Відмінності між версіями «Андрієвський Олександр Іванович»
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
==Коротка біографія і професійна діяльність== | ==Коротка біографія і професійна діяльність== | ||
Народився 26 серпня 1900 р. у м. Харкові. У 1929 р. заочно закінчив | Народився 26 серпня 1900 р. у м. Харкові. У 1929 р. заочно закінчив | ||
| − | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 Харківський інститут народної освіти]. На базі фізичної лабораторії [http://www.pz.gov.ua/dept/101300 Харківського інституту інженерів залізничного транспорту] організував випуск ртутних тиратронів і газотронів для експериментальних і виробничих цілей | + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 Харківський інститут народної освіти]. На базі фізичної лабораторії [http://www.pz.gov.ua/dept/101300 Харківського інституту інженерів залізничного транспорту] організував випуск ртутних тиратронів і газотронів для експериментальних і виробничих цілей. |
| − | У 1944 р. захистив кандидатську дисертацію, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, з 1947 р. – доцент | + | У 1941 р. разом з Харківським інститутом інженерів залізничного транспорту евакуювався у Ташкент, де працював до 1945 р. У 1944 р. захистив кандидатську дисертацію, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, з 1947 р. – доцент. |
| − | + | У 1945 р. направлений у Львівський політехнічний інститут на посаду завідуючого кафедрою фізики, якою керував до 1975 р. | |
| − | + | У 1953 р. після захисту докторської дисертації став доктором технічних наук, у 1955 р. затверджений у вченому званні професора кафедри фізики. | |
| − | + | Був керівником 40 кандидатських і восьми докторських дисертацій. | |
| + | |||
| + | Протягом 1954–1968 рр. – проректор з наукової роботи Львівського політехнічного інституту, приділяв велику увагу підготовці інженерних і науково-педагогічних кадрів. | ||
| + | |||
| + | О. Андрієвський – кавалер орденів та інших почесних відзнак СРСР. | ||
| + | У 1965 р. йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР. | ||
| + | Наступником О. Андрієвського став його учень – доктор фізико-математичних наук професор Йосип Набитович. | ||
| + | |||
| + | Помер 18 січня 1976 р. Похований на Янівському цвинтарі. | ||
==Наукова діяльність== | ==Наукова діяльність== | ||
Версія за 16:11, 12 червня 2020
| *Андрієвський Олександр Іванович | |
 Олександр Іванович Андрієвський | |
| Ім'я при народженні | Олександр |
|---|---|
| Дата народження | 13 (26) серпня 1900 р. |
| Місце народження | Харків |
| Помер | 18 січня 1976 р. Львів |
| Поховання | Янівський цвинтар, Львів |
| Громадянство | УРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Харківський інститут народної освіти |
| Дата закінчення | 1929 |
| Спеціальність | фізик |
| Галузь наукових інтересів | дослідження газового розряду і електронно-іоних процесів та напівпровідникових матеріалів |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1953 |
| Вчене звання | професор |
| Дата присвоєння в.з. | 1955 |
| Почесні звання | заслужений діяч науки і техніки УРСР (1965) |
| Державні нагороди | кавалер орденів та інших почесних відзнак СРСР |
Андрієвський Олександр Іванович – основоположник Львівської школи досліджень напівпровідникових матеріалів, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 26 серпня 1900 р. у м. Харкові. У 1929 р. заочно закінчив Харківський інститут народної освіти. На базі фізичної лабораторії Харківського інституту інженерів залізничного транспорту організував випуск ртутних тиратронів і газотронів для експериментальних і виробничих цілей.
У 1941 р. разом з Харківським інститутом інженерів залізничного транспорту евакуювався у Ташкент, де працював до 1945 р. У 1944 р. захистив кандидатську дисертацію, здобув учений ступінь кандидата технічних наук, з 1947 р. – доцент.
У 1945 р. направлений у Львівський політехнічний інститут на посаду завідуючого кафедрою фізики, якою керував до 1975 р.
У 1953 р. після захисту докторської дисертації став доктором технічних наук, у 1955 р. затверджений у вченому званні професора кафедри фізики.
Був керівником 40 кандидатських і восьми докторських дисертацій.
Протягом 1954–1968 рр. – проректор з наукової роботи Львівського політехнічного інституту, приділяв велику увагу підготовці інженерних і науково-педагогічних кадрів.
О. Андрієвський – кавалер орденів та інших почесних відзнак СРСР. У 1965 р. йому присвоєно звання Заслуженого діяча науки і техніки УРСР. Наступником О. Андрієвського став його учень – доктор фізико-математичних наук професор Йосип Набитович.
Помер 18 січня 1976 р. Похований на Янівському цвинтарі.
