|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | {{Особа
| |
| − | | П.І.Б = Роман Ґостковський
| |
| − | | Зображення (фото) = Скачанные_файлы_(4).jpg
| |
| − | | Підпис зображення (фото) = Роман Ґостковський
| |
| − | | Ім'я при народженні = Роман
| |
| − | | Дата народження = 2 вересня 1837 р.
| |
| − | | Місце народження = Тшицеж, біля Сєдльце, Австрійська імперія
| |
| − | | Дата смерті = 27 березня 1912 р.
| |
| − | | Місце смерті = Львів
| |
| − | | Роки життя = 75
| |
| − | | Причина смерті =
| |
| − | | Поховання = Личаківське кладовище, Львів
| |
| − | | Титул = барон
| |
| − | | Герб = Aece298709_31477113_o2.jpg
| |
| − | | Підпис герба = Gozdawa
| |
| − | | Батько = Базилій Ґостковський
| |
| − | | Матір = Юліанна Броновецька
| |
| − | | Дружина = Ванда (дівоче - Дилевська)
| |
| − | | Чоловік =
| |
| − | | Діти =
| |
| − | | Відомі родичі = дочка - Софія Анна Морачевська
| |
| − | | Громадянство = Австрійська імперія, Австро-Угорщина
| |
| − | | Національність = поляк
| |
| − | | Alma mater = Віденський технічний університет
| |
| − | | Дата закінчення = 1858 р.
| |
| − | | Спеціальність = інженер-залізничник
| |
| − | | Військове звання =
| |
| − | | Галузь наукових інтересів = залізничний транспорт, повітроплавання
| |
| − | | Кваліфікаційний рівень = приват-доцент
| |
| − | | Науковий ступінь =
| |
| − | | Науковий керівник =
| |
| − | | Дата присвоєння н_с = габілітація, 1872
| |
| − | | Вчене звання = професор
| |
| − | | Дата присвоєння в_з = 1890
| |
| − | | Відомі учні = Кароль Скібіньський, Кароль Вонторек, Казімєж Зіпсе
| |
| − | | Відомі команди =
| |
| − | | Відомий у зв’язку з = ректор Львівської політехнічної школи 1897-1898 рр.
| |
| − | | Поточне місце роботи =
| |
| − | | Почесні звання = Почесний член Політехнічного товариства у Львові
| |
| − | | Державні нагороди = <!-- Ордени, медалі, іменна зброя тощо-->
| |
| − | | Підпис =
| |
| − | | Сторінка на lp_edu_ua =
| |
| − | | Власний сайт =
| |
| − | }}
| |
| | | | |
| − | '''Роман Ґостковський (Roman Gostkowski)''' – видатний інженер у галузі залізничного транспорту, автор численних статей і монографій, професор, ректор у 1897-1898 роках [[Вища політехнічна школа|Вищої політехнічної школи]], перший голова Політехнічного товариства у Львові.
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ==Коротка біографія і професійна діяльність==
| |
| − |
| |
| − | Роман Ґостковський народився 2 вересня 1837 року у с. Тшицеж біля Седльця (тепер Польща).
| |
| − | Закінчив реальну школу та Цісарсько-королівський політехнічний інститут у Відні. У 1858 році отримав диплом інженера.
| |
| − | У 1860–1865 роках працює у службах залізничного сполучення німецьких провінцій, у 1865–1872 – на залізниці Львів-Чернівці-Ясси. У 1872–1884 роках – інспектор залізниць ерцгерцога Альбрехта.
| |
| − | У 1872 році габілітувався у Технічній академії і отримав звання приват-доцента.
| |
| − | Належав до групи інженерів, які у 1877 р. ініціювали створення у Львові Товариства дипломованих техніків (від 1878 – Політехнічного товариства у Львові), був його першим головою і обіймав цю посаду до 1885 року і протягом 1893–1895 рр.
| |
| − | Протягом 1884–1890 рр. перебував у Відні – обіймав посаду керівника технічного відділу в генеральній дирекції державних залізниць.
| |
| − | У 1890–1908 роках – очолює кафедру залізничого руху професор Політехніки. Першим в Австрії почав викладати предмет «Теорія залізничного руху».
| |
| − | У 1897-1898 роках був обраний ректором Вищої політехнічної школи
| |
| − | Від часу створення у 1877 році до 1884, i протягом 1893-1895 рр. був головою Політехнічного товариства у Львові, де виголосив 43 доповіді.
| |
| − | У 1884 р. Політехнічне товариство заснувало конкурсний Фонд його імені, а в 1888 році надало йому титул почесного члена.
| |
| − | Був членом міської ради Львова, членом патентного суду.
| |
| − | Вийшов на пенсію у 1908 р., мешкав у Львові у власному будинку на вулиці Короленка, 5 (кол. вул. Францисканська).
| |
| − | Помер 27 березня 1912 р. у Львові, похований на Личаківському кладовищі.
| |
| − |
| |
| − | Дочка – Софія Анна Морачевська , польська громадсько-політична діячка.
| |
| − |
| |
| − | ==Наукова діяльність==
| |
| − | Роман Ґостковський – автор понад 60 оригінальних публікацій, які виходили польською, німецькою, чеською, російською мовами.
| |
| − | Головним напрямком його наукової діяльності була теорія залізничного руху, відображена в основній праці у двох томах «Теорія залізничного руху: практичне застосування» / «Teoria ruchu kolejowego zastosowana do praktyki» (1883) та експлуатація залізничного транспорту: «Хвороба державної залізниці в Австрії» / «Choroba kolei państwowych w Austryi» (1901), «Віденський локальний рух на цісарсько-королівській Австрійській державній залізниці» / «Der Wiener Localverkehr auf den k. k. österr. Staatsbahnen» (1898), «Як у Галичині запровадили залізничні колії / «Jak Galicya przyszła do kolei żelaznych» (1899).
| |
| − | Почав одним із перших в Австро-Угорщині досліджувати питання використання електричної енергії на залізничному транспорті: Про це свідчать такі статті, як: «Використання електричної тяги на залізницях» / «Elektricität als Betriebskraft auf Eisenbahnen» (1884), «Використання електроенергії при перевезеннях на залізниці» / «Elektryczność w zastosowaniu do przewozu na kolejach źelaznych» (1886), «Опалення залізничних вагонів за допомогою електрики» / «Beheizung der Eisenbahnwagen mittelst Elektricität» (1887), «Опалення та освітлення залізничних вагонів» / «Beheizung und Beleuchtung der Eisenbahnwagen» (1898).
| |
| − | Його статті неодноразово друкувались в журналі «Czasopismo Techniczne», австрійських фахових виданнях: «Щотижневик австрійського об’єднання інженерів та архітекторів» («Wochenschrift des österr. Ingenier- und Architekten-Vereines»), «Журнал про залізниці та пароплавство» («Zeitschrift für Eisenbahnen und Dampfschiffahrt»).
| |
| − | Протягом життя Роман Ґостковський захоплювався проблемами повітроплавання. В 1894 р. на III З’їзді техніків він виступив з доповіддю «Механіка польоту» / «Mechanika lotu». Свої наукові погляди він виклав у статтях, надрукованих у різних періодичних виданнях: у «Журналі аеронавігації та фізики атмосфери» / «Zeitschrift für Luftschiffahrt und Physik der Atmosphäre» – «Помилкове вчення про хвилеподібний політ» / «Die Irrlehre von Wellenfluge» (1899), в якій він розглядає рух повітряних хвиль та політ дирижабля; у «Gazeta Narodowa» друкується стаття «Загадка польоту» / «Zagadka lotu» (1892).
| |
| − | У своїх дослідженнях він цікавився проблемами та питаннями розвитку аграрної сфери. Про це свідчать статті: «Землеробство» / «Praca na roli» (1896), «Електроенергія у рільництві» / «Elektryczność na roli» (1897).
| |
| − | ==Популяризаторська діяльність==
| |
| − | 7 жовтня 1877 р. Ґостковський вперше в Австро-Угорщині виголосив публічну лекцію про телефонний зв’язок, яку супроводжувала демонстрація з’єднання між Головним корпусом Політехніки і Хімічним корпусом, в якому перебував Бруно Абданк Абаканович.
| |
| − | 29 квітня 1889 р. Ґостковський виголосив промову на першому в Європі «Телефонному концерті», який Політехнічне товариство організувало з доброчинною метою. Захід відбувався у готелі «Жорж», де засобами телефонного зв’язку між Львовом та Жовквою передавали музику .
| |
| − | Брав участь у проекті освітлення електроенергією замість гасових ламп будівлі Галицького сейму (тепер головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка). Про що написав у журналі «Czasopismo Techniczne» «Про освітлення в новій будівлі Галицького сейму у Львові» / «O oświetleniu sali poselskiej w nowym gmachu sejmowym we Lwowie» (1881) . Практичну частину проекту втілив в життя інженер Францішек Рихновський.
| |
| − |
| |
| − | ==Друкована спадщина==
| |
| − | Після смерті Романа Гостковського бібліотека Вищої політехнічної школи отримала у дар від його дружини Ванди колекцію видань, що налічувала 1340 примірників книжок та журналів різноманітної тематики: математики, фізики, астрономії, механіки. Сьогодні у фонді книгозбірні Львівської політехніки зберігається 1132 примірники із цього зібрання, а також – 24 його друковані праці.
| |
| − |
| |
| − | ==Бібліографія==
| |
| − | ===Праці Романа Ґостковського у фонді Науково-технічної бібліотеки===
| |
| − | ===Статті у періодичних виданнях===
| |
| − | ===Список публікацій про Романа Ґостковського===
| |
| − |
| |
| − | ==Ушанування пам’яті==
| |
| − |
| |
| − | У 1990 році його ім’ям названо Об’єднання професійних шкіл залізничного транспорту в Лазах (Сілезьке воєводство, Польща) .
| |
