Відмінності між версіями «Юліан Захарієвич»
(додано посилання на Альфреда Захарієвича) |
(→Біографічна довідка: додано посилання на Юліуша Белтовського) |
||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
1992 року на честь Ю. Захарієвича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901–1946 рр. іменем Захарієвича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська. | 1992 року на честь Ю. Захарієвича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901–1946 рр. іменем Захарієвича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська. | ||
| − | 1910 р. — у вестибюлі головного корпусу Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — [[Національний університет «Львівська політехніка»]]) встановлено погруддя із зображенням Ю. Захарієвича авторства Юліуша Белтовського. | + | 1910 р. — у вестибюлі головного корпусу Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — [[Національний університет «Львівська політехніка»]]) встановлено погруддя із зображенням Ю. Захарієвича авторства [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%83%D1%88_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Юліуша Белтовського]. |
==Роботи у Львові== | ==Роботи у Львові== | ||
Версія за 11:44, 19 січня 2024
| Юліан Захарієвич | |
 | |
| Дата народження | 17 липня 1837 р. |
|---|---|
| Місце народження | м. Львів |
| Помер | 27 грудня 1898 р. м. Львів |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Alma mater | Технічна академія |
| Дата закінчення | 1857 рік |
| Вчене звання | професор |
Захарієвич Юліан Октавіан (Julian Oktawian Zachariewicz) (17 липня 1837 р. – 27 грудня 1898 р.) — львівський архітектор, засновник і організатор Львівської архітектурної школи, яка визначала архітектурне обличчя Львова 2-ї половини XIX століття – початку ХХ століття.
Біографічна довідка
Народився у Львові в родині вірменина Георгія Захарієвича та Юзефи з Ґросманів. Навчався у Львові у реальній школі.
1852–1857 рр. — навчався в Цісарсько-королівській технічній академії у Львові, нині — Національний університет «Львівська політехніка».
1858 р. — закінчив Віденську політехніку, де отримав професійну освіту.
1859 р. — проходив практику в архітектурному бюро Леопольда Ернста при реставрації віденського готичного костелу св. Стефана. Працював на Австрійській залізниці.
З 1871 р. — професор, завідувач кафедри архітектури Цісарсько-королівської технічної академії у Львові.
1881–1882 р. — ректор Цісарсько-королівської Вищої технічної школи у Львові.
Був одружений двічі. Батько не менш відомого львівського архітектора і підприємця Альфреда Захарієвича.
З огляду на заслуги перед містом та фанатичну любов до Львова одержав додаток до прізвища — Захаревич-Львігруд (Zachariewicz-Lwigród).
Був піонером створення у Львові комплексних архітектурно-будівельних компаній. Зібрав колекцію творів українського ужиткового мистецтва.
27 грудня 1898 р. — помер у Львові, похований там же на Личаківському цвинтарі.
1992 року на честь Ю. Захарієвича названо одну з вулиць Львова. Раніше, у 1901–1946 рр. іменем Захарієвича називалась вулиця, що нині має назву Архітекторська.
1910 р. — у вестибюлі головного корпусу Цісарсько-королівської політехнічної школи у Львові (нині — Національний університет «Львівська політехніка») встановлено погруддя із зображенням Ю. Захарієвича авторства Юліуша Белтовського.
Роботи у Львові
- Проекти корпусів Національного університету «Львівська політехніка»:
- - головний корпус вул. С. Бандери, 12 (1873–1877 рр.)
- - корпус Хімічної лабораторії — нинішній хімічний корпус, пл. Св. Юра, 9 (завершений у 1876 р.)
- Власний будинок у стилі неоренесансу на вулиці Каменярів, 9 (1874 р.)
- Галицька ощадна каса (1888–1891 рр.), де нині розмістився Музей етнографії та художнього промислу (пр. Свободи, 15)
- Майстерня-особняк художника Яна Стики (1889–1890 рр.), де нині розмістився музей О. Новаківського (вул. Листопадового чину, 11)
- Низка вілл та особняків для діячів науки та культури у львівському районі Кастелівка
- Костел і монастир сестер францисканок (1876–1888 рр., вул. Лисенка, 43)
