Відмінності між версіями «Бенедикт Фулінський»

Версія за 13:38, 27 серпня 2021

Бенедикт Фуліньський (Benedykt Fuliński) – відомий зоолог та біолог, доктор філософії, професор зоології та анатомії домашніх тварин рільничо-лісового факультету Львівської політехніки.

Коротка біографія

Навчання

Бенедикт Фуліньський народився 28 листопада 1881 р. в Глібовичах Свірзьких Львівського воєводства. Протягом 1894–1902 рр. навчався у гімназії м. Станиславова. У 1902 р. вступив у Львівський університет на філософський факультет, обравши предметом навчання природничі науки. Як син рільника, дитинство якого пройшло в сільсько-господарському середовищі, не міг не обрати цей напрямок навчання.

На другому році навчання захопився біологічними науками, які на той час проводили професори Бенедикт Дибовський, Юзеф Нусбаум-Гілярович, та Маріан Рациборський. Саме в них познайомився з методами наукових досліджень в області зоології та анатомії тварин.

У квітні 1908 р. отримав звання доктора філософії на підставі роботи «Про розвиток кровоносних судин у річкового рака» (німецькою мовою), а в 1917 (1918) р. – приватного доцента з зоології та порівняльної анатомії тварин філософського факультету Львівського університету.

В пошуках додаткової освіти у 1912 р. відправився до Дослідницької зоологічної станції у місті Вільфранш-сюр-Мер, середньоморського міста неподалік Ніцци. За характером досліджень, перше місце на станції займали роботи дослідження фауни, ембріології, цитології та гістології. Основними об'єктами були представники морської фауни і флори. Поступово станція з чисто зоологічної перетворилася на біологічну. Там познайомився з директором станції, відомим російським зоологом проф. М. М. Давидовим та професором Ягеллонського університету Т. Спічаковим. Під їхнім керівництвом як резидент, досліджував місцеву морську фауну. По дорозі знайомився з природничими збірками та об’єктами у Відні, Інсбруку, Будапешті, Празі.

У 1916–1917 рр. додатково вивчав на факультеті медицини у Львівському університеті анатомію і ембріологію людини у проф. Ю. Марковського, фізіологію у проф. А. Бека, лікарську хімію у проф. С. Бондзинського, паталогічну анатомію у проф. В. Новіцького і Н. Ґонсьоровського.

В 1918 р. брав активну участь в обороні м. Львова, за що і був відзначений Хрестом доблесті.

У 1912 р. він одружився зі Стефанією Гаузер, дочкою відомого польського історика, правника, письменника, першого президента Польського союзу суддів Галичини Леопольда Гаузера. Батько п’яти дітей: Андрія, Яцека, Войцеха, Стефана і доньки Єви. Про життя Б. Фулінського спогади залишила його донька Єва Надаховська.

«Життя моїх батьків, з моменту заснування їхньої сім'ї в 1912 році, було пов'язане з горою Яцека» – згадувала донька Бенедикта Фуліньського. «Батько, Бенедикт Фулінський, більшу частину свого часу проводив на роботі, де й заробляв на утримання великої сім'ї та на освіту своїх дітей. Він викладав в декількох вищих навчальних закладах Львова, був секретарем музею Дідушицького, редактором польських наукових видань… Мій батько був людиною з багатьма інтересами. Наприклад, він усе життя вдосконалював свої знання мов…».

Сім'я Фуліньських проживала у Львові за адресою генерала Я. Тарновського 82 (сьогодні вул. ім. М. Тарнавського), у власній великій віллі.

Під час першої радянської окупації в будинку проф. Бенедикта Фуліньського, проводились таємні збори та збори штабу львівської розвідувальної служби АК. Під час війни вдома у проф. Бенедикта Фулінського три місяці переховувався проф. математики Гуґо Штайнгауз з дружиною та матір'ю через своє єврейське походження.

Бенедикт Фуліньський помер у Львові 2 березня 1942 р. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

У 1946 р. сім'я Фуліньських продала свою віллу і з останнім ешелоном викладачів Львівської Політехніки виїхала до Польщі. Діти, продовжуючи родинну традицію та академічні традиції стали науковцями та займали ключові посади у польських вищих навчальних закладах та державних інституціях.