Відмінності між версіями «Крайник Любомир Васильович»

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 7: Рядок 7:
 
| Дата народження      =  
 
| Дата народження      =  
 
| Місце народження    = [[Львів]]
 
| Місце народження    = [[Львів]]
| Громадянство        = [[Україна|українець]]
+
| Громадянство        = Україна
 
| Відомий у зв’язку з  =  
 
| Відомий у зв’язку з  =  
 
| Alma mater          =  
 
| Alma mater          =  
Рядок 28: Рядок 28:
 
| Підпис                        =
 
| Підпис                        =
 
| Сторінка на lp_edu_ua        =
 
| Сторінка на lp_edu_ua        =
| Вчене звання        = [[Професор]]
+
| Вчене звання        = професор
 
| Спеціальність        =  
 
| Спеціальність        =  
 
| Батько              =  
 
| Батько              =  
Рядок 34: Рядок 34:
 
| Власний сайт        =  
 
| Власний сайт        =  
 
}}
 
}}
'''Крайник Любомир Васильович''' ([[1952]]) — український науковець, інженер-механік, [[Доктор наук|доктор технічних наук]], [[професор]], завідувач [[Кафедра автомобілебудування|кафедри автомобілебудування]], голова правління ВАТ «Український інститут автобусо-тролейбусобудування».
+
 
 +
'''Крайник Любомир Васильович''' (1952 р. н.) — український науковець, інженер-механік, [[Доктор наук|доктор технічних наук]], професор, завідувач [[Кафедра автомобілебудування|кафедри автомобілебудування]], голова правління ВАТ «Український інститут автобусо-тролейбусобудування».
 +
 
 
== Наукова і навчально-методична робота ==  
 
== Наукова і навчально-методична робота ==  
  
У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію (МАДІ, Москва), у 1990 р. представив докторську дисертацію (захист — 1995 р., КАДІ, Київ).  
+
У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію (МАДІ, Москва), у 1990 р. представив докторську дисертацію (захист — 1995 р., КАДІ, Київ).  
  
 
Автор понад 150 наукових праць, 36 винаходів. Під його керівництвом захищені 1 докторська та 4 кандидатські дисертації.  
 
Автор понад 150 наукових праць, 36 винаходів. Під його керівництвом захищені 1 докторська та 4 кандидатські дисертації.  
  
В 1990-91 р.р. як головний конструктор Всесоюзного конструкторсько-експериментального інституту автобусо-тролейбусобудування (тепер ВАТ «Укравтобуспром») відряджений до ФРН для співпраці з Mercedes-Benz (автобусне виробництво на ГолАЗ, РФЗ, Voіth, Webasto).  
+
В 1990-91 р. р. як головний конструктор Всесоюзного конструкторсько-експериментального інституту автобусо-тролейбусобудування (тепер ВАТ «Укравтобуспром») відряджений до ФРН для співпраці з Mercedes-Benz (автобусне виробництво на ГолАЗ, РФЗ, Voіth, Webasto).  
  
З 1993 р. — директор, а з 1996 р. — голова правління ВАТ "Укравтобуспром", головної наукової організації галузі Міністерства промислової політики України. У 1994-96 р.р. — заступник голови Львівського облвиконкому з питань промисловості, паливно-енергетичного комплексу і транспорту. Під його керівництвом здійснена розробка і організація виробництва автобусів КефАЗ (філія КамАЗ, Татарстан), тролейбусів і автобусів нового покоління на ДП  «Південний машинобудівельний завод» (Дніпропетровськ).  
+
З 1993 р. — директор, а з 1996 р. — голова правління ВАТ "Укравтобуспром", головної наукової організації галузі Міністерства промислової політики України.
 +
У 1994-96 р. р. — заступник голови Львівського облвиконкому з питань промисловості, паливно-енергетичного комплексу і транспорту. Під його керівництвом здійснена розробка і організація виробництва автобусів КефАЗ (філія КамАЗ, Татарстан), тролейбусів і автобусів нового покоління на ДП «Південний машинобудівельний завод» (Дніпропетровськ).  
  
З 1999 р. реалізовано базові для України проекти організації виробництва автобусів нового покоління "Богдан" (Луцький і Черкаський заводи, 7 базових моделей), «Еталон» (Бориспільський і Чернігівський заводи, 4 базові моделі) з сумарним випуском приблизно 6 тисяч автобусів, з них 1,2 тисяі на експорт (2007).  
+
З 1999 р. реалізовано базові для України проекти організації виробництва автобусів нового покоління «Богдан» (Луцький і Черкаський заводи, 7 базових моделей), «Еталон» (Бориспільський і Чернігівський заводи, 4 базові моделі) з сумарним випуском приблизно 6 тисяч автобусів, з них 1,2 тисяі на експорт (2007).  
  
Український інститут автобусо-тролейбусобудування активно співпрацює у сфері проектування нових базових моделей автобусів і вантажівок із ТатАЗ і РоАЗ (ПФГ Донінвест, Росія), заводом «Неман» (Білорусь), заводом SolBus (Польща). У кооперації із понад 70 зарубіжними партнерами, інститут виконує роботи із створення нового покоління повнопривідних АТЗ на замовлення Міністерства оборони України. При інституті діє випробувально-сертифікаційний центр ДП  «Укравтотех» (на базі колишнього аеродрому «Черляни»), а також розміщена філія кафедри автомобілебудування. Філія є базою виробничої, конструкторсько-технологічної та переддипломної практики студентів спеціальності «Колесні та гусеничні транспортні засоби».
+
Український інститут автобусо-тролейбусобудування активно співпрацює у сфері проектування нових базових моделей автобусів і вантажівок із ТатАЗ і РоАЗ (ПФГ Донінвест, Росія), заводом «Неман» (Білорусь), заводом SolBus (Польща). У кооперації із понад 70 зарубіжними партнерами, інститут виконує роботи із створення нового покоління повнопривідних АТЗ на замовлення Міністерства оборони України. При інституті діє випробувально-сертифікаційний центр ДП «Укравтотех» (на базі колишнього аеродрому «Черляни»), а також розміщена філія кафедри автомобілебудування. Філія є базою виробничої, конструкторсько-технологічної та переддипломної практики студентів спеціальності «Колесні та гусеничні транспортні засоби».
  
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Версія за 09:15, 22 жовтня 2013

Крайник Любомир Васильович
Kraynyk.jpg
Місце народження Львів
Громадянство Україна
Вчене звання професор
Поточне місце роботи Національний університет "Львівська політехніка"
Завідувач кафедри автомобілебудування

Крайник Любомир Васильович (1952 р. н.) — український науковець, інженер-механік, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри автомобілебудування, голова правління ВАТ «Український інститут автобусо-тролейбусобудування».

Наукова і навчально-методична робота

У 1978 р. захистив кандидатську дисертацію (МАДІ, Москва), у 1990 р. представив докторську дисертацію (захист — 1995 р., КАДІ, Київ).

Автор понад 150 наукових праць, 36 винаходів. Під його керівництвом захищені 1 докторська та 4 кандидатські дисертації.

В 1990-91 р. р. як головний конструктор Всесоюзного конструкторсько-експериментального інституту автобусо-тролейбусобудування (тепер ВАТ «Укравтобуспром») відряджений до ФРН для співпраці з Mercedes-Benz (автобусне виробництво на ГолАЗ, РФЗ, Voіth, Webasto).

З 1993 р. — директор, а з 1996 р. — голова правління ВАТ "Укравтобуспром", головної наукової організації галузі Міністерства промислової політики України. У 1994-96 р. р. — заступник голови Львівського облвиконкому з питань промисловості, паливно-енергетичного комплексу і транспорту. Під його керівництвом здійснена розробка і організація виробництва автобусів КефАЗ (філія КамАЗ, Татарстан), тролейбусів і автобусів нового покоління на ДП «Південний машинобудівельний завод» (Дніпропетровськ).

З 1999 р. реалізовано базові для України проекти організації виробництва автобусів нового покоління «Богдан» (Луцький і Черкаський заводи, 7 базових моделей), «Еталон» (Бориспільський і Чернігівський заводи, 4 базові моделі) з сумарним випуском приблизно 6 тисяч автобусів, з них 1,2 тисяі на експорт (2007).

Український інститут автобусо-тролейбусобудування активно співпрацює у сфері проектування нових базових моделей автобусів і вантажівок із ТатАЗ і РоАЗ (ПФГ Донінвест, Росія), заводом «Неман» (Білорусь), заводом SolBus (Польща). У кооперації із понад 70 зарубіжними партнерами, інститут виконує роботи із створення нового покоління повнопривідних АТЗ на замовлення Міністерства оборони України. При інституті діє випробувально-сертифікаційний центр ДП «Укравтотех» (на базі колишнього аеродрому «Черляни»), а також розміщена філія кафедри автомобілебудування. Філія є базою виробничої, конструкторсько-технологічної та переддипломної практики студентів спеціальності «Колесні та гусеничні транспортні засоби».

Джерела

  • 1, 2 Сторінки на сайтах Національного університету «Львівська політехніка».