Відмінності між версіями «Кафедра електричних систем та мереж»

Версія за 13:36, 9 січня 2013

Кафедра електричних систем та мереж — це навчально-науковий підрозділ Інституту енергетики та систем керування Львівської політехніки, який забезпечує якісну підготовку бакалаврів за напрямом «Електротехніка та електротехнології» та спеціалістів і магістрів за спеціальностями «Електричні системи і мережі» та «Системи управління виробництвом і розподілом електроенергії»

Загальна інформація

Кафедра була створена у 1961 році в наслідок реорганізації кафедри електричних станцій, мереж і систем на дві — електричних станцій і електричних мереж та систем. Очолив її доцент Г. Денисенко. У 2001 р. кафедра увійшла до складу створеного у Львівській політехніці навчально-наукового інституту енергетики та систем керування.

Історія кафедри

Витоки кафедри електричні системи та мережі (ЕСМ) лежать у 1891 році, коли у Львівській політехніці перший завідувач кафедри електротехніки професор Роман Дзєсьлєвські розпочав викладання електротехніки, у 1891/92 роках створив зразкову, сучасну на той час, лабораторію електротехніки й розпочав 1892-1893 навчальний рік доповіддю «Погляд на передачу сили електрикою», що було зовсім новою проблемою. У 1906 році була створена кафедра електротехнічних конструкцій. В подальшому поряд з іншими видатними вченими вагомий внесок у становлення Львівської електротехнічної школи зробив професор Габрієль Сокольницький — один з піонерів розвитку електроенергетики Західної України. У 1917-1918 роках він керував реконструкцією устав електричного освітлення Львова та переведенням всієї електричної мережі міста на трифазний струм. В 1921 році поряд зі згаданими існувала кафедра виробництва і розподілу електроенергії, очолювана професором Г. Сокольницьким, який за відносно короткий час виконав понад 30 проектів, переважно електростанцій, зокрема для Самбора, Дрогобича, Стрия, Кременця, Криниці, Коросно, Надвірної, Перемишля, Рівного, Ходорова, Жовкви, Рави-Руської й інших міст. У 1940 р. на базі електричного відділення Львівської політехніки створюється електротехнічний факультет (декан — професор Г.З. Сокольницький). У 1944 р. на електротехнічному факультеті (декан — професор К.Б. Карандєєв) організовано профільні кафедри: електричних вимірювань і приладів; електричних станцій, мереж і систем; електрообладнання промислових підприємств; електричних машин і апаратів; радіотехніки.

У 1956 р. електротехнічний факультет перейменували в енергетичний, а в 1978 р. — в електро-енергетичний, що відповідало змісту його діяльності. Факультет очолювали: д.т.н., професор Т.П. Губенко (1956-1959 рр.), к.т.н., доцент Г.І. Денисенко (1959-1962 рр.), д.т.н., професор Г.А. Генріх 1962-1976 рр.), к.т.н., доцент В.С. Сидоров (1976-1984 рр.), к.т.н., доцент О.С. Міняйло (1984-1991 рр.), к.т.н., доцент Г.М. Лисяк (1991-2001 рр.).

У 1961 році кафедру електричних станцій, мереж і систем, яку очолював Г.Сокольницький, реорганізували на дві — електричних станцій під його керівництвом і електричних мереж та систем, яку очолив доцент Г.Денисенко (з 1962 р. — д.т.н., професор). З часу заснування кафедра ЕСМ розташовувалася в головному корпусі Львівської політехніки, а в 1973 р. разом з факультетом перейшла в новий навчальний корпус № 5, де було створено ряд нових навчальних лабораторій.

Завідувачі кафедри:

• 1962-1971 рр. — професор Г. І. Денисенко

• 1971-1983 рр. — доцент В. С. Перхач

• 1983-1993 рр. — професор В. М. Стряпан

• 1993-2011 рр. — доцент Г. М. Лисяк

• з 2011 р. — професор Ю. О. Варецький

У 2001 р. Наказом Міністерства освіти і науки України від 10.10.2001 р., № 676, у Львівській політехніці створений навчально-науковий інститут енергетики та систем керування, до складу якого увійшли всі кафедри електроенергетичного, електромеханічного факультетів і дві кафедри теплотехнічного факультету. Інститут очолив директор — д.техн.н., професор О.Ю. Лозинський.