Відмінності між версіями «Кафедра автоматизації теплових і хімічних процесів»
(Створена сторінка: {{Навчальний_структурний_підрозділ| Офіційна назва = Кафедра автоматизації тепл...) |
|||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
бакалаврів з напрямку 6.050202 (6.092500) — «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»; | бакалаврів з напрямку 6.050202 (6.092500) — «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»; | ||
інженерів-спеціалістів із спеціальності 7.05020201 (7.092501) — «Автоматизоване управління технологічними процесами», зокрема за спеціалізаціями з автоматизації технологічних процесів та виробництв відповідно для хімічної промисловості, харчової та переробної промисловості, енергетики (теплової та атомної), а також автоматизованого управління енерговикористанням та обліку енергоносіїв; | інженерів-спеціалістів із спеціальності 7.05020201 (7.092501) — «Автоматизоване управління технологічними процесами», зокрема за спеціалізаціями з автоматизації технологічних процесів та виробництв відповідно для хімічної промисловості, харчової та переробної промисловості, енергетики (теплової та атомної), а також автоматизованого управління енерговикористанням та обліку енергоносіїв; | ||
| − | магістрів із спеціальності 8.05020201 (8.092501) — «Автоматизоване управління технологічними процесами» ( | + | магістрів із спеціальності 8.05020201 (8.092501) — «Автоматизоване управління технологічними процесами» («Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»). |
На кафедрі працює аспірантура та докторантура, де готуються наукові кадри вищої кваліфікації — кандидати та доктори наук за науковими спеціальностями: 05.11.01 — прилади та методи вимірювання механічних величин; 05.11.13 — прилади та методи контролю та визначення складу речовин; 05.13.07 — автоматизація процесів керування. Працює спеціалізована вчена Рада Д 35.052.04, на якій проводяться захисти кандидатських та докторських дисертацій за вказаними вище науковими напрямами. | На кафедрі працює аспірантура та докторантура, де готуються наукові кадри вищої кваліфікації — кандидати та доктори наук за науковими спеціальностями: 05.11.01 — прилади та методи вимірювання механічних величин; 05.11.13 — прилади та методи контролю та визначення складу речовин; 05.13.07 — автоматизація процесів керування. Працює спеціалізована вчена Рада Д 35.052.04, на якій проводяться захисти кандидатських та докторських дисертацій за вказаними вище науковими напрямами. | ||
| − | Лабораторії кафедри обладнані вітчизняною та імпортною апаратурою: найрізноманітнішими засобами технологічних вимірювань та їх метрологічного забезпечення, технічними засобами автоматизації, в тому числі на базі мікропроцесорної техніки, аналоговими та цифровими обчислювальними машинами, сучасними комп’ютерами. В навчальному процесі широко застосовується найрізноманітніше сучасне програмне забезпечення, системи автоматизованого проектування, спеціалізовані | + | Лабораторії кафедри обладнані вітчизняною та імпортною апаратурою: найрізноманітнішими засобами технологічних вимірювань та їх метрологічного забезпечення, технічними засобами автоматизації, в тому числі на базі мікропроцесорної техніки, аналоговими та цифровими обчислювальними машинами, сучасними комп’ютерами. В навчальному процесі широко застосовується найрізноманітніше сучасне програмне забезпечення, системи автоматизованого проектування, спеціалізовані моделюючи системи на ПЕОМ, для прикладу модель-тренажер атомного енергетичного блоку. На кафедрі діє внутрішня комп’ютерна мережа. |
=== Історія кафедри === | === Історія кафедри === | ||
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
У вересні 1944 року кафедра отримує назву «Теплотехнічні вимірювання і прилади». До 1951 року її очолював кандидат технічних наук, доцент Микола Шуміловський, згодом професор, член-кореспондент академії наук Киргизії. З 1951 по 1958 роки кафедра окремою секцією входила до складу кафедри «Автоматичні вимірювальні пристрої», яку очолював професор Костянтин Карандєєв, згодом член-кореспондент Академії наук СРСР. З цієї кафедри виділилась більшість кафедр факультету автоматики, вона стала школою, з якої вийшла плеяда вчених, що заклала основу для створення у Львові сучасної приладобудівної промисловості. | У вересні 1944 року кафедра отримує назву «Теплотехнічні вимірювання і прилади». До 1951 року її очолював кандидат технічних наук, доцент Микола Шуміловський, згодом професор, член-кореспондент академії наук Киргизії. З 1951 по 1958 роки кафедра окремою секцією входила до складу кафедри «Автоматичні вимірювальні пристрої», яку очолював професор Костянтин Карандєєв, згодом член-кореспондент Академії наук СРСР. З цієї кафедри виділилась більшість кафедр факультету автоматики, вона стала школою, з якої вийшла плеяда вчених, що заклала основу для створення у Львові сучасної приладобудівної промисловості. | ||
