Відмінності між версіями «Бенедикт Фулінський»
(→Навчання) |
(→Навчання) |
||
| Рядок 57: | Рядок 57: | ||
В пошуках додаткової освіти у 1912 р. відправився до [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%B0-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B7%D0%BE%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F Дослідницької зоологічної станції] у місті Вільфранш-сюр-Мер, середньоморського міста неподалік Ніцци. За характером досліджень, перше місце на станції займали роботи дослідження фауни, ембріології, цитології та гістології. Основними об'єктами були представники морської фауни і флори. Поступово станція з чисто зоологічної перетворилася на біологічну. Там познайомився з директором станції, відомим російським зоологом проф. [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D1%8B%D0%B4%D0%BE%D0%B2,_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_(%D0%B7%D0%BE%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3) М. М. Давидовим] та професором Ягеллонського університету [https://pl.wikipedia.org/wiki/Teodor_Spiczakow Т. Спічаковим]. Під їхнім керівництвом як резидент, досліджував місцеву морську фауну. По дорозі знайомився з природничими збірками та об’єктами у Відні, Інсбруку, Будапешті, Празі. | В пошуках додаткової освіти у 1912 р. відправився до [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BB%D0%BB%D0%B0-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B7%D0%BE%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%8F Дослідницької зоологічної станції] у місті Вільфранш-сюр-Мер, середньоморського міста неподалік Ніцци. За характером досліджень, перше місце на станції займали роботи дослідження фауни, ембріології, цитології та гістології. Основними об'єктами були представники морської фауни і флори. Поступово станція з чисто зоологічної перетворилася на біологічну. Там познайомився з директором станції, відомим російським зоологом проф. [https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D1%8B%D0%B4%D0%BE%D0%B2,_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B8%D0%BB_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_(%D0%B7%D0%BE%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3) М. М. Давидовим] та професором Ягеллонського університету [https://pl.wikipedia.org/wiki/Teodor_Spiczakow Т. Спічаковим]. Під їхнім керівництвом як резидент, досліджував місцеву морську фауну. По дорозі знайомився з природничими збірками та об’єктами у Відні, Інсбруку, Будапешті, Празі. | ||
| − | У 1916–1917 рр. додатково вивчав на факультеті медицини у Львівському університеті анатомію і ембріологію людини у проф. [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=63783 Ю. Марковського], фізіологію у проф. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%91%D0%B5%D0%BA А. Бека], лікарську хімію у проф. [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=37000 С. Бондзинського], паталогічну анатомію у проф. В. Новіцького і Н. Ґонсьоровського. | + | У 1916–1917 рр. додатково вивчав на факультеті медицини у Львівському університеті анатомію і ембріологію людини у проф. [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=63783 Ю. Марковського], фізіологію у проф. [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%84_%D0%91%D0%B5%D0%BA А. Бека], лікарську хімію у проф. [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=37000 С. Бондзинського], паталогічну анатомію у проф. [https://lia.lvivcenter.org/uk/persons/nowicki-witold/ В. Новіцького] і [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=25730 Н. Ґонсьоровського]. |
Версія за 13:31, 27 серпня 2021
| Бенедикт Фулінський | |
| Ім'я при народженні | Бенедикт |
|---|---|
| Дата народження | 21 вересня 1881 |
| Місце народження | Глібовичі Свірзькі, Бібрський повіт, Львівське воєводство |
| Помер | 2 березня 1942 |
| Поховання | Личаківське кладовище, Львів |
| Громадянство | Австро-Угорщина, Польська Республіка |
| Національність | поляк |
| Alma mater | Львівський університет |
| Дата закінчення | 1907 |
| Галузь наукових інтересів | зоологія, біологія |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1923 |
| Відомий у зв’язку з | з науковою та професійною діяльністю |
Бенедикт Фуліньський (Benedykt Fuliński) – відомий зоолог та біолог, доктор філософії, професор зоології та анатомії домашніх тварин рільничо-лісового факультету Львівської політехніки.
Коротка біографія
Навчання
Бенедикт Фуліньський народився 28 листопада 1881 р. в Глібовичах Свірзьких Львівського воєводства. Протягом 1894–1902 рр. навчався у гімназії м. Станиславова. У 1902 р. вступив у Львівський університет на філософський факультет, обравши предметом навчання природничі науки. Як син рільника, дитинство якого пройшло в сільсько-господарському середовищі, не міг не обрати цей напрямок навчання.
На другому році навчання захопився біологічними науками, які на той час проводили професори Бенедикт Дибовський, Юзеф Нусбаум-Гілярович, та Маріан Рациборський. Саме в них познайомився з методами наукових досліджень в області зоології та анатомії тварин.
У квітні 1908 р. отримав звання доктора філософії на підставі роботи «Про розвиток кровоносних судин у річкового рака» (німецькою мовою), а в 1917 (1918) р. – приватного доцента з зоології та порівняльної анатомії тварин філософського факультету Львівського університету.
В пошуках додаткової освіти у 1912 р. відправився до Дослідницької зоологічної станції у місті Вільфранш-сюр-Мер, середньоморського міста неподалік Ніцци. За характером досліджень, перше місце на станції займали роботи дослідження фауни, ембріології, цитології та гістології. Основними об'єктами були представники морської фауни і флори. Поступово станція з чисто зоологічної перетворилася на біологічну. Там познайомився з директором станції, відомим російським зоологом проф. М. М. Давидовим та професором Ягеллонського університету Т. Спічаковим. Під їхнім керівництвом як резидент, досліджував місцеву морську фауну. По дорозі знайомився з природничими збірками та об’єктами у Відні, Інсбруку, Будапешті, Празі.
У 1916–1917 рр. додатково вивчав на факультеті медицини у Львівському університеті анатомію і ембріологію людини у проф. Ю. Марковського, фізіологію у проф. А. Бека, лікарську хімію у проф. С. Бондзинського, паталогічну анатомію у проф. В. Новіцького і Н. Ґонсьоровського.
