Відмінності між версіями «Роман Ґостковський»
(→Коротка біографія і професійна діяльність) |
|||
Рядок 54: | Рядок 54: | ||
<ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Віденський технічний університет]</ref> | <ref>[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Віденський технічний університет]</ref> | ||
+ | [[Файл:1-84.jpg|міні]] | ||
У 1860–1865 роках працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 – на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 роках – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта. | У 1860–1865 роках працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 – на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 роках – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта. |
Версія за 14:15, 2 червня 2020
Роман Ґостковський | |
| |
Ім'я при народженні | Роман |
---|---|
Титул | барон |
Gozdawa | |
Дата народження | 2 вересня 1837 р. |
Місце народження | Тшицеж, біля Сєдльце, Австрійська імперія |
Помер | 27 березня 1912 р. Львів |
Поховання | Личаківське кладовище, Львів |
Роки життя | 75 |
Батько | Базилій Ґостковський |
Матір | Юліанна Броновецька |
Відомі родичі | дочка - Софія Анна Морачевська |
Дружина | Ванда (дівоче - Дилевська) |
Громадянство | Австрійська імперія, Австро-Угорщина |
Національність | поляк |
Alma mater | Віденський технічний університет |
Дата закінчення | 1858 р. |
Спеціальність | інженер-залізничник |
Галузь наукових інтересів | залізничний транспорт, повітроплавання |
Кваліфікаційний рівень | приват-доцент |
Дата присвоєння н.с. | габілітація, 1872 |
Вчене звання | професор |
Дата присвоєння в.з. | 1890 |
Відомі учні | Кароль Скібіньський, Кароль Вонторек, Казімєж Зіпсер |
Відомий у зв’язку з | ректор Вищої політехнічної школи 1897-1898 рр., перший в Австро-Угорщині почав викладати теорію залізничного руху |
Почесні звання | Почесний член Політехнічного товариства у Львові |
Роман Ґостковський (Roman Gostkowski) – видатний інженер у галузі залізничного транспорту, автор численних статей і монографій, професор, ректор у 1897-1898 роках Вищої політехнічної школи, перший голова Політехнічного товариства у Львові.
Зміст
Коротка біографія і професійна діяльність
Роман Ґостковський народився 2 вересня 1837 року у с. Тшицеж біля Седльця (тепер Польща). Закінчив реальну школу та Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні. У 1858 році отримав диплом інженера.
У 1860–1865 роках працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 – на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 роках – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта. У 1872 році габілітувався у Технічній академії і отримав звання приват-доцента. Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр. Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні – обіймав посаду керівника технічного відділу в генеральній дирекції державних залізниць. У 1890–1908 роках – очолює кафедру залізничого руху професор Політехніки. Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху». У 1897-1898 роках був обраний ректором Вищої політехнічної школи Від часу створення у 1877 році до 1884, i протягом 1893-1895 рр. був головою Політехнічного товариства у Львові, де виголосив 43 доповіді. У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 році надало йому титул почесного члена. Був членом міської ради Львова, членом патентного суду. Вийшов на пенсію у 1908 р., мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францисканська). Помер 27 березня 1912 р. у Львові, похований на Личаківському кладовищі.
Дочка – Софія Анна Морачевська , польська громадсько-політична діячка.
Наукова діяльність
Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами. Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki» (1883) та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899). Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der Eisenbahnwagen» (1898). Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»). Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892). У своїх дослідженнях він цікавився проблемами та питаннями розвитку аграрної сфери. Про це свідчать статті: «Землеробство» / «Praca na roli» (1896), «Електроенергія у рільництві» / «Elektryczność na roli» (1897).
Популяризаторська діяльність
7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив публічну лекцію про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому перебував Бруно Абданк Абаканович. 29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який Політехнічне товариство організувало з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де засобами телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику . Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881) . Практичну частину проекту втілив в життя інженер Францішек Рихновський.
Друкована спадщина
Після смерті Романа Ґостковського бібліотека Вищої політехнічної школи отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.
Бібліографія
Праці Романа Ґостковського у фонді Науково-технічної бібліотеки
Gostkowski R. Arbeit der Osmose / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1897]. – [4] S. – Separatabdruck: Die Zeit / Herausgeber: I. Singer, Hermann Bahr, Heinrich Kanner. Wien, 1897. 13. Band, 13. November (№ 163). S. 101–103 ; 20. November (№ 164). S. 117–119 ; 27. November (№ 165). S. 137–140.
Gostkowski R. Arbeitsaufwand bei Bewegung von Wagen mit Bahnzügen / Roman Gostkowski. – [Wien : Im Selbstverlage des Verfassers : Druck von Carl Fromme, 1898?]. – 8 S. – Separatabdruck aus der «Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt».
Gostkowski R. Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität / Roman Gostkowski.– [S. l. : s. n., 1887]. – [2] S. – Separatabdruck: Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines / verantwortl. Redacteur Paul Kortz. Wien : Verlag des Vereines, 1887. 12. Jahrgang, 10. Juni (№ 23). S. 186–187.
Gostkowski R. Beheizung und Beleuchtung der Eisenbahnwagen / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1899]. – [8] S. – Sonder-Abdruk aus dem Kaiser-Jubiläumswerk «Geschichte der Eisenbahnen der österr.-ung. Monarchie» / herausgegeben von Oesterr. Eisenbahnbeamten-Verein. Leipzig ; Wien ; Teschen : Verlag von Karl Prochaska. S. 551–565.
Gostkowski R. Beheizung und Beleuchtung der Eisenbahnwagen / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1899]. – [8] S. – Sonder-Abdruck aus dem Kaiser-Jubiläumswerk «Geschichte der Eisenbahnen der österr.-ung. Monarchie» / herausgegeben von Oesterr. Eisenbahnbeamten-Verein. Leipzig ; Wien ; Teschen : Verlag von Prochaska. S. 551–565.
Gostkowski R. Choroba kolei państwowych w Austryi / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1901]. – [18] s. – Odbitka. S. 116–152.
Gostkowski R. Das Anhalten der Schnellzüge in Zwischenstationen / Roman Gostkowski. – Wien : Im Selbstverlage des Verfassers : Druck von Carl Fromme, [1892?]. – 4 S. – Separatabdruck aus der «Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt».
Gostkowski R. Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1889]. – 12 S. – Separatabdruck aus der «Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt». 1889. 15. und 22. September.
Gostkowski R. Die günstigste Geschwindigkeit der Güterzüge / Roman Gostkowski. – [S. l., 1902?]. – [2] s. – Separatabdruck: Organ für Fortschritte des Eisenbahnwesens. Neue Folge. 1902. 39. Band, 3. Heft. S. 50–51.
Gostkowski R. Die Irrlehre von Wellenfluge / Roman Gostkowski. – [S. l : s. n., 1899]. – [5] S. – Sonderabdruck aus der Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre. 1899. September (№ 9). S. 212–220.
Gostkowski R. Eisenbahnbremsen (Allgemeiner Teil) / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1908?]. – [30] S. – Sonderabdruck aus dem Handbuch des Eisenbahnmaschinenwesens / herausgegeben von Ludwig Ritter von Stockert. Berlin : Verlagsbuchhandlung von Julius Springer. S. 541–599.
Gostkowski R. Ekonomiczne znaczenie kolej wąskotorowych / Roman Gostkowski. – We Lwowie : nakładem redakcyi «Ekonomsty Polskiego» : czcionkami Drukarni Ludowej, 1892. – 60 s. – Przedruk z «Ekonomisty Polskego». T. 12.
Gostkowski R. Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen / Roman Gostkowski. – [ S. l. : s. n., 1884]. – [4] S. – Separatabdruck: Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines / verantwortlicher Redacteur J. Melan. Wien : Verlag des Vereines : Druck von R. Spies & Co, 1884. 9. Jahrgang, 26. Juli (№ 29). S. [1–3] ; (№ 30). S. [3–4].
Gostkowski R. Elektryczność na roli / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1897]. – [9] s. – Odbitka. S. [1], 31–48.
Gostkowski R. Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych / Roman Gostkowski. – Lwów : nakładem Towarzystwa Politechnicznego : I Związkowa drukarnia we Lwowe, 1886. – 22 s. – Odbitka z «Сzasopisma Technicznego».
Gostkowski R. Fahrgeschwindigkeit der Eisenbahnzüge / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1890]. – [4] S. – Separatabdruck: Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt der Österreichisch-Ungarischen Monarchie / Herausgeber Lorenz v. Stein ; Redacteur Sigmund Sonnenschein. Wien : A. Hartleben’s, 1890. 3. Jahrgang, 36. Heft, 31. August. S. 601–608.
Gostkowski R. Kanały spławne w Galicyi / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1901?]. – [21] s. – Odbitka: Rocznik asekuracyjno-ekonomiczny. S. 99–140.
Gostkowski R. Lot człowieka o własnej jego sile / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1905]. – [19] s. – Odbitka: Rocznik asekuracyjno-ekonomiczny. 1905. Rocz. 14. S. 182–217.
Gostkowski R. Mechanika lotu : wyklad na III Zjeździe techników we Lwowe dnia 11 lipca 1894 r. / Roman Gostkowski. – Lwów : [s. n.], 1894. – 50 s.
Gostkowski R. Praca na roli / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1896]. – [6] s. – Odbitka. S. [1], 142–157.
Gostkowski R. Przemysł kartoflowy / Roman Gostkowski. – [Lwów : s. n., 1904]. – [42] s. – Odbitka: Rocznik asekuracyjno-ekonomiczny. Rocz. 13. S. 139–221.
Gostkowski R. Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1899]. – [29] s. – Odbitka. S. [1], 171–228.
Gostkowski R. Zagadka lotu / Roman Gostkowski. – Lwów : nakładem autora : z drukarni i litografii Pillera i Spółki, 1892. – 47 s. – Odbitka z «Gazety Narodowej».
Gostkowski R. Znaczenie źagli dziurkowanych / Roman Gostkowski. – [S. l. : s. n., 1897]. – [3] s. – Odbitka: Przegląd Techniczny. 1897. Rok 23, t. 35, № 40. S. 637–642.
Статті у періодичних виданнях
Gostkowski R. Akcya kraju w sprawie kolei lokalnych / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1895. – Rocz. 13, № 5. – S. 34–38.
Gostkowski R. Balon p. Stonawskiego / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1899. – Rocz. 17, № 2. – S. 21.
Gostkowski R. Gazownia lwowska / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1897. – Rocz. 15, № 5. – S. 60–61 ; № 6. – S. 71–74.
Gostkowski R. Elektryczne oświetlenie sali posiedzeń gmachu seimowege we Lwowe / Roman Gostkowski // Dźwignia. – 1881. – Rocz. 6, № 7. – S. 112–113.
Gostkowski R. Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach żelaznych / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1886. – Roczn. 4, № 2. – S. 16–19 ; № 3. – S. 32–35.
Gostkowski R. Mechanika lotu : wykład na III Zjeździe techników we Lwowie / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1894. – Rocz. 12, № 20. – S. 155–158.
Gostkowski R. O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we
Lwowie : wykład miany na posiedzeniu tygodniowem Towarzystwa politechnicznego na dniu 5. marsa 1881 / Roman Gostkowski // Dźwignia. – 1881. – Rocz. 5, № 20. – S. 53–55 ; № 6. – S. 62–66 ; № 9. – S. 91–98.
Gostkowski R. Prawo Ohma w administracyi kolejowej / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1891. – Rocz. 9, № 8. – S. 62–63.
Gostkowski R. Przesyłka siły, za pomocą prądów elektrycznych / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1883. – Rocz. 1, № 10. – S. 125–131 ; № 11. – S. 141–149 ; № 12. – S. 161–170.
Gostkowski R. Światło przyszłości : wykład miany w Tow. Politechn. Dnia 24 kwietnia 1895 r. / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1895. – Rocz. 13, № 13. – S. 104–106 ; № 14. – S. 117–118.
Gostkowski R. Taryfa kolejowa / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1891. – Rocz. 9, № 1. – S. 1–3.
Gostkowski R.Węgiel kamienny, czy gaz opałowy? / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1883. – Rocz. 1, № 5. – S. 53–56 ; № 6. – S. 73–75.
Gostkowski R. Jak szybko jeżdzić można kolejami? / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1892. – Rocz. 10, № 1. – S. 6–8 ; № 2. – S. 14–16 ; № 3. – S. 20–22.
Gostkowski R. Znaczenie ropy opałowej dla kolei galicyjskich / Roman Gostkowski // Czasopismo Techniczne. – 1903. – Rocz. 21, № 8. – S. 97–99 ; № 9. – S. 116–117 ; № 10. – S. 133–134 ; № 11. – S. 147–148 ; № 12. – S. 162–164.
Список публікацій про Романа Ґостковського
Katedra ruchu kolejowego w szkole politechnicznéj we Lwowie // Czasopismo Techniczne. – 1890. – Rocznik 8, № 15. – S. 121. – Із змісту: про Романа Гостковського.
Kolejnictwo. Profesor: Roman Gostkowski // Program ces. król. Szkoły Politechnicznéj we Lwowie na rok naukowy 1890–1891. – We Lwowe : nakladem Funduszu Szkoły Politechnicznéj, 1890. – Tom 19. – S. 49.
Konkurs z fundacyi im. Romana barona Gostkowskiego // Czasopismo Techniczne. – 1917. – Rocznik 35, № 4. – S. 38.
Ś. p. Roman baron Gostkowski : wspomnienie pośmiertne // Czasopismo Techniczne. – 1912. – Rocznik 30, №. 13. – S. 173–175.
Ушанування пам’яті
У 1990 році його ім’ям названо Об’єднання професійних шкіл залізничного транспорту в Лазах (Сілезьке воєводство, Польща) .