| − | В 1958 році в зв’язку з потребою спеціалістів з автоматизації технологічних процесів кафедра реорганізовується — на її базі та частини викладачів кафедри «Процесів і апаратів хімічних виробництв» організована кафедра «Автоматизації виробничих процесів» (завідувач кафедрою кандидат технічних наук, доцент Юрій Сітницький — | + | В 1958 році в зв’язку з потребою спеціалістів з автоматизації технологічних процесів кафедра реорганізовується — на її базі та частини викладачів кафедри «Процесів і апаратів хімічних виробництв» організована кафедра «Автоматизації виробничих процесів» (завідувач кафедрою кандидат технічних наук, доцент Юрій Сітницький — 1958-1970 р.р.). В цей час була створена основна лабораторна база кафедри і визначився напрямок наукових пошуків її співробітників. У 1960-1970 р.р. кафедра належала до факультету автоматики і готувала фахівців з чотирьох спеціальностей: автоматизація і комплексна механізація хіміко-технологічних процесів, автоматизація теплоенергетичних процесів, автоматизація процесів переробки нафти і газів, автоматизація процесів добування, транспортування і зберігання нафти і газу. Дві останні спеціальності кафедри у 1963 році були передані Івано-Франківському філіалові Львівської політехніки (зараз Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу). У 1964 році при кафедрі почала працювати науково-дослідна лабораторія (НДЛ-25). |
У 1969 році кафедра «Автоматизації виробничих процесів» була перейменована на кафедру «Автоматизації теплових і хімічних процесів». У 1971 році кафедрою в складі теплотехнічного факультету завідував кандидат технічних наук, доцент Володимир Кос. У 1980 році його наступником став кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Едуард Браїлов. У 1986 році кафедру очолив кандидат технічних наук, доцент Євген Пістун, сьогодні доктор технічних наук, професор, академік Української нафтогазової Академії. В 2001 році кафедра разом з іншими кафедрами увійшла в новостворений Інститут енергетики та систем керування. | У 1969 році кафедра «Автоматизації виробничих процесів» була перейменована на кафедру «Автоматизації теплових і хімічних процесів». У 1971 році кафедрою в складі теплотехнічного факультету завідував кандидат технічних наук, доцент Володимир Кос. У 1980 році його наступником став кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Едуард Браїлов. У 1986 році кафедру очолив кандидат технічних наук, доцент Євген Пістун, сьогодні доктор технічних наук, професор, академік Української нафтогазової Академії. В 2001 році кафедра разом з іншими кафедрами увійшла в новостворений Інститут енергетики та систем керування. | ||
На початку 90-років кафедра «Автоматизації теплових і хімічних процесів» була ініціатором відкриття на Україні базового напрямку «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». На кафедрі був розроблений проект стандарту України з цього базового напрямку. Завідувач кафедри професор Пістун Є.П. очолював науково-методичну комісію Міністерства освіти і науки України з цього напрямку (сьогодні заступник цієї комісії), заступник голови експертної ради ДАК (Державної акредитаційної комісії України) з комп’ютерних наук і технологій та національної безпеки. | На початку 90-років кафедра «Автоматизації теплових і хімічних процесів» була ініціатором відкриття на Україні базового напрямку «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». На кафедрі був розроблений проект стандарту України з цього базового напрямку. Завідувач кафедри професор Пістун Є.П. очолював науково-методичну комісію Міністерства освіти і науки України з цього напрямку (сьогодні заступник цієї комісії), заступник голови експертної ради ДАК (Державної акредитаційної комісії України) з комп’ютерних наук і технологій та національної безпеки. | ||
Версія за 11:50, 28 грудня 2012
| Кафедра автоматизації теплових та хімічних процесів | |
 | |
| Тип підрозділу | кафедра |
|---|---|
| Абревіатура | АХТП |
| Дата заснування | 1969 |
| Приналежність | Інститут енергетики та систем керування |
| Попередник | кафедра автоматизації виробничих процесів |
| Завідувач кафедри | д.т.н., проф. Пістун Євген Павлович |
| Розташування (адреса) | вул. Устияновича 5, 79013 Львів; 10-й корпус, 3-й поверх |
| Сторінка на lp.edu.ua | http://lp.edu.ua/node/61 |
Кафедра автоматизації теплових та хімічних процесів — це навчально-науковий підрозділ Інституту енергетики та систем керування Львівської політехніки, який був створений у 1969 році на базі кафедри «Автоматизації виробничих процесів» теплотехнічного факультету, та має IV (найвищий) рівень акредитації.
Загальна інформація
Зараз кафедра готує:
бакалаврів з напрямку 6.050202 (6.092500) — «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»; інженерів-спеціалістів із спеціальності 7.05020201 (7.092501) — «Автоматизоване управління технологічними процесами», зокрема за спеціалізаціями з автоматизації технологічних процесів та виробництв відповідно для хімічної промисловості, харчової та переробної промисловості, енергетики (теплової та атомної), а також автоматизованого управління енерговикористанням та обліку енергоносіїв; магістрів із спеціальності 8.05020201 (8.092501) — «Автоматизоване управління технологічними процесами» («Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»).
