Відмінності між версіями «Гнідець Богдан Григорович»
(Створена сторінка: {{Особа | П.І.Б = Гнідець Богдан Григорович | Зображення (фото) = | Підп...) |
(→Упровадження наукових досягнень ========= Кесонні перекриття =) |
||
Рядок 100: | Рядок 100: | ||
Результати науково-дослідних робіт проф. Б. Г. Гнідця викладено вчисленних публікаціях, доповідях на науково-технічних конференціях, симпозіумах,семінарах, наукових нарадах в Україні і за кордоном (Польща, Португалія,Англія, Росія, Грузія та ін.). Росту авторитету вже відомого науковця професораБ. Г. Гнідця сприяло налагодження контактів з вченими в галузізалізобетону та науково-дослідних інститутів і фірм. | Результати науково-дослідних робіт проф. Б. Г. Гнідця викладено вчисленних публікаціях, доповідях на науково-технічних конференціях, симпозіумах,семінарах, наукових нарадах в Україні і за кордоном (Польща, Португалія,Англія, Росія, Грузія та ін.). Росту авторитету вже відомого науковця професораБ. Г. Гнідця сприяло налагодження контактів з вченими в галузізалізобетону та науково-дослідних інститутів і фірм. | ||
У 1993 році він обирається членом Міжнародної асоціації спеціалістів помостах і конструкціях (IABSI), дійсним членом двох академій: АкадеміїБудівництва України і Української Академії Архітектури. З цього ж 1994 р.він обирається і працює керівником Львівського територіального відділенняАкадемії Будівництва України. З 1993 року — голова, а пізніше член Вченоїради із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю «Будівельніконструкції, будівлі та споруди», діяльність якої була відновлена за йогоініціативою після 10-річної перерви. В 1997 році професор Гнідець Б. Г. бравбезпосередню участь в розробці «Комплексної програми збереження історичноїзабудови м. Львова» і, з цього часу, як керівник Львівського територіальноговідділення Академії будівництва України, бере участь в її реалізації. | У 1993 році він обирається членом Міжнародної асоціації спеціалістів помостах і конструкціях (IABSI), дійсним членом двох академій: АкадеміїБудівництва України і Української Академії Архітектури. З цього ж 1994 р.він обирається і працює керівником Львівського територіального відділенняАкадемії Будівництва України. З 1993 року — голова, а пізніше член Вченоїради із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю «Будівельніконструкції, будівлі та споруди», діяльність якої була відновлена за йогоініціативою після 10-річної перерви. В 1997 році професор Гнідець Б. Г. бравбезпосередню участь в розробці «Комплексної програми збереження історичноїзабудови м. Львова» і, з цього часу, як керівник Львівського територіальноговідділення Академії будівництва України, бере участь в її реалізації. | ||
− | ==== Упровадження наукових досягнень ========= Кесонні перекриття ===== | + | ==== Упровадження наукових досягнень ==== |
+ | |||
+ | ===== Кесонні перекриття ===== | ||
На початку 70-х років Гнідець Б. Г. звертає особливу увагу на проблеми вбудівництві громадських будівель. З метою уникнення одноманітності забудови приспорудженні таких будівель, переходу від прямокутної форми будинків до іншихнетрадиційних форм, застосування різних конструкцій перекриттів над зальнимиприміщеннями, Б. Г. Гнідець реалізує ідею застосування дляперекриттів зальних приміщень громадських будинків відомих залізобетоннихкесонних перекриттів, але вже в новому вирішенні: із застосуваннямвеликорозмірних попередньо напружених збірних балкових елементів і ребристихплит різної форми в збірно-монолітному оригінальному вирішенні. На таке рішеннячерез деякий час було одержано авторське свідоцтво (1976 р.). Особливістюцих збірно-монолітних кесонних перекрить (ЗМКП) є те, що їх можна застосовуватив різних умовах для широкого діапазону навантажень, різних прогонів, різнихстатичних схем, різних форм будинків і зальних приміщень у плані, а також длянеплоских перекриттів. | На початку 70-х років Гнідець Б. Г. звертає особливу увагу на проблеми вбудівництві громадських будівель. З метою уникнення одноманітності забудови приспорудженні таких будівель, переходу від прямокутної форми будинків до іншихнетрадиційних форм, застосування різних конструкцій перекриттів над