді доцента, очолював кафедру фізичної та колоїдної хімії. Ще один брат Тимофія – Микита Юрженко – заслужений вчитель УРСР, у 20–30-х рр. XX ст. долучався до проведення українізації на Херсонщині.^[1]

Тимофій Юрженко закінчив Херсонську середню професійну школу. Навчався в Одеському сільськогосподарському інституті, який закінчив у 1928 р. У 1929 р. закінчив Київську вищу школу педагогічних курсів. Викладав хімію і ботаніку в Дніпропетровському (1929–1930) та Харківському (1930–1931) сільськогосподарських технікумах. У 1931 р. служив у Червоній армії.

Протягом 1931–1934 рр. навчався в аспірантурі Науково-дослідного Ленінградського державного природничо-наукового інституту імені П. Ф. Лесгафта.

Працював старшим науковим працівником у Ленінградському всесоюзному науково-дослідному інституті відділу біохімії рослинництва протягом 1935–1937 рр. У 1937 р. Т. Юрженко захистив кандидатську дисертацію на тему «Функция каучука в области веществ у тау-кок-сагыза и кок-сагыза в связи с углеводным питанием». Протягом 1937–1938 рр. працював старшим науковим працівником Ленінградського всесоюзного науково-дослідного інституту синтетичного каучуку ім. С. Лебедєва. Був асистентом кафедри загальної і органічної хімії Ленінградського гірничого інституту у 1938–1941 рр.

Протягом 1941–1945 рр. працював старшим науковим працівником у Всесоюзному науково-дослідному інституті синтетичного каучуку ім. С. Лебедєва в Казані.

У 1945 р. виконував обов’язки доцента кафедри органічної хімії Львівського політехнічного інституту, а у 1946 р. став доцентом кафедри загальної і органічної хімії ЛПІ.

Протягом 1946–1972 рр. Т. І. Юрженко очолював кафедру органічної хімії ЛПІ (1946–1956 рр. – органічної хімії; 1956–1965 рр. – органічної хімії і технології органічного синтезу; 1965–1973 рр. – органічної хімії). Був деканом нафтового факультету протягом 1952–1957 рр. та деканом факультету технології органічних речовин протягом 1967–1973 рр.

У 1953 р. захистив докторську дисертацію на тему «Дослідження в галузі пероксидних сполук як ініціаторів полімеризації»^[2], а у 1954 р. Тимофій Юрженко став професором Львівського політехнічного інституту. З 1958 р. був старшим науковим співробітником проблемної лабораторії (НДЛ ЛПІ), у 1965 р. очолював роботи з організації проблемної лабораторії на кафедрі органічної хімії.^[3]

У 1963 р. було збудовано новий корпус під новий факультет технології органічних речовин, деканом якого було обрано професора Т. І. Юрженка у 1967 р.

21 березня 1972 р. Т. Юрженко вийшов на пенсію, працював професором-консультантом кафедри органічної хімії ЛПІ до 1973 р.

Похований Тимофій Іванович Юрженко на Личаківському цвинтарі на 5 полі.

Наукова діяльність

У період 60–80 рр. ХХ ст. на чолі з професором Т. Юрженком була сформована наукова школа кафедри органічної хімії «Поліфункціональні пероксидні модифікатори і полімерні композиційні матеріали».Тимофій Юрженко започаткував оригінальні роботи з вивчення полімеризації вінільних та дієнових мономерів у присутності радикальних ініціаторів різної будови. Інтенсивний розвиток фундаментальних досліджень сприяв трансформації наукового напряму досліджень, і на базі цих розробок у 1958 р. на кафедрі органічної хімії була створена перша в інституті проблемна лабораторія синтезу нових матеріалів, де вперше у світі було синтезовано новий клас сполук — ненасичені, здатні до полімеризації і кополімеризації пероксиди, які стали відомі як «пероксидні мономери».

Юрженко Т. І. був автором 190 наукових праць. Серед них: «Біохімія тау-сагіза» (1938); «Спосіб визначення швидкостей розчинення високомолекулярних речовин» (1939); «Синтез ненасичених сіліцій-органічних пероксидів» (1962); «Дослідження синтезу реакції органічних пероксидів» (1968).

Тимофій Юрженко є автором і співавтором 26 авторських свідоцтв на винаходи, у т.ч.: «Способ получения энергоемких веществ» №175950 (1960); «Способ повышения цетанового числа дизельных топлив» №214710 (1968); «Способ получения синтетических латексов” №238779 авт. свідоцтв. 1968); «Способ повышения цетанового числа и ускорения воспламенения дизельного топлива» №236897 (1968); «Способ крепления резины серной вулканизующей системы к резине со смоляной вулканизующей системой» №1277964/23 (1968).

Під його керівництвом захищена одна докторська і 20 кандидатських дисертацій. Учнями Юрженка були професори В. Пучин, С. Воронов, Л. Чуйко.^[4]

Бібліографія праць Т. І. Юрженка

Примітки

(с) Дану статтю підготувала редактор Маньковська Надія