На кафедрі працює аспірантура та докторантура, де готуються наукові кадри вищої кваліфікації — кандидати та доктори наук за науковими спеціальностями: 05.11.01 — прилади та методи вимірювання механічних величин; 05.11.13 — прилади та методи контролю та визначення складу речовин; 05.13.07 — автоматизація процесів керування. Працює спеціалізована вчена Рада Д 35.052.04, на якій проводяться захисти кандидатських та докторських дисертацій за вказаними вище науковими напрямами.
Лабораторії кафедри обладнані вітчизняною та імпортною апаратурою: найрізноманітнішими засобами технологічних вимірювань та їх метрологічного забезпечення, технічними засобами автоматизації, в тому числі на базі мікропроцесорної техніки, аналоговими та цифровими обчислювальними машинами, сучасними комп’ютерами. В навчальному процесі широко застосовується найрізноманітніше сучасне програмне забезпечення, системи автоматизованого проектування, спеціалізовані моделюючи системи на ПЕОМ, для прикладу модель-тренажер атомного енергетичного блоку. На кафедрі діє внутрішня комп’ютерна мережа.
Історія кафедри
Кафедра «Автоматизація теплових та хімічних процесів» бере свій початок з 1917 року, коли із викладацького складу кафедри «Теплових машин» була створена кафедра «Pomiary maszymowy», що найбільш близько українською перекладається як «Технологічні вимірювання». З 1927 року по сьогоднішній день кафедра розміщується в щойно збудованому тоді корпусі Львівської політехніки (сьогодні — Х корпус, що на вулиці Устияновича, 5). З 1920 року по 1941 рік кафедрою завідував професор Роман Віткевич. У 1940 році її назвали кафедрою «Теплотехнічних вимірювань».
У вересні 1944 року кафедра отримує назву «Теплотехнічні вимірювання і прилади». До 1951 року її очолював кандидат технічних наук, доцент Микола Шуміловський, згодом професор, член-кореспондент академії наук Киргизії. З 1951 по 1958 роки кафедра окремою секцією входила до складу кафедри «Автоматичні вимірювальні пристрої», яку очолював професор Костянтин Карандєєв, згодом член-кореспондент Академії наук СРСР. З цієї кафедри виділилась більшість кафедр факультету автоматики, вона стала школою, з якої вийшла плеяда вчених, що заклала основу для створення у Львові сучасної приладобудівної промисловості.
В 1958 році в зв’язку з потребою спеціалістів з автоматизації технологічних процесів кафедра реорганізовується — на її базі та частини викладачів кафедри «Процесів і апаратів хімічних виробництв» організована кафедра «Автоматизації виробничих процесів» (завідувач кафедрою кандидат технічних наук, доцент Юрій Сітницький — 1958-1970 р.р.). В цей час була створена основна лабораторна база кафедри і визначився напрямок наукових пошуків її співробітників. У 1960-1970 р.р. кафедра належала до факультету автоматики і готувала фахівців з чотирьох спеціальностей: автоматизація і комплексна механізація хіміко-технологічних процесів, автоматизація теплоенергетичних процесів, автоматизація процесів переробки нафти і газів, автоматизація процесів добування, транспортування і зберігання нафти і газу. Дві останні спеціальності кафедри у 1963 році були передані Івано-Франківському філіалові Львівської політехніки (зараз Івано-Франківський державний технічний університет нафти і газу). У 1964 році при кафедрі почала працювати науково-дослідна лабораторія (НДЛ-25).
У 1969 році кафедра «Автоматизації виробничих процесів» була перейменована на кафедру «Автоматизації теплових і хімічних процесів». У 1971 році кафедрою в складі теплотехнічного факультету завідував кандидат технічних наук, доцент Володимир Кос. У 1980 році його наступником став кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Едуард Браїлов. У 1986 році кафедру очолив кандидат технічних наук, доцент Євген Пістун, сьогодні доктор технічних наук, професор, академік Української нафтогазової Академії. В 2001 році кафедра разом з іншими кафедрами увійшла в новостворений Інститут енергетики та систем керування.
На початку 90-років кафедра «Автоматизації теплових і хімічних процесів» була ініціатором відкриття на Україні базового напрямку «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології». На кафедрі був розроблений проект стандарту України з цього базового напрямку. Завідувач кафедри професор Пістун Є.П. очолював науково-методичну комісію Міністерства освіти і науки України з цього напрямку (сьогодні заступник цієї комісії), заступник голови експертної ради ДАК (Державної акредитаційної комісії України) з комп’ютерних наук і технологій та національної безпеки.
