Відмінності між версіями «Тарас Ярослав Миколайович»

Матеріал з Electronic Encyclopedia of Lviv Polytechnic
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 25: Рядок 25:
 
| Спеціальність                =   
 
| Спеціальність                =   
 
| Військове звання              =
 
| Військове звання              =
| Галузь наукових інтересів    = Досліджує містобудівництво, сакральну, ландшафну архітектуру, етнографію та екологію.
+
| Галузь наукових інтересів    = Досліджує матеріальну та духовну культуру, сакральну, ландшафтну архітектуру та екологію.
 
| Кваліфікаційний рівень        =   
 
| Кваліфікаційний рівень        =   
 
| Науковий ступінь              = кандидат архітектури / доктор історичних наук
 
| Науковий ступінь              = кандидат архітектури / доктор історичних наук
Рядок 42: Рядок 42:
 
| Власний сайт                  =
 
| Власний сайт                  =
 
}}
 
}}
''' Тарас Ярослав Миколайович '''— український історик, етнограф, архітектор, учений, педагог, доктор історичних наук (2011), професор (2012), кандидат архітектури (1980), maitre de conferance (1987), член спілки архітекторів України (1976), почесний доктор Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування (2002), член-кореспондент Української академії архітектури (2003), дійсний член, голова секції фольклору та етнографії Наукового Товариства ім. Шевченка (2014). Професор  [[кафедра реставрації архітектурної і мистецької спадщини|кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини]]    [[Інститут архітектури |Інституту архітектури]]  [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національного університету «Львівська політехніка»]]  
+
 
 +
''' Тарас Ярослав Миколайович '''— український історик, етнограф, архітектор, учений, педагог, доктор історичних наук (2011), професор (2012), кандидат архітектури (1980), maitre de conferance (1987), член спілки архітекторів України (1976), почесний доктор Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування (2002), член-кореспондент Української академії архітектури (2003), дійсний член, голова секції фольклору та етнографії Наукового Товариства ім. Шевченка (2014). Професор  [[кафедра реставрації архітектурної і мистецької спадщини|кафедри архітектури та реставрації]]    [[Інститут архітектури |Інституту архітектури]]  [[Національний університет «Львівська політехніка»|Національного університету «Львівська політехніка»]]
 +
 
===Загальна інформація===
 
===Загальна інформація===
 +
 
Народився 1 жовтня 1944 року у Відні.
 
Народився 1 жовтня 1944 року у Відні.
  
Доктор історичних наук, професор, український архітектор, вчений, педагог, кандидат архітектури (1980), доцент (1982), maitre de conference (1987), член спілки архітекторів України (1976).  
+
Доктор історичних наук, професор, український архітектор, вчений, педагог, кандидат архітектури (1980), доцент (1982), maitre de conference (1987), член спілки архітекторів України (1976).
  
Проживав з 1945р. у Стрию, навчався з 1 до 10 класу у школі №5, яку закінчив 1961р.  
+
Проживав з 1945 р. у Стрию, навчався з 1 до 10 класу у школі №5, яку закінчив 1961 р.  
  
У 1968 р. закінчив [[Львівський політехнічний інститут]], 1979р. - аспірантуру Київського науково-дослідного інституту містобудування.  
+
У 1968 р. закінчив [[Львівський політехнічний інститут]], 1979 р. - аспірантуру Київського науково-дослідного інституту містобудування.  
  
У 1980 розі захистив дисертацію в Московському архітектурному інституті, в 1986-1987 рр. навчався в Київському державному університеті та університеті Поля Валері (Франція).
+
З 1976 р. - член спілки архітекторів України.
 +
 
 +
У 1980 році захистив дисертацію в Московському архітектурному інституті
 +
Кандидат архітектури, 18.00.04 - «Містобудування та ландшафтна архітектура» тема: «Принципи формування курортно-рекреаційних систем з врахуванням групових форм розселення (на прикладі Українських Карпат)»
 +
 
 +
В 1986-1987 рр. навчався в Київському державному університеті та університеті Поля Валері (Франція).
 
   
 
   
 
З 1972 по 1992 роки - старший викладач, доцент, заступник декана архітектурного факультету Кишинівського політехнічного інституту, є одним із його засновників.  
 
З 1972 по 1992 роки - старший викладач, доцент, заступник декана архітектурного факультету Кишинівського політехнічного інституту, є одним із його засновників.  
Рядок 58: Рядок 66:
 
З 1987 дл 1990 рр. працював maitre de conference у технічному університеті м. Орана ( Алжир ), учасник 4-х наукових експедицій в Сахару.  
 
