Відмінності між версіями «Базилевич Роман Петрович»

Версія за 14:35, 4 вересня 2013

Засновник і перший завідувач кафедрою Базилевич Роман Петрович професор, доктор технічних наук, академік Академії інженерних наук України, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, член Американської комп’ютерної асоціації (АСМ), феллов Інституту Інженерів-електриків Великобританії.

Роман Петрович закінчив радіотехнічний факультет Львівського політехнічного інституту у 1958 р. Навчався в аспірантурі та працював у Фізико-механічному інституті Академії наук, де виконав кандидатську дисертацію. З 1967 року по сьогоднішній день працює в Національному університеті «Львівська політехніка». У 1983 р. захистив у Ленінградському електротехнічному інституті докторську дисертацію за напрямком комп’ютерних наук з автоматизованого проектування електронних пристроїв. В 1990 р. ініціював утворення першої в західному регіоні України кафедри програмного забезпечення, яку очолював до 2001 р. За перші п’ять років його завідування кафедра була атестована за 4 рівнем акредитації, забезпечила успішну підготовку бакалаврів, спеціалістів, магістрів та аспірантів. З 1995 по 1996 рр. виконував наукові дослідження в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго. На протязі 2000 — 2001 рр. як переможець конкурсу імені Фулбрайта уряду США проводив наукові дослідження в Гарвардському університеті.

Роман Петрович ініціював широке розгортання наукових досліджень в царині комп’ютерних наук у «Львівській політехніці». На початку 70-х років створив першу у нашому університеті наукову групу з автоматизованого проектування, де було підготовлено багато висококваліфікованих спеціалістів — розробників складних програмних систем. Створив власну наукову школу в галузі комп’ютерного проектування та математичного моделювання. Є ініціатором відкриття та головою Комісії інформатики та кібернетики Наукового товариства ім. Шевченка з моменту його відродження у 1989 р., очолив п’ять науково-практичних конференцій з проблем українізації комп’ютерів, чим сприяв справі національно-культурного відродження України. У 1979 р. організував першу і ряд наступних конференцій з автоматизованого проектування, в лютому 2000 р. — першу регіональну конференцію з сучасних проблем в комп’ютерних науках. Є ініціатором створення у Львові Центру Інституту інженерів-електриків Великобританії (1996 р.) та відділення Американської комп’ютерної асоціації АСМ (1999 р.), які він очолив.

У 1995 році ініціював відкриття та очолив докторську спеціалізовану раду для захисту дисертацій зі спеціальностей «Математичне моделювання» та «Математичне та програмне забезпечення обчислювальної техніки». Під його науковим керівництвом виконано 60 науково-дослідних проектів, в тому числі на замовлення Комітету з науки та технологій, Міносвіти та Міноборони України. У 2003 р. став переможцем конкурсу наукових робіт фірми INTEL. З 2005 р. керує науково-дослідною робою за французько-українською програмою «Дніпро».

Виступав з науковими доповідями в багатьох провідних університетах світу: США, Франції, Індії, Чехії, Словаччини, Німеччини, Росії, Латвії, Литви, Естонії, Вірменії, Грузії, Узбекистану. Є членом організаційних та програмних комітетів ряду як українських, так і міжнародних конференцій. Член редакційної ради журналу «Управляющие системы и машины» НАН України, голова редколегії наукового збірника «Сучасні проблеми в комп’ютерних науках», відповідальний редактор декількох наукових видань. Є експертом Єврокомісії з проблем інформатики. Має понад 350 наукових праць, в тому числі 3 монографії, отримав 11 патентів на спеціалізовані цифрові пристрої. Науковий керівник 11 кандидатських та консультант однієї докторської дисертацій.

Нагороджений знаком «Відмінник освіти України», грамотами Міносвіти та Львівської політехніки, відзначений Енциклопедією Сучасної України, Marquis Who’s Who, Міжнародним біографічним центром в Кембріджі (Англія) та Американським біографічним інститутом.