Відмінності між версіями «Юліан Захарієвич»

Версія за 12:17, 29 січня 2024

Юліан Захарієвич
Дата народження	17 липня 1837 р.
Місце народження	м. Львів
Помер	27 грудня 1898 р. м. Львів
Поховання	Личаківський цвинтар
Alma mater	Технічна академія
Дата закінчення	1857 рік
Вчене звання	професор

Захарієвич Юліан Октавіан (Julian Oktawian Zachariewicz) (17 липня 1837 р. – 27 грудня 1898 р.) — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття – початку ХХ століття.

Біографічна довідка

Народився у Львові в родині вірменина Георгія Захарієвича та Юзефи з Ґросманів. Навчався у Львові у реальній школі.

1852–1857 рр. — навчався в Цісарсько-королівській технічній академії у Львові, нині — Національний університет «Львівська політехніка».

1858 р. — закінчив Віденську політехніку, де отримав професійну освіту.

1859 р. — проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста при реставрації віденського готичного костелу св. Стефана. Працював на Австрійській залізниці.

З 1871 р. — професор, завідувач кафедри архітектури Цісарсько-королівської технічної академії у Львові.

1881–1882 р. — ректор Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.

Був одружений двічі. Батько не менш відомого львівського архітектора і підприємця Альфреда Захарієвича.

З огляду на заслуги перед містом та фанатичну любов до Львова одержав додаток до прізвища — Захаревич-Львігруд (Zachariewicz-Lwigród).

Був піонером створення у Львові комплексних архітектурно-будівельних компаній. Зібрав колекцію творів українського ужиткового мистецтва.

Надгробок Юліана Захарієвича на Личаківському цвинтарі

27 грудня 1898 р. — помер у Львові, похований там же на Личаківському цвинтарі.

1992 року на честь Ю. Захарієвича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901–1946 рр. іменем Захарієвича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська.

1910 р. — у вестибюлі головного корпусу Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — Національний університет «Львівська політехніка») встановлено погруддя із зображенням Ю. Захарієвича авторства Юліуша Белтовського.

Роботи у Львові

• Проекти корпусів Національного університету «Львівська політехніка»:

- головний корпус вул. С. Бандери, 12 (1873–1877 рр.)

- корпус Хімічної лабораторії — нинішній хімічний корпус, пл. Св. Юра, 9 (завершений у 1876 р.)

• Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874 р.)
• Галицька ощадна каса (1888–1891 рр.), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15)
• Майстерня-особняк художника Яна Стики (1889–1890 рр.), де нині розмістився музей О. Новаківського (вул. Листопадового чину, 11)
• Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка
• Костел і монастир сестер францисканок (1876–1888 рр., вул. Лисенка, 43)

Примітки

• Лицар з Львигороду Юліан Захарієвич
• Юліан Захарієвич
• Юліан Захарієвич
• Австрійське обличчя Львова: що варто знати про архітектора Захарієвича
• Захарієвичі півстоліття були законодавцями стилю львівської архітектури
• «Юлієтка» — архітектурний скарб ХІХ століття
• П'ятий з'їзд польських техніків 8–11 вересня 1910 р.
• Вітражі львівських храмів
• Палац Жевуських-Лянцкоронських