З 1987 дл 1990 рр. працював maitre de conference у технічному університеті м. Орана ( Алжир ), учасник 4-х наукових експедицій в Сахару.  
  
У 1992 р. - старший науковий співробітник, а з 2002 р. - завідувач відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАНУ.  
+
У 1992 р. - старший науковий співробітник, а з 2002 р. - завідувач відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАНУ.
  
===Навчальна робота===
+
З 2002 р. - почесний доктор Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування.
'''Викладає курси:'''
+
  
Концептуальне архітектурне проектування
+
2003 р. - член-кореспондент Української академії архітектури.
  
Історія декоративно-прикладного мистецтва
+
З 2011 р. – доктор історичних наук, 07.00.05 – «Етнологія» (трансформовано в 032 Історія та археологія), тема: «Церковна дерев’яна архітектура українців Карпат у системі традиційно – побутової культури»
  
Спецпредмет на вибір студента
+
Професор кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка».
 +
 
 +
2014 р. – дійсний член, голова секції фольклору та етнографії Наукового Товариства ім. Шевченка.
 +
 
 +
 
 +
===Навчальна робота===
 +
 
 +
'''Викладає курси:'''
 +
 
 +
* Концептуальне архітектурне проектування
 +
* Історія декоративно-прикладного мистецтва
 +
* Спецпредмет на вибір студента
  
 
===Нагороди та відзнаки===
 
===Нагороди та відзнаки===
Почесний доктор Державного науково-дослідного інституту історії архітектури і містобудування (2002), член-кореспондент Української академії архітектури (2003), нагороджений почесною грамотою від Президента Національної Академії Наук України академіка Б. Є. Патона “За багаторічну наукову, науково-організаційну роботу, значний особистий внесок у розвиток наукових досліджень в галузі історії архітектури і етнографії” (2004).
 
  
В 2011 р. отримав відзнаку від академіка Б. Є. Патона за наукові дослідження архітектури Чорнобельської зони відчуження. Лауреат Державної премії України 2009 р. В галузі архітектури. Лауреат обласної премії для працівників нвукових установ НАНУ та навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації Львівської області (2010, 2011 рр.).  
+
Нагороджений:
 +
* Почесними грамотами від Президента Національної Академії Наук України академіка Б.Є.Патона “За багаторічну наукову, науково-організаційну роботу, значний особистий внесок у розвиток наукових досліджень в галузі історії архітектури і етнографії” (2004, 2009, 2011)
 +
* Відзнакою НАН України за професійні здобутки (2014)
 +
* Почесною грамотою від Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.В.Дурдинця “За вагомий особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи” (2012)
 +
* Подякою НАН України з нагоди 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи (2016)
 +
* Лауреат Державної премії України 2009 р. в галузі архітектури
 +
* Лауреат обласної премії для працівників наукових установ НАНУ та навчальних закладів III–IV рівнів акредитації Львівської обл. (2010, 2011).  
  
  
 
=== Наукова робота ===
 
=== Наукова робота ===
 +
 
У 1994 - 2003 р. - учасник , а у 1999 р. керівник комплексних історично - етнографічних експедицій в радіактивно забруднені зони українського Полісся, відповідальний виконавець та один із авторів вперше розробленої в Україні "Системи класифікації об"єктів етнічної спадщини Полісся." Обстежив близько 200 сіл, обміряв сотні хат, господарськиї споруд. Отримав почесну грамоту від Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.  
 
У 1994 - 2003 р. - учасник , а у 1999 р. керівник комплексних історично - етнографічних експедицій в радіактивно забруднені зони українського Полісся, відповідальний виконавець та один із авторів вперше розробленої в Україні "Системи класифікації об"єктів етнічної спадщини Полісся." Обстежив близько 200 сіл, обміряв сотні хат, господарськиї споруд. Отримав почесну грамоту від Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.  
  
Досліджує містобудівництво, сакральну, ландшафну архітектуру, етнографію та екологію.  
+
Досліджує матеріальну та духовну культуру, сакральну, ландшафтну архітектуру та екологію.
 
   
 
   
 
===Вибрані публікації, твори===
 
===Вибрані публікації, твори===
Опублікував 6 монографій та понад 200 статей з народної архітектури й етнографії, із них 70 – за роки праці в Інституті народознавства. Він є співавтором колективних праць “Сколівщина” (1999), “Лемківщина” (1999), “Історія Гуцульщини” (1999), “Полісся України: історико – етнографічне дослідження” (1997, 1999, 2003), “Етногенез та етнічна історія населення українських карпат” (2006), “Мала енциклопедія українського народознавства” (2007).
 
  
Найвагомішими працями є монографії “Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат. Культурно традиційний аспект” (2007), і “Українська дерев’яна сакральна архітектура. Ілюстрований словник-довідник” (2006), яку на 16 Форумі видавців України визнано кращим виданням 2007 року. За цю книгу Я. Тарасу присуджено звання Лауреата Державної премії України 2009 р. в галузі архітектури. Готуються до видання ще 2 монографії.
+
Я.Тарас опублікував 6 монографій та понад 250 статей з народної архітектури й етнографії, із них 80 — за роки праці в Інституті народознавства НАН України.
У 1980 роки розробляв містобудівельну концепцію розвитку Карпатського регіону, займався проблемами курортно-рекреаційних систем Українських Карпат. Автор численних статей з цієї тиматики "Перспективные центры территориального рассиления Украънських Карпат" (1976), "Особености организации рекреационных систем в групповых формах рассиления Карпатского региона" (1979) та інші.  
+
 
 +
Він є співавтором колективних праць «Сколівщина» (1996), «Лемківщина» (1999), «Історія Гуцульщини» (1999), «Полісся України: історико-етнографічне дослідження» (1997, 1999, 2003), «Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат» (2006), «Мала енциклопедія українського народознавства» (2007).
 +
 
 +
Зробив вагомий внесок у дослідження матеріальної культури Полісся, у 1994–2003 роках учасник, а в 1999 році — керівник комплексних історико-етнографічних експедицій у радіозабруднені зони українського Полісся, відповідальний виконавець та один із авторів вперше розробленої в Україні «Системи класифікації об’єктів спадщини Полісся».
 +
 
 +
Найвагомішими працями є монографії «Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат. Культурно-традиційний аспект» (2007) і «Українська дерев’яна сакральна архітектура. Ілюстрований словник-довідник» (2006), яку на XVI Форумі видавців України визнано кращим виданням 2007 року.  
 +
 
 +
Готуються Я.Тарасом до видання монографії «Народна архітектура України: Ілюстрований словник-довідник», «Народна архітектура українців Молдови», «Сакральна дерев’яна архітектура України».
  
 
В Молдові вивчав сучасну та традиційну архітектуру, етнографію. Результатом цих дій є "Памятники архітектури Молдови" (1986), "Современная архитектура молдавского села" (1986), "Тайны бабушкиного сундука" (1992), численны статті до "Свобода памятников истории и культуры Молдавской ССР" (1987).  
 
В Молдові вивчав сучасну та традиційну архітектуру, етнографію. Результатом цих дій є "Памятники архітектури Молдови" (1986), "Современная архитектура молдавского села" (1986), "Тайны бабушкиного сундука" (1992), численны статті до "Свобода памятников истории и культуры Молдавской ССР" (1987).  

Версія за 09:06, 28 вересня 2017

Тарас Ярослав Миколайович
RTEmagicC IMG 6460.jpg.jpg
д.іст.н., к.арх., професор
Дата народження 1 жовтня 1944 року
Місце народження м. Відень
Громадянство Україна
Alma mater Львівський політехнічний інститут
Дата закінчення 1968 р.
Галузь наукових інтересів Досліджує матеріальну та духовну культуру, сакральну, ландшафтну архітектуру та екологію.
Науковий ступінь кандидат архітектури / доктор історичних наук
Дата присвоєння н.с. 1980 р. / 2011 р.
Вчене звання професор
Дата присвоєння в.з. 2012 р.
Поточне місце роботи кафедра реставрації архітектурної і мистецької спадщини , Інститут архітектури, Національний університет «Львівська політехніка»

Тарас Ярослав Миколайович — український історик, етнограф, архітектор, учений, педагог, доктор історичних наук (2011), професор (2012), кандидат архітектури (1980), maitre de conferance (1987), член спілки архітекторів України (1976), почесний доктор Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування (2002), член-кореспондент Української академії архітектури (2003), дійсний член, голова секції фольклору та етнографії Наукового Товариства ім. Шевченка (2014). Професор кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка»

Загальна інформація

Народився 1 жовтня 1944 року у Відні.

Доктор історичних наук, професор, український архітектор, вчений, педагог, кандидат архітектури (1980), доцент (1982), maitre de conference (1987), член спілки архітекторів України (1976).

Проживав з 1945 р. у Стрию, навчався з 1 до 10 класу у школі №5, яку закінчив 1961 р.

У 1968 р. закінчив Львівський політехнічний інститут, 1979 р. - аспірантуру Київського науково-дослідного інституту містобудування.

З 1976 р. - член спілки архітекторів України.

У 1980 році захистив дисертацію в Московському архітектурному інституті Кандидат архітектури, 18.00.04 - «Містобудування та ландшафтна архітектура» тема: «Принципи формування курортно-рекреаційних систем з врахуванням групових форм розселення (на прикладі Українських Карпат)»

В 1986-1987 рр. навчався в Київському державному університеті та університеті Поля Валері (Франція).

З 1972 по 1992 роки - старший викладач, доцент, заступник декана архітектурного факультету Кишинівського політехнічного інституту, є одним із його засновників.

З 1987 дл 1990 рр. працював maitre de conference у технічному університеті м. Орана ( Алжир ), учасник 4-х наукових експедицій в Сахару.

У 1992 р. - старший науковий співробітник, а з 2002 р. - завідувач відділу етнології сучасності Інституту народознавства НАНУ.

З 2002 р. - почесний доктор Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування.

2003 р. - член-кореспондент Української академії архітектури.

З 2011 р. – доктор історичних наук, 07.00.05 – «Етнологія» (трансформовано в 032 Історія та археологія), тема: «Церковна дерев’яна архітектура українців Карпат у системі традиційно – побутової культури»

Професор кафедри архітектури та реставрації НУ «Львівська політехніка».

2014 р. – дійсний член, голова секції фольклору та етнографії Наукового Товариства ім. Шевченка.


Навчальна робота

Викладає курси:

  • Концептуальне архітектурне проектування
  • Історія декоративно-прикладного мистецтва
  • Спецпредмет на вибір студента

Нагороди та відзнаки

Нагороджений:

  • Почесними грамотами від Президента Національної Академії Наук України академіка Б.Є.Патона “За багаторічну наукову, науково-організаційну роботу, значний особистий внесок у розвиток наукових досліджень в галузі історії архітектури і етнографії” (2004, 2009, 2011)
  • Відзнакою НАН України за професійні здобутки (2014)
  • Почесною грамотою від Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи В.В.Дурдинця “За вагомий особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи” (2012)
  • Подякою НАН України з нагоди 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи (2016)
  • Лауреат Державної премії України 2009 р. в галузі архітектури
  • Лауреат обласної премії для працівників наукових установ НАНУ та навчальних закладів III–IV рівнів акредитації Львівської обл. (2010, 2011).


Наукова робота

У 1994 - 2003 р. - учасник , а у 1999 р. керівник комплексних історично - етнографічних експедицій в радіактивно забруднені зони українського Полісся, відповідальний виконавець та один із авторів вперше розробленої в Україні "Системи класифікації об"єктів етнічної спадщини Полісся." Обстежив близько 200 сіл, обміряв сотні хат, господарськиї споруд. Отримав почесну грамоту від Міністерства з питань надзвичайних ситуацій.

Досліджує матеріальну та духовну культуру, сакральну, ландшафтну архітектуру та екологію.

Вибрані публікації, твори

Я.Тарас опублікував 6 монографій та понад 250 статей з народної архітектури й етнографії, із них 80 — за роки праці в Інституті народознавства НАН України.

Він є співавтором колективних праць «Сколівщина» (1996), «Лемківщина» (1999), «Історія Гуцульщини» (1999), «Полісся України: історико-етнографічне дослідження» (1997, 1999, 2003), «Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат» (2006), «Мала енциклопедія українського народознавства» (2007).

Зробив вагомий внесок у дослідження матеріальної культури Полісся, у 1994–2003 роках учасник, а в 1999 році — керівник комплексних історико-етнографічних експедицій у радіозабруднені зони українського Полісся, відповідальний виконавець та один із авторів вперше розробленої в Україні «Системи класифікації об’єктів спадщини Полісся».

Найвагомішими працями є монографії «Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат. Культурно-традиційний аспект» (2007) і «Українська дерев’яна сакральна архітектура. Ілюстрований словник-довідник» (2006), яку на XVI Форумі видавців України визнано кращим виданням 2007 року.

Готуються Я.Тарасом до видання монографії «Народна архітектура України: Ілюстрований словник-довідник», «Народна архітектура українців Молдови», «Сакральна дерев’яна архітектура України».

В Молдові вивчав сучасну та традиційну архітектуру, етнографію. Результатом цих дій є "Памятники архітектури Молдови" (1986), "Современная архитектура молдавского села" (1986), "Тайны бабушкиного сундука" (1992), численны статті до "Свобода памятников истории и культуры Молдавской ССР" (1987).


Контакти

вул. Ст.Бандери 12, 79013, Львів; головний корпус, кімната 326? 327

Номер(и) телефону: +38 (032) 258-22-08

E-mail: rrak@polynet.lviv.ua