зальнимиприміщеннями, Б. Г. Гнідець реалізує ідею застосування дляперекриттів зальних приміщень громадських будинків відомих залізобетоннихкесонних перекриттів, але вже в новому вирішенні: із застосуваннямвеликорозмірних попередньо напружених збірних балкових елементів і ребристихплит різної форми в збірно-монолітному оригінальному вирішенні. На таке рішеннячерез деякий час було одержано авторське свідоцтво (1976 р.). Особливістюцих збірно-монолітних кесонних перекрить (ЗМКП) є те, що їх можна застосовуватив різних умовах для широкого діапазону навантажень, різних прогонів, різнихстатичних схем, різних форм будинків і зальних приміщень у плані, а також длянеплоских перекриттів. | ||
Такі конструкції перекриттів зальних приміщень громадських будинків на тойчас були настільки необхідними, що відразу були застосовані в проектах іреалізовані на багатьох об'єктах будівництва. Починаючи з 1972 р., упроектах багатьох проектних інститутів Львова (Містопроект,Південкомунбудпроект, Промбудпроект) ЗМКП системи Б. Г. Гнідця булизастосовані, а трестами і будівельними управліннями Головльвівбуду іЗакарпатбуду були побудовані десять будинків різної форми, а саме у Львові:торговий зал «Дунай»(1972 р.), автобусна станція (1979 р.), реконструкціябудинку культури ім. Г.Хоткевича (1980 р.), будинок інституту Містопроект(1982 р.), завод електродвигунів (м. Ужгород, 1983 р.), санаторій«Кришталевий палац» (м. Трускавець, 1984 р.), готель «Бескид» (м. Трускавець,1985 р.), адміністративний будинок (м. Львів,1986 р.), церква Св. Володимира й Ольги (м. Львів, 1993 р.), житловийбудинок (м. Львів, 1996 р.). | Такі конструкції перекриттів зальних приміщень громадських будинків на тойчас були настільки необхідними, що відразу були застосовані в проектах іреалізовані на багатьох об'єктах будівництва. Починаючи з 1972 р., упроектах багатьох проектних інститутів Львова (Містопроект,Південкомунбудпроект, Промбудпроект) ЗМКП системи Б. Г. Гнідця булизастосовані, а трестами і будівельними управліннями Головльвівбуду іЗакарпатбуду були побудовані десять будинків різної форми, а саме у Львові:торговий зал «Дунай»(1972 р.), автобусна станція (1979 р.), реконструкціябудинку культури ім. Г.Хоткевича (1980 р.), будинок інституту Містопроект(1982 р.), завод електродвигунів (м. Ужгород, 1983 р.), санаторій«Кришталевий палац» (м. Трускавець, 1984 р.), готель «Бескид» (м. Трускавець,1985 р.), адміністративний будинок (м. Львів,1986 р.), церква Св. Володимира й Ольги (м. Львів, 1993 р.), житловийбудинок (м. Львів, 1996 р.). | ||
+ | |||
+ | |||
===== Багатоповерхові будинки зі збільшеною сіткою колон ===== | ===== Багатоповерхові будинки зі збільшеною сіткою колон ===== | ||
Версія за 12:09, 17 грудня 2013
Гнідець Богдан Григорович | |
Дата народження | 08.05.1930 |
---|---|
Місце народження | с. Забір'я, Рава-Руського району(на той час) |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Alma mater | Львівський політехнічний інститут, ІБФ |
Дата закінчення | 1953 р. |
Спеціальність | Автомобільні шляхи |
Галузь наукових інтересів | Дослідження збірно-монолітних залізобетонних конструкцій мостів, будинків та споруд |
Кваліфікаційний рівень | інженер шляхів сполучення |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Дата присвоєння н.с. | 1989 р. |
Вчене звання | професор |
Дата присвоєння в.з. | 1990 р. |
Відомий у зв’язку з | Розробка збірно-монолітних залізобетонних конструкцій з попередньо напружуваними стиками |
Поточне місце роботи | Національний університет «Львівська політехніка» кафедра мостів та будівельної механіки |
Почесні звання | Відмінник освіти України(1994 р.), Почесний професор Національного університету «Львівська політехніка». |
Гнідець Богдан Григорович - доктор технічних наук.,професор кафедри мостів та будівельної механіки Інституту будівництва та інженерії довкілля Національного університету «Львівська політехніка»
Зміст
Біографія
Професор Гнідець Б. Г. народився 8 травня 1930 року наЛьвівщині в селі Забір'я Жовківського району (Рава-Руського) районуна той час).
1948 році закінчив середню школу№ 1 в м. Рава-Руська і вступив на навчання наінженерно-будівельний факультет Львівського політехнічного інституту.
Після закінчення в 1953 році вузу і одержання диплома з відзнакою працював 4 роки на будівництві доріг тамостів у Львівській області.
У 1958 році вступив в аспірантуру при кафедрі будівельних конструкцій тамостів, а з 1960 року почав працювати асистентом цієї кафедри.
В 1963 році захистив кандидатську дисертацію в Одеськомуінженерно-будівельному інституті.
У 1964 році обраний за конкурсом доцентом кафедри будівельних конструкційінженерно-будівельного факультету Львівського політехнічного інституту, депоряд з педагогічною постійно займався науково-дослідною роботою. Основнийнауковий напрямок досліджень, обраний ще під час навчання в аспірантурі,це — «Дослідження збірно-монолітних статично-невизначених залізобетоннихконструкцій з попередньо-напруженими стиками і регулювання зусиль».
У 1989 році він за темою створеного ним наукового напряму успішно захистивдокторську дисертацію в Московському інженерно-будівельному інституті.
У 1990 році був обраний професором кафедри «Будівельні конструкції та мости»НУ «Львівська політехніка», а у 1991—1996 р.р. очолював цю кафедру.
На даний час є професором кафедри мостів та будівельної механіки Інституту будівництва та інженерії довкілля
З 1994 року керує Львівським територіальним відділенням Академії будівництваУкраїни.
Нагороди і відзнаки
Нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України в 1990 р. і 2007 р., Почесною грамотою Львівської політехніки у 2001 р., Нагрудним знаком «Відмінник освіти України» у 1994 р., Нагрудним знаком «Петро Могила» у 2009 р. У 2005 році Вченою радою університету Б. Г. Гнідцю присвоєно звання Почесного професора Національного університету «Львівська політехніка». У 2008 році професор Гнідець Б. Г. за багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у підготовку кадрів будівельної галузі України одержав подяку Кабінету Міністрів України.
Наукова робота
Напрямки наукових досліджень
Дослідження збірно-монолітних залізобетонних конструкціймостів, будинків та споруд
Наукові здобутки
Теоретичні й експериментальні дослідження, виконані професоромБ. Г. Гнідцем і під його керівництвом за час, починаючи від вступу доаспірантури в 1958 р., створили на кафедрі будівельних конструкцій тамостів ДУ «Львівська політехніка» новий науковий напрямок, доробком якого є: підготовка і захист шести кандидатських і однієї докторської дисертацій;впровадження нових конструкцій на 20 об'єктах будівництва;одержано 4 авторські свідоцтва на винаходи. Під його керівництвом виконано більше 40 госпдоговірних науково-досліднихробіт. На протязі всього часу проведення науково-дослідних робіт за основнимнауковим напрямком професор Б. Г. Гнідець, починаючи ще з роківнавчання в аспірантурі постійно співпрацював з заводами залізобетоннихконструкцій, будівельними трестами і управліннями, проектними і науково-досліднимиінститутами, будівельними відомствами і міністерствами за тематикою, пов'язаноюз впровадженням в виробництво нових прогресивних і типових конструкцій ітехнологій. Він брав участь у випробуваннях і впровадженні у виробництво уЛьвові перших попередньо напружених залізобетонних конструкцій, таких як: складаних балок перекрить для будівництва Львівського заводу залізобетонних виробів, прогоном 15 і 18 м;підкранових балок прогоном 6 і 12 м;аркових і сегментних попередньо напружених ферм для будівництва Львівського інструментального заводу і заводу «Львівсільмаш»;сегментних ферм з лінійних елементів;кроквяних ферм з паралельними поясами прогоном 18 і 24 м для розбудови Львівського автобусного заводу;підкроквяних ферм прогоном 12 м для сегментних ферм і ферм з паралельними поясами;безрозкісних ферм прогоном 18 і 24 м для будівництва Львівського конвеєрного заводу і домобудівного комбінату № 2 (ДБК-2) та ін.;плит покрить на прогін розмірами 3x18 м для будівництва Львівського домобудівного комбінату № 2 та багатьох інших об'єктів.
==
Творчі доробки ====
Результати науково-дослідних робіт проф. Б. Г. Гнідця викладено вчисленних публікаціях, доповідях на науково-технічних конференціях, симпозіумах,семінарах, наукових нарадах в Україні і за кордоном (Польща, Португалія,Англія, Росія, Грузія та ін.). Росту авторитету вже відомого науковця професораБ. Г. Гнідця сприяло налагодження контактів з вченими в галузізалізобетону та науково-дослідних інститутів і фірм.
