Відмінності між версіями «Едвін Гаусвальд»
(→Коротка біографія та професійна діяльність) |
|||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
= Коротка біографія та професійна діяльність = | = Коротка біографія та професійна діяльність = | ||
| + | |||
| + | Народився 3 вересня 1868 р. у Львові у родині головного бухгалтера Галицького крайового | ||
| + | банку Отта Гаусвальда та Кароліни уродж. Лянґ (Karolina Lang); був одружений з Яніною | ||
| + | уродж. Марошаньі (Janina Marossanyi). У 1886–1887 р. його батько, як почесний доцент, | ||
| + | викладав бухгалтерський облік у Вищій технічній школі у Львові. | ||
| + | |||
| + | У 1878–1886 рр. навчався у гімназії у Львові. У 1886–1891 рр. здобував освіту на факультеті | ||
| + | машинобудування Вищої технічної школи у Львові, який закінчив з відзнакою. Уже як | ||
| + | дипломований інженер, наступних два роки він підвищував свою кваліфікацію у вузах | ||
| + | Берліна та Цюріха, де відвідував курси з проектування машин та електротехніки. | ||
| + | |||
| + | У 1893–1896 рр. розпочав кар’єру на посаді інженера-конструктора віденської філії | ||
| + | німецької фірми “Siemens & Halske”. У 1893 р. реалізував прокладення електричної | ||
| + | трамвайної лінії у Львові (тут з 1888 р. діяла трамвайна колія на кінній тязі). | ||
| + | |||
| + | У 1896–1902 рр. працював старшим інженером у віденській філії акумуляторного заводу | ||
| + | Карла Поллака “Accumaulatoren-Werke System Pollak AG”, що у Франкфурті-на-Майні. | ||
| + | 18 березня 1903 р. призначено звичайним професором новоствореної ІІ-ї кафедри механічної | ||
| + | інженерії (згодом перейменованої у I-шу кафедру машинобудування (елементів машин)) на | ||
| + | відділі машинобудування Вищої технічної школи у Львові. | ||
| + | |||
| + | У Вищій технічній школі у Львові обіймав адміністративні посади: у 1908/1909 н. р. – декан | ||
| + | та у 1910/1912 н. р. продекан відділу машинобудування, 1912/1913 н. р. – ректор, | ||
| + | 1913/1914 н. р. – проректор, у 1921 р. – тимчасовий заступник ректора. | ||
| + | |||
| + | У серпні 1938 р. припинив викладацьку діяльність, одержав звання почесного професора та | ||
| + | вийшов на пенсію. У 1939–1941 рр. знову повернувся до викладацької роботи, очолив | ||
| + | кафедру елементів машин та продовжив читав свої дисципліни: елементи машин, організація | ||
| + | та управління підприємствами, конструювання елементів машин. | ||
| + | |||
| + | 8 березня 1942 р. помер у Львові; похований на Личаківському кладовищі. | ||
= Навчально-педагогічна праця = | = Навчально-педагогічна праця = | ||
Версія за 14:28, 14 листопада 2024
| Едвін Гаусвальд * | |
 [Едвін Гаусвальд] | |
| Ім'я при народженні | Едвін |
|---|---|
| Дата народження | 3 вересня 1868 р. |
| Місце народження | м. Львів |
| Помер | 8 березня 1942 р. |
| Поховання | Личаківське кладовище, м. Львів |
| Роки життя | 74 |
| Громадянство | Австро-Угорщина, Польська Республіка |
| Національність | поляк |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Галузь наукових інтересів | механіка, електротехніка, конструювання машин |
| Відомий у зв’язку з | науковою та професійною діяльністю |
Станіслав Лукасевич (Stanisław Łukasiewicz) – відомий інженер-механік, професор, завідувач кафедри підйомних машин та транспортного устаткування Львівської політехніки.
Зміст
Коротка біографія та професійна діяльність
Народився 3 вересня 1868 р. у Львові у родині головного бухгалтера Галицького крайового банку Отта Гаусвальда та Кароліни уродж. Лянґ (Karolina Lang); був одружений з Яніною уродж. Марошаньі (Janina Marossanyi). У 1886–1887 р. його батько, як почесний доцент, викладав бухгалтерський облік у Вищій технічній школі у Львові.
У 1878–1886 рр. навчався у гімназії у Львові. У 1886–1891 рр. здобував освіту на факультеті машинобудування Вищої технічної школи у Львові, який закінчив з відзнакою. Уже як дипломований інженер, наступних два роки він підвищував свою кваліфікацію у вузах Берліна та Цюріха, де відвідував курси з проектування машин та електротехніки.
У 1893–1896 рр. розпочав кар’єру на посаді інженера-конструктора віденської філії німецької фірми “Siemens & Halske”. У 1893 р. реалізував прокладення електричної трамвайної лінії у Львові (тут з 1888 р. діяла трамвайна колія на кінній тязі).
У 1896–1902 рр. працював старшим інженером у віденській філії акумуляторного заводу Карла Поллака “Accumaulatoren-Werke System Pollak AG”, що у Франкфурті-на-Майні. 18 березня 1903 р. призначено звичайним професором новоствореної ІІ-ї кафедри механічної інженерії (згодом перейменованої у I-шу кафедру машинобудування (елементів машин)) на відділі машинобудування Вищої технічної школи у Львові.
У Вищій технічній школі у Львові обіймав адміністративні посади: у 1908/1909 н. р. – декан та у 1910/1912 н. р. продекан відділу машинобудування, 1912/1913 н. р. – ректор, 1913/1914 н. р. – проректор, у 1921 р. – тимчасовий заступник ректора.
У серпні 1938 р. припинив викладацьку діяльність, одержав звання почесного професора та вийшов на пенсію. У 1939–1941 рр. знову повернувся до викладацької роботи, очолив кафедру елементів машин та продовжив читав свої дисципліни: елементи машин, організація та управління підприємствами, конструювання елементів машин.
8 березня 1942 р. помер у Львові; похований на Личаківському кладовищі.
Навчально-педагогічна праця
Інженерний та науковий доробок
Політична та громадська діяльність
Відзнаки та нагороди
Примітки
Бібліографія Едвіна Гаусвальда
(с) Дану статтю підготувала:
