Відмінності між версіями «Юліан Захарієвич»
(наповнення сторінки) |
(додано фото) |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | {{Особа| П.І.Б = Юліан Захарієвич| Зображення (фото) = | + | {{Особа| П.І.Б = Юліан Захарієвич| Зображення (фото) = Захарієвич Ю..jpg| Підпис зображення (фото) =| Ім'я при народженні =| Дата народження = 17 липня 1837 р.| Місце народження = м. Львів| Дата смерті = 27 грудня 1898 р.| Місце смерті = м. Львів| Роки життя =| Причина смерті =| Поховання = Личаківський цвинтар| Титул =| Герб =| Підпис герба =| Батько =| Матір =| Дружина =| Чоловік =| Діти =| Відомі родичі =| Громадянство =| Національність =| Alma mater = [[Технічна академія]]| Дата закінчення = 1857 рік| Спеціальність =| Військове звання =| Галузь наукових інтересів =| Кваліфікаційний рівень =| Науковий ступінь =| Науковий керівник =| Дата присвоєння н_с =| Вчене звання = професор | Дата присвоєння в_з =| Відомі учні =| Відомі команди =| Відомий у зв’язку з =| Поточне місце роботи =| Почесні звання =| Державні нагороди = <!-- Ордени, медалі, іменна зброя тощо-->| Підпис =| Сторінка на lp_edu_ua =| Власний сайт =}} |
'''Захарієвич Юліан Октавіан''' (Julian Oktawian Zachariewicz) (17 липня 1837 р. – 27 грудня 1898 р.) — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття – початку ХХ століття. | '''Захарієвич Юліан Октавіан''' (Julian Oktawian Zachariewicz) (17 липня 1837 р. – 27 грудня 1898 р.) — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття – початку ХХ століття. |
Версія за 12:22, 29 січня 2024
Юліан Захарієвич | |
| |
Дата народження | 17 липня 1837 р. |
---|---|
Місце народження | м. Львів |
Помер | 27 грудня 1898 р. м. Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Alma mater | Технічна академія |
Дата закінчення | 1857 рік |
Вчене звання | професор |
Захарієвич Юліан Октавіан (Julian Oktawian Zachariewicz) (17 липня 1837 р. – 27 грудня 1898 р.) — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття – початку ХХ століття.
Біографічна довідка
Народився у Львові в родині вірменина Георгія Захарієвича та Юзефи з Ґросманів. Навчався у Львові у реальній школі.
1852–1857 рр. — навчався в Цісарсько-королівській технічній академії у Львові, нині — Національний університет «Львівська політехніка».
1858 р. — закінчив Віденську політехніку, де отримав професійну освіту.
1859 р. — проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста при реставрації віденського готичного костелу св. Стефана. Працював на Австрійській залізниці.
З 1871 р. — професор, завідувач кафедри архітектури Цісарсько-королівської технічної академії у Львові.
1881–1882 р. — ректор Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.
Був одружений двічі. Батько не менш відомого львівського архітектора і підприємця Альфреда Захарієвича.
З огляду на заслуги перед містом та фанатичну любов до Львова одержав додаток до прізвища — Захаревич-Львігруд (Zachariewicz-Lwigród).
Був піонером створення у Львові комплексних архітектурно-будівельних компаній. Зібрав колекцію творів українського ужиткового мистецтва.
27 грудня 1898 р. — помер у Львові, похований там же на Личаківському цвинтарі.
1992 року на честь Ю. Захарієвича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901–1946 рр. іменем Захарієвича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська.
1910 р. — у вестибюлі головного корпусу Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — Національний університет «Львівська політехніка») встановлено погруддя із зображенням Ю. Захарієвича авторства Юліуша Белтовського.
Роботи у Львові
- Проекти корпусів Національного університету «Львівська політехніка»:
- - головний корпус вул. С. Бандери, 12 (1873–1877 рр.)
- - корпус Хімічної лабораторії — нинішній хімічний корпус, пл. Св. Юра, 9 (завершений у 1876 р.)
- Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874 р.)
- Галицька ощадна каса (1888–1891 рр.), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15)
- Майстерня-особняк художника Яна Стики (1889–1890 рр.), де нині розмістився музей О. Новаківського (вул. Листопадового чину, 11)
- Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка
- Костел і монастир сестер францисканок (1876–1888 рр., вул. Лисенка, 43)
Примітки
- Лицар з Львигороду Юліан Захарієвич
- Юліан Захарієвич
- Юліан Захарієвич
- Австрійське обличчя Львова: що варто знати про архітектора Захарієвича
- Захарієвичі півстоліття були законодавцями стилю львівської архітектури
- «Юлієтка» — архітектурний скарб ХІХ століття
- П'ятий з'їзд польських техніків 8–11 вересня 1910 р.
- Вітражі львівських храмів
- Палац Жевуських-Лянцкоронських