Відмінності між версіями «Кочан Володимир Олександрович»
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
|||
| Рядок 48: | Рядок 48: | ||
==Коротка біографія і професійна діяльність== | ==Коротка біографія і професійна діяльність== | ||
| + | |||
| + | Народився 5 червня 1909 р. в м. Рава-Руська Львівської області. | ||
| + | |||
| + | Після закінчення гімназії, у 1928 р., вступив до Львівської політехніки на електротехнічний відділ механічного факультету. | ||
| + | |||
| + | У 1937 р. закінчив навчання і став асистентом кафедри електричних вимірювань. | ||
| + | З вересня 1939 р. продовжив працювати у Львівській політехніці. Впродовж 1939–1941 рр. – профорг кафедри. | ||
| + | Від 1944 р. до 1953 р. – старший викладач кафедри електричних вимірювань електротехнічного факультету. З 1944 до 1945 – виконувач обов’язків завідувача цієї ж кафедри. За сумісництвом – старший інженер в Управлінні у справах мір і вимірювальних приладів (1944–1951). | ||
| + | |||
| + | Пройшов навчання у вечірньому університеті марксизму-ленінізму (1949). | ||
| + | |||
| + | У 1952 р. захистив кандидатську дисертацію «Теория и применение дифференциальных приборов с меднозакисными выпрямителями» і здобув науковий ступінь кандидата технічних наук. | ||
| + | Впродовж 1953–1982 рр. – доцент кафедри електричних вимірювань і приладів. | ||
| + | |||
| + | Велику увагу приділяв вдосконаленню методики викладання. | ||
| + | |||
| + | Займав посади голови цехкому електротехнічного факультету ЛПІ, секретаря, страхделегата цехкому. Був членом редакції газети інституту (1944–1946), членом оргбюро товариства «Внтоприборпром». За сумісництвом – науковий керівник НДС-11 (1973–1975) та голова СКПБ «Микроприбор» (1976–1982); старший науковий співробітник НДЛ-11 (1982–1987). | ||
| + | |||
| + | За участю Володимира Кочана на львівському заводі «Теплоконтроль» розроблено і налагоджено для серійного випуску 15 найменувань електровимірювальних приладів. Вчений розробив низку пристроїв для перевірки електровимірювальних приладів. | ||
| + | |||
| + | Звільнений з ЛПІ за власним бажанням 1987 р. у зв’язку із виходом на пенсію. | ||
| + | |||
| + | Помер 30 квітня 1988 р. у Львові. Похований на Брюховицькому цвинтарі. | ||
==Наукова діяльність== | ==Наукова діяльність== | ||
Версія за 19:02, 20 серпня 2021
| *Кочан Володимир Олександрович | |
 Володимир Кочан | |
| Ім'я при народженні | Володимир |
|---|---|
| Дата народження | 8 червня 1909 р. |
| Місце народження | м. Рава-Руська на Львівщині |
| Помер | 30 квінтя 1988 р. м. Львів |
| Поховання | Брюховицький цвинтар під Львовом |
| Громадянство | УРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівська політехніка |
| Дата закінчення | 1937 р. |
| Спеціальність | електротехнік |
| Галузь наукових інтересів | дослідження мостів постійного струму |
| Науковий ступінь | кандидат наук |
| Дата присвоєння н.с. | 1952 р. |
| Вчене звання | доцент |
| Дата присвоєння в.з. | 1954 р. |
Кочан Володимир Олександрович – український науковець, фахівець у галузі електрики, електричних вимірювань та метрології
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Народився 5 червня 1909 р. в м. Рава-Руська Львівської області.
Після закінчення гімназії, у 1928 р., вступив до Львівської політехніки на електротехнічний відділ механічного факультету.
У 1937 р. закінчив навчання і став асистентом кафедри електричних вимірювань. З вересня 1939 р. продовжив працювати у Львівській політехніці. Впродовж 1939–1941 рр. – профорг кафедри. Від 1944 р. до 1953 р. – старший викладач кафедри електричних вимірювань електротехнічного факультету. З 1944 до 1945 – виконувач обов’язків завідувача цієї ж кафедри. За сумісництвом – старший інженер в Управлінні у справах мір і вимірювальних приладів (1944–1951).
Пройшов навчання у вечірньому університеті марксизму-ленінізму (1949).
У 1952 р. захистив кандидатську дисертацію «Теория и применение дифференциальных приборов с меднозакисными выпрямителями» і здобув науковий ступінь кандидата технічних наук. Впродовж 1953–1982 рр. – доцент кафедри електричних вимірювань і приладів.
Велику увагу приділяв вдосконаленню методики викладання.
Займав посади голови цехкому електротехнічного факультету ЛПІ, секретаря, страхделегата цехкому. Був членом редакції газети інституту (1944–1946), членом оргбюро товариства «Внтоприборпром». За сумісництвом – науковий керівник НДС-11 (1973–1975) та голова СКПБ «Микроприбор» (1976–1982); старший науковий співробітник НДЛ-11 (1982–1987).
За участю Володимира Кочана на львівському заводі «Теплоконтроль» розроблено і налагоджено для серійного випуску 15 найменувань електровимірювальних приладів. Вчений розробив низку пристроїв для перевірки електровимірювальних приладів.
Звільнений з ЛПІ за власним бажанням 1987 р. у зв’язку із виходом на пенсію.
Помер 30 квітня 1988 р. у Львові. Похований на Брюховицькому цвинтарі.