У 1993 році він обирається членом Міжнародної асоціації спеціалістів помостах і конструкціях (IABSI), дійсним членом двох академій: АкадеміїБудівництва України і Української Академії Архітектури. З цього ж 1994 р.він обирається і працює керівником Львівського територіального відділенняАкадемії Будівництва України. З 1993 року — голова, а пізніше член Вченоїради із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю «Будівельніконструкції, будівлі та споруди», діяльність якої була відновлена за йогоініціативою після 10-річної перерви. В 1997 році професор Гнідець Б. Г. бравбезпосередню участь в розробці «Комплексної програми збереження історичноїзабудови м. Львова» і, з цього часу, як керівник Львівського територіальноговідділення Академії будівництва України, бере участь в її реалізації.
Упровадження наукових досягнень
Кесонні перекриття
На початку 70-х років Гнідець Б. Г. звертає особливу увагу на проблеми вбудівництві громадських будівель. З метою уникнення одноманітності забудови приспорудженні таких будівель, переходу від прямокутної форми будинків до іншихнетрадиційних форм, застосування різних конструкцій перекриттів над зальнимиприміщеннями, Б. Г. Гнідець реалізує ідею застосування дляперекриттів зальних приміщень громадських будинків відомих залізобетоннихкесонних перекриттів, але вже в новому вирішенні: із застосуваннямвеликорозмірних попередньо напружених збірних балкових елементів і ребристихплит різної форми в збірно-монолітному оригінальному вирішенні. На таке рішеннячерез деякий час було одержано авторське свідоцтво (1976 р.). Особливістюцих збірно-монолітних кесонних перекрить (ЗМКП) є те, що їх можна застосовуватив різних умовах для широкого діапазону навантажень, різних прогонів, різнихстатичних схем, різних форм будинків і зальних приміщень у плані, а також длянеплоских перекриттів. Такі конструкції перекриттів зальних приміщень громадських будинків на тойчас були настільки необхідними, що відразу були застосовані в проектах іреалізовані на багатьох об'єктах будівництва. Починаючи з 1972 р., упроектах багатьох проектних інститутів Львова (Містопроект,Південкомунбудпроект, Промбудпроект) ЗМКП системи Б. Г. Гнідця булизастосовані, а трестами і будівельними управліннями Головльвівбуду іЗакарпатбуду були побудовані десять будинків різної форми, а саме у Львові:торговий зал «Дунай»(1972 р.), автобусна станція (1979 р.), реконструкціябудинку культури ім. Г.Хоткевича (1980 р.), будинок інституту Містопроект(1982 р.), завод електродвигунів (м. Ужгород, 1983 р.), санаторій«Кришталевий палац» (м. Трускавець, 1984 р.), готель «Бескид» (м. Трускавець,1985 р.), адміністративний будинок (м. Львів,1986 р.), церква Св. Володимира й Ольги (м. Львів, 1993 р.), житловийбудинок (м. Львів, 1996 р.).
Багатоповерхові будинки зі збільшеною сіткою колон
У процесі масового застосування збірного залізобетону в будівництві в 70-хроках виникла проблема пошуку нових систем каркасів і перекритьбагатоповерхових будинків зі збільшеною сіткою колон для звичайних і великихнавантажень. Ця проблема зацікавила вже досвідченого дослідника іекспериментатора Б. Г. Гнідця. Виконаний ним аналіз відомих і типовихконструктивних вирішень та проведені теоретичні дослідження систембагатоповерхових промислових і громадських будинків привів його до висновку, щопри вирішенні цієї проблеми необхідно в нових системах застосовувати великорозмірнізбірні елементи, попередньо напружені стики і замонолічування для їхньогоз'єднання в збірно-монолітних конструкціях для спільної роботи. Особливістюзапропонованих Б. Г. Гнідцем нових конструкцій систем каркасівбагатоповерхових будинків є застосування в них подвійних, великорозмірнихзбірних елементів ригелів і колон, які з'єднуються між собою і з плитамиперекрить новими стиками. Водночас при цьому досягається підвищена надійність ідовговічність багатоповерхових будинків та їх універсальність за призначенням.Щоб підтвердити ці показники під керівництвом Б. Г. Гнідця в1985—1988 роках був розроблений проект і реалізоване будівництвобагатоповерхового будинку заводу «Мікроприлад» у м. Львові. Натурнівипробування цих конструкцій каркасів і перекрить і більш як двадцятирічнийтермін їхньої експлуатації підтвердив ці показники і перспективність ширшогоїхнього застосування не тільки в промисловому, а також у житловому, в томучислі малоповерховому індивідуальному будівництві.
Багатопрогонові нерозрізні мост
Багатопрогонові нерозрізні мости — це саме ті конструкції, в яких буливперше досліджені Б. Г. Гнідцем збірно-монолітні конструкції зпопередньо напруженими стиками. Результати цих досліджень були застосовані убудівництві двох мостів: міст через р. Уж у Житомирській області й шляхопровіду м. Ужгороді. Аналогічно до цих мостів була застосована збірно-монолітнаконструкція перекриття гаражу по вул. Вітовського в м. Львові у проектіЛьвівського «Міськпроекту», та перекриття підземних стоянок адміністративногобудинку на вул. Стрийській у м. Львові. Найновішими збірно-монолітними конструкціями прогонових будов мостів,запропонованими й дослідженими під керівництвом проф. Б. Г. Гнідця, єконструкції, що споруджуються методом поздовжнього насування і коробчастіконструкції прогонових будов для складних умов будівництва.
Вибрані публікації
Професор Б. Г. Гнідець опублікував понад 310 наукових праць, утому числі три монографії й декілька методичних розробок. Найважливіші з нихтакі:
Гнідець Б. Г., Щеглюк М. Р., Кавацюк І. Д.Електротермічне попереднє напруження будівельних конструкцій в умовахбудівництва: Рекомендації для технології виконання робіт. — Львів: СПОЛОМ,2004. — 108 с.
Гнідець Б. Г. Залізобетонні конструкції з електротермічнимпопереднім напруженням при монтажі [Текст] / Б. Г. Гнідець [та ін];ред. Б. Г. Гнідець. — К.: Техніка, 1996. — 239 с. — ISBN5-7705-0631-8
Залізобетонні конструкції з напружуваними стиками і регулюванням зусиль[Текст] : [монографія] / Б. Г. Гнідець; Національний ун-т«Львівська політехніка». — Л.: Видавництво Національного ун-ту «Львівськаполітехніка», 2008. — 548 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с.445—470. — ISBN978-966-553-823-3
Гнідець Б.Г. Збірно-монолітні нерозрізні конструкціїпрогонових будов для будівництва та реконструкції мостів і шляхопроводів. НАНУкраїни. Фіз.мех.ін-т ім. Г.В.Карпенка.Збірник наукових праць. Вип. 4 Львів:Каменяр 2002.-с.38-43.
Гнідець Б.Г. Стики з напружуваною арматурою і регулюваннямзусиль в збірно-монолітних нерозрізних балкових і рамних моста. Автомобільнідороги і дорожнє будівництво. Науково-технічний збірник. Вип.69.-К.,2004-с.48-53.
Гнідець Б.Г. Збірно-монолітні залізобетонніпопередньо-напружені прогонові будови мостів для будівництва методомпоздовжнього насування. Збірник наукових праць «Дороги і мости», - Вип.6. Київ,2006, с.24-32.
Гнідець Б.Г., Ониськів Б.М., Васьків Б.М. та ін.«Експериментальне дослідження елементів прогонової будови збірно-монолітньоїестакади. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» № 600«Теорія і практика будівництва», Львів, 2007, с.57-62.
До історії досліджень попередньогонапруження збірних і збірно-монолітних залізобетонних конструкцій та мостів уНаціональному університеті «Львівська політехніка» та їхнє застосування вбудівництві / Б. Г. Гнідець // Вісн. Львів. терит. від-ня Акад. буд-ва України.- 2010. - № 5/10. - С. 7-54. - Бібліогр.: 34 назви.
До 125-річчя створення кафедримостів у Львівській політехніці / В. Г. Кваша, Б. Г. Гнідець // Вісн. Львів.терит. від-ня Акад. буд-ва України. - 2010. - № 5/10. - С. 86-89.
Збірно-монолітні залізобетонніконструкції прогонових будов мостів коробчастої форми для складних умовбудівництва / Б. Г. Гнідець // Теорія і практика будівництва : [зб. наук. пр.]/ відп. ред. З. Я. Бліхарський. - Л. : Вид-во Нац. ун-ту «Львів. політехніка»,2010. - С. 132-141. - (Вісник / Нац. ун-т «Львів. політехніка» ; № 662). - Бібліогр.:9 назв.
Пропозиції до вирішення транспортноїпроблеми північно-східної частини м. Львова / Б. Г. Гнідець // Вісн. Львів.терит. від-ня Акад. буд-ва України. - 2010. -№ 5/10. - С. 95-101. - Бібліогр.:2 назви.