Версія за 22:01, 1 вересня 2024

Збігнєв Маріан Кшивоблоцький (Zbigniew Maria Krzywobłocki (Krzywobłocki-Leliwa)) – авіаційний інженер, професор аеронавтики та космонавтики, викладач Львівської політехніки, професор Політехнічного інституту Брукліна в Нью-Йорку, Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн та Мічиганського університету в Анн-Арборі.

Біографія

Збігнєв Кшивоблоцький народився 29 липня 1904 р. у Львові в шляхетській родині (гербу Леліва), син Бенедикта та Станіслави з роду Циммер.

У 1929-1932рр., ще будучи студентом Львівської політехніки, працював заступником асистента кафедри нарисної геометрії . 1932-1933 рр. – заступник асистента кафедри будівництва машин Львівської політехніки .

У 1935-1936 рр. З. Кшивоблоцький – молодший асистент ІІ кафедри механіки Львівської політехніки .

У 1936 р. закінчив навчання на механічному факультеті у Львівській політехніці та отримав диплом інженера . Протягом 1928-1936 рр. читав лекції для пілотів військового аеродрому в Скнилові, біля Львова.

У 1934–1936 рр. в Інституті техніки планеризму у Львівській політехніці, проводив дослідження щодо використання порохових ракет в авіації .

У 1936–1937 рр. працював у конструкторському бюро Люблінського аеропланового заводу (Lubelskiej Wytwórni Samolotów), а з 1937 р. працював на Державному авіаційному заводі у Варшаві (Państwowych Zakładach Lotniczych).

В 1938-1939 рр. інженер-механік, З. Кшивоблоцький був старшим асистентом Інституту техніки планеризму; проводив практичні заняття з конструкції літаків для студентів.

У вересні 1939 р. емігрував до Франції, де продовжив роботу в авіаційній промисловості. Після поразки Франції переїхав до Великої Британії, а звідти до Канади.

З 1941 р. він працював в авіаційному підрозділі Canadian Carand Foundry Co. Ltd у Форт-Вільям у провінції Онтаріо.

У 1942 р. З. Кшивоблоцький працював у [Noorduyn https://en.wikipedia.org/wiki/Noorduyn Noorduyn Aircraft Ltd) у Монреалі.

Звідти він направився до [https://www.forbes.com/colleges/polytechnic-institute-of-new-york-university/ Політехнічного інституту Брукліна) в Нью-Йорку, де в 1943 р. отримав ступінь магістра авіаційної інженерії.

1944 р. захистив докторську дисертацію за тією ж спеціальністю. Дисертація на тему: «Approxi mategeneral method in the theory of plates of small deflection» (Sc.M.: Applied Mathematics, 1946), науковий керівник: Stefan Bergman.

Він також вивчав математику в (Brown Universityhttps://en.wikipedia.org/wiki/Brown_University Університеті Брауна) в Провіденсі, Род-Айленд, США (магістр у 1945 р.) та в (Ліонський університет https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Університеті де Ліон) у Франції (доктор філософії в 1955 р.). У 1946–1949 рр. він викладав авіатехніку в (University of Illinois Urbana-Champaign https://en.wikipedia.org/wiki/University_of_Illinois_Urbana-Champaign Університеті Іллінойсу) в Урбана-Шампейн, а в 1949–1960 рр. працював там професором газової динаміки.

У 1958–1960 рр. на замовлення армії розрахував траєкторію можливого польоту на Марс.

З 1960 р. обіймав посаду професора (University of Michigan https://en.wikipedia.org/wiki/University_of_Michigan Мічиганського університету) в Анн-Арборі, де працював над американською космічною програмою .

Помер в США у 1978 р., точна дата смерті невідома

Наукова, проєктно-конструкторська, винахідницька